"Не мали права програвати вдома". "Карпати" – "Верес". Історія одного матчу

09 вересня 19:56
Переглядів: 601
Паляниця
То був незабутній фініш сезону. Такої щільності команд, мабуть, історія більше не знала. «Кривбас», що фінішував 8-им і «Верес», що закінчив турнір на 16-му місці, розділяло всього три пункти. Очевидно, що останній тур 2-го чемпіонату України обіцяв бути надзвичайно захопливим. Волею календаря «Карпати» на «Україні» приймали «Верес».
 
В історії львівсько-рівненських протистоянь статистика однозначно не на боці «Карпат». У шести поєдинках «зелено-білі» лише одного разу перемогли. У тій грі літа 1993-го «Вересу» понад усе потрібні були очки. Навіть нічия у Львові залишала рівнянам хороші шанси на збереження прописки в еліті. 
 
Формально для «Карпат» та зустріч практично нічого не вирішувала. У випадку перемоги львів’яни фінішували б на 6-ій сходинці. Зрештою, «Верес» міг розраховувати на залишення в еліті, якщо б у паралельних матчах тернопільська «Нива» і «Зоря-МАЛС» не здобули б по три очки. Втім найгірший сценарій для команди Михайла Дунця таки підтвердився.
 
«Карпати» (Львів) – «Верес» (Рівне) – 2:1 (0:1)
 
20.06.1993. Львів. Стадіон «Україна». 7 000 глядачів
 
Арбітр – Костянтин Панчик (Сімферополь).
 
«КАРПАТИ»: Стронціцький, Романишин (Мазур, 35), Чижевський, Гусін, Мокрицький, Петрик, Кардаш, Леськів, Рафальчук (Павлюх, 85), Плотко, Стельмах (Лапко, 57).
 
«ВЕРЕС»: Сирота, Свистунов, Кабанець, Паляниця, Мороз, Яворський, Червоний О., Новак, Самардак, Черних, (Філімонов, 69), Кучер.
 
Голи: 0:1 – Паляниця (40), 1:1 – Кардаш (66), 2:1 – Гусін (67).
 
Вилучення: Мороз (5). 
 
«Хоч минуло багато років і я не пригадую, як забивав, але я добре пам’ятаю, хто судив ту гру, – розповідає Олександр ПАЛЯНИЦЯ (на фото ліворуч), який через три сезони стане гравцем «Карпат», а згодом взагалі носитиме звання кумира львівських вболівальників. – Перед грою суддя Панчик кинув якусь таку фразу, що стало зрозуміло – нам буде непросто. Вже на початку матчу вилучили Юру Мороза. Він, начебто щось сказав арбітру, це був неігровий момент. Думаю, в кожній грі можна вилучати гравців з таким підходом. Просто хтось був зацікавлений у тому, щоб ми вилетіли».
 
Сам Юрій МОРОЗ не пригадує того епізоду. «Можу тільки сказати, що це сталося навіть раніше, ніж вказано у протоколі, – зізнається «порушник». – То було до 5-ї хвилини, практично відразу після стартового свистка».
 
Олександр Паляниця додає, що львівсько-рівненські протистояння не можуть зрівнятися з дербі проти «Волині». «Коли ми грали з Луцьком, тоді справді відчувалася максимальна напруга. Стадіон у Рівному завжди заповнювався і народ полюбляв ці «заруби». Хоча «Верес» з «Карпатами» також видавали цікаві матчі».
 
«Це була дуже важка гра і ажіотаж навколо неї був не дуже здоровим, – каже карпатівець Василь ЛЕСЬКІВ. – У тому матчі було багато підводних течій... Існувало багато зацікавлених сторін, пропозицій з мотивацією. Можу сказати одне – «Карпати» зіграли чесно і на очах рідних вболівальників виграли у непростому матчі. Ще не один рік ширилося багато чуток, але ми справедливо перемогли».
 
Василь Іванович згадує західноукраїнські дербі з особливим пієтетом. «Якщо «Карпати» вигравали, то всі сприймали це, як належне. Через це нам було дуже важко. Якщо ж вигравав «Верес» чи умовні «Прикарпаття» з «Нивою», то це подавалося, як сенсація, розголос і незвична подія. Нас сприймали у регіоні, як київське «Динамо», – каже Леськів.
 
«Головна битва відбувалася між нами і тернопільською «Нивою», – розповідає капітан «Вереса» у тому матчі Володимир НОВАК. – У паралельній зустрічі наш конкурент виграв, а ми вели у рахунку, але пропустили два голи з порушенням правил. В одному випадку гравець «Карпат» підіграв собі рукою, а в іншому судді не помітили офсайд. На «Карпати» образи бути не може – я товаришував з багатьма львів’янами: Володимиром Різником, Василем Леськівим. Вони просто робили свою роботу. Все чесно і справедливо». 
 
«То був матч честі і престижу для нас, – зізнається Анатолій ПЕТРИК. – Ми не мали права програвати вдома. Якби ми взяли участь у тих закулісних іграх, то нас би просто не зрозуміли. Я кілька років грав у Рівному і для мене особисто це також була важлива гра. «Верес» боровся з останніх сил. Порушення правил? Коли Вася Кардаш забивав, то, можливо, порушення мало місце у співвідношенні 50 на 50. Як на мене, то ми заслужили на перемогу, хоча варто віддати належне супернику – «Верес» того вечора також був на висоті». 
 
Однак це рівнянам не допомогло. У паралельному матчі «Нива» здобула необхідний результат, а «Верес» повинен був вилітати. Однак команда Михайла Дунця витягнула щасливий квиток і залишилася в еліті завдяки розширенню числа учасників на новий сезон. Чемпіонат 1993-1994 років «Верес» розпочав у вищій лізі.
 
За матеріалами: fckarpaty.lviv.ua
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити