"Нині руйнується вся фінансова система чемпіонату україни, яка трималася на потрібних людях"

26 червня 17:31
Переглядів: 313
ЛАЩУК

Уперше в елітному футболі чемпіонату України в сезоні 2016/2017 виступало 12 команд. Ще кілька років тому не могло й наснитися, що таке можливе: як-не-як, наша країна — одна з найбільших в Європі територіально і за кількістю населення, а ми уподібнюємося, наприклад, до чемпіонату тримільйонної Шотландії. Звичайно, ідея народилася невипадково: економічна криза, і через це фінансовий занепад клубів і занепад розвитку самого футболу на найвищому рівні. Щоб охолодити прихильників скорочення, президент прем’єр-ліги Любомир Генінсон у ФФУ заявив, що шість клубів першої ліги пройшли атестацію і відповідають критеріям прем’єр-ліги. На противагу прозвучало інше переконання: 12 команд — це більш якісний футбол і боротьба на всіх рівнях турнірної таблиці. І така аргументація стала достатньою, зокрема від Мірчі Луческу з «Шахтаря», щоб ми пішли новим шляхом.

Отож на першому етапі команди проводили двотурові змагання, а на другому — 12-ка поділилася на дві шістки, які теж мірялися силами у двох турах. Перша шістка — за медалі, Лігу чемпіонів і Лігу Європи, а друга — за виживання і за те, щоб не опинитися у списку з двох клубів, яких чекало пониження до першої ліги.

Для чого зайвий раз нервуватися

- Як думаєте, чи спрацював останній аргумент, тобто загострення боротьби в чемпіонаті прем’єр-ліги за новим форматом? — запитуємо спортивного експерта «Галичини» і депутата обласної ради Дмитра ЛАЩУКА.

— Ми грали у форматі 12 команд. На початку прихильників такого регламенту було напрочуд багато. На ньому наполягав «Шахтар», який стверджував, що це поверне глядачів на стадіони і збільшить заробітки клубів. Чи так сталося насправді?

- Хоча формат, як на мене, — це другорядне. Найперше вболівальників, фахівців, зіркових футбольних ветеранів  цікавив рівень футболу, а він дуже впав. Ну хто нині демонструє красивий футбол? «Шахтар», «Динамо», трохи «Зоря». Все. Решта сіра маса. Більшість команд позбулася дорогих іноземців, а власні вихованці ще не демонструють той рівень футболу, до якого ми звикли. Не хочеться ходити на такі матчі, не хочеться вмикати телевізор. Просто незрозумілі різкі перепади в грі. Всі ніби готуються до чемпіонату, а коли настає час змагатись, то в одному матчі команда грає, а в другому — стоїть. Знаємо: якщо команда виступає здебільшого на високому рівні, то на таку гру ходять люди. Вона дає задоволення. Люди платять гроші, щоб на стадіоні розважитися, поліпшити свій настрій. Але наші команди діють так, що вболівальник не знає, чи матиме він це задоволення. Тому воліє залишитися вдома. Для чого зайвий раз нервуватися?

Я загалом висловив міркування критично налаштованих прихильників і знавців футболу, а з ними в чомусь можу і не погоджуватися...

Не варто спочивати на лаврах

- Пане Дмитре, найбільше розчарування — нема реальної боротьби за золоті нагороди. У цьому сезоні «Шахтар» остаточно довів свою перевагу над київським «Динамо» — великий відрив у чемпіонських перегонах, а також завойований Кубок України. 

— Цей успіх цілком справедливий і закономірний. Треба визнати, що «Шахтар» був сильніший від усіх, його футбол — змістовніший, яскравіший і видовищніший.

- А от «Динамо» істотно змінилося в гірший бік. Ще два роки тому команда виглядала зовсім інакше. Тоді були особистості, які могли самотужки вирішити долю матчу, а тепер залишився Ярмоленко, можливо, Віда, Гармаш — і все.

— Як роздратовано сказав Мирон Маркевич, це рівень нинішньої української першої ліги. Справді, з «Динамо» пішли сильні гравці європейського рівня: вони робили результат, з яким «Динамо» ставало чемпіоном України, а на їхнє місце прийшли дублери, тож годі поки що від них вимагати чогось надзвичайного. Тому спад у грі киян є природним.

- Нема сумніву, «гірники» індивідуально набагато сильніші за інші команди. Чого лишень варті такі аси, як Марлос, Тайсон, Срна, Бернард, ісмаїл. Луческу залишив хорошу команду, а Фонсека підтримав тонус колективу, тому не дивно, що донеччани сьогодні найкращі в Україні.

— Прикро, але при цьому навіть у матчах двох грандів нашого футболу ми вже почали відчувати спад гри. А це ознака того, що знизився рівень чемпіонату України. 

- Чув думку, що «Динамо», образно кажучи, ще багато топтати до рівня «Шахтаря», а донецькому клубові вже нікуди рости в Україні...

— Я вважаю, що обидві команди мають робити кадрові зміни. Кияни взимку запросили Кадара та Пантича, які їх не дуже підсилили. Варто запросити потужніших виконавців з-за кордону або зробити ставку на молодих. За таких обставин на два чи три роки треба забути про серйозні результати. Натомість «Шахтарю» не варто спочивати на лаврах. Не забуваймо, що Тайсон, Марлос чи Бернард не завжди гратимуть в Україні. Можливо, їм набридло жити по різних містах. Хлопці вийшли на певний рівень і захочуть пожити в спокійних європейських країнах й втримати їх буде дуже важко. Вже тепер «шахтарям» треба думати про підсилення. Та й, зрештою, щоб піднести рівень елітного футболу в Україні, про підсилення слід думати і керівникам решти клубів.

Крах, щоб не платити боргів

- За часів, коли прибутки українських олігархів «лилися рікою», була мода купувати футбольні команди. Хтось із власників і насправді був прихильником футболу, проте інші робили це заради статусу. Колись футболісти провідних клубів не могли поскаржитися на життя. Зарплати гравців української прем’єр-ліги коливалися від 50 до 250 тисяч доларів на місяць, затримувань з виплатами не виникало. Деякі клуби навіть могли збудувати або реконструювати стадіон. Такий футбол був для олігархів дорогим хобі. і ось тепер руйнується вся ця система, яка трималася на потрібних людях. Грошей в олігархів через кризу дедалі меншає, тому «стара система» не дає ні результату, ні задоволення, ні грошей.

— Приклад такого — поведінка власника дніпропетровського «Дніпра» ігоря Коломойського, який, за однією з інформацій, вирішив припинити існування команди через борги, але вона зазнає краху, щоб відродитися — без боргів, мінусів за очками, трансферних санкцій та інших неприємних речей. За планом Коломойського, після офіційної ліквідації клубу (він не буде атестований) дніпряни відразу подають заявку в другу лігу чемпіонату України, об’єднавшись з ФК «Нікополь». Новостворений клуб дістане назву «Дніпро» і за якихось два роки повернеться в еліту. «ігор Коломойський, — каже голова Фонду соціального захисту футболістів Олег Печорний, — велосипед не винайшов. Свого часу ніби припинили існування такі клуби, як «Арсенал», «Металіст», але нині вони активно існують, змінивши юридичну назву. Вони зазнали краху, щоб не платити боргів. «Дніпро» застосовує таку саму схему. Найприкріше те, що ФФУ заплющить очі на таку аферу і нічого не зробить, щоб захистити футболістів. Ніхто у федерації не перейметься долею футболістів і ніхто їм нічого не заплатить. ігор Коломойський не любить повертати боргів. А в цій історії на кону 20 млн. доларів. Таку суму Коломойський заборгував гравцям і тренерам. Звісно, за такі гроші власник «Дніпра» може два роки потерпіти і не бачити команду в еліті».

- А яка гарантія, що «Дніпро» через два роки може повернутися до еліти?

— Для виступу в оновленому клубі в другій лізі виконавчий директор «Дніпра» Андрій Русол зустрічався з нинішніми гравцями і запропонував їм зарплати на рівні прем’єр-ліги — від 10 до 15 тис. дол. на місяць.

Не ті часи тепер

- Ось такі наші футбольні реалії. По завершенні першого етапу чемпіонату фактично уже був відомий чемпіон країни, на другому етапі — срібний призер, а в другій шістці в плані виживання все вирішувалося не на полі, а на папері. За рішенням КДК ФФУ з «Карпат» зняли шість очок, з «Дніпра» — 15, а під кінець з «Волині» — 6. У результаті «Дніпро» і «Волинь» вилетіли за борт прем’єр-ліги. Як ми живемо, так і у футбол граємо. Борги клубів призвели до того, що наш чемпіонат перетворився на Бог знає що. А тепер, пане Дмитре, від турнірних перипетій і цифр перейдімо в іншу дійсність. Розпочнемо із суддівства, на яке, як і в попередніх чемпіонатах, багато нарікань. Згадаймо грубі помилки арбітра Олександра Дерди у матчі 31-го туру у Харкові між «Шахтарем» і «Динамо» або поєдинок 23-го туру в Кропивницькому між «Зіркою» і «Карпатами» за обслуговування Сергія Березки. Обидва протистояння завершилися на користь «динамівців» і «Зірки» з однаковим рахунком 3:2, а вони за нормального суддівства, могли бути інакшими. Більше того, у матчі з участю «Карпат» склалося враження, що деякі помилки судді допускали за чиєюсь вказівкою.

— У пресі з’явилася інформація, що, мовляв, арбітрам дано негласну вказівку, делікатно кажучи, трохи гальмувати львівську команду — як в атакувальних спробах, так і поблизу власних воріт. Ось що після цього поєдинку сказав захисник Олексій Дитятьєв, якого не досить обррунтовано Березка вилучив з поля: «Ніколи в житті не бачив, щоб так відривали голову. Абсолютно всі свистки проти «Карпат» при меншому складі. Худоб’як забив чистий гол. Пенальті в наші ворота теж викликає великий сумнів». В інформації також прозвучало, що надалі львів’ян нахабно «не вбиватимуть» — не ті часи тепер. Судді знають, як «посадити» команду на свисток, так би мовити в дрібних епізодах. Чому так відбувається? «Карпати» в чиновницьких кабінетах недолюблюють за те, що львів’яни дотримуються позиції, яка йде всупереч офіційній лінії. Приміром, гнів викликав той факт, що «Карпати» єдині з українських колективів відмовилися офіційно визнати формат проведення чемпіонату наступного сезону, запропонованого керівниками прем’єр-ліги на чолі з Володимиром Генінсоном. За це начебто пообіцяли «необережним» галичанам відомстити. Цікаво, як дивиться на такі обурливі речі куратор українського суддівського корпусу італієць П’єрлуїджі Колліна?

Дороге кураторство Колліни

- Очевидно, на футбол менше всього. Так тверджу тому, що розгорівся скандал у Федерації футболу України, звідки хтось виніс копію контракту італійця з ФФУ. Досі було таємницею, скільки він отримує в Україні за свою роботу.

— І ось тепер усе стало відомо. Оприлюднений документ датовано 2013 роком. Відтоді річна зарплатня Колліни становить 1 млн. 356  тис. євро, яку йому виплачують чотирма рівними частинами — по 339 тис. євро. Виходить 113 тис. євро на місяць. і до того ж — чистими грошима, бо, за умовами контракту, ФФУ бере на себе оплату всіх податків, обов’язкових платежів і зборів. А це ще плюс 43,4 відсотка до названої суми. Тобто послуги італійця вартують 1 944 504 євро на рік! За що, питається? В одній із найбідніших країн Європи футбольна федерація вкладає таку шалену суму на куратора суддівства. Що змінилося за його кураторства? Як каже колишній віце-президент ФФУ Володимир Мариновський, арбітри трішки підтягнулися, але з українськими керівниками  корпусу арбітрів було б те саме. Однак вони були б значно дешевшими...

- Пане Дмитре, тут, мабуть, нема чого дивуватися, адже за останні два роки для наведення порядку в різних галузях життя, з’являються іноземці з величезними зарплатами. А якщо продовжувати футбольну тематику, то фінансують не лише Колліну, а й його помічника Лучано, перекладача (стільки років працювати за величезні гроші і не виявити бажання вивчити мову країни!).

— Пане Богдане, список футбольного легіону можна продовжити. Голова комітету етики і чесної гри ФФУ Франческо Баранка і сім його помічників. Ще Андрій Шевченко має трьох чи чотирьох помічників. Ніхто з них не працює за тисячу доларів. Відомо, що всі вони коштом ФФУ літають бізнес-класом, живуть у п’ятизіркових готелях і т. п.

Інтриги тривають

- Перейдімо до формату чемпіонату країни серед команд прем’єр-ліги, який був затверджений на два роки, з участю 12 команд у весняній частині змагань укотре розпочалася боротьба за його зміну. Основні опоненти з двох таборів — київське «Динамо» і донецький «Шахтар».

— Клубам пропонували цілком протилежні варіанти формули проведення футбольних перегонів. «Динамо» оголосило бажання повернутися до класичної формули з 16-ма командами, а «Шахтар» запропонував спробувати створити якийсь «гібрид» між форматом турніру, що проводять у Бельгії, та тим, що є нині в Україні. ідея така: для того, щоб на кожному з етапів були глядацький інтерес та інтрига — чемпіонат провести в два етапи. Причому 12-та команда вибуває відразу, а клуби, що займуть 11-те і 10-те місця, гратимуть стикові матчі з командами першої ліги, які посядуть відповідно 2-ге та 3-тє місця. Команда, що посяде 1-ше місце в другій шістці, також змагатиметься в стикових поєдинках з клубом, котрий бере участь в єврокубках. Скажімо, таким чином до самого кінця чемпіонату збережеться інтрига. А от прихильник динамівського шляху розвитку Йожеф Сабо задля інтриги запропонував такі зміни: аутсайдер прем’єр-ліги вибуває в нижчий дивізіон, а 14-та і 15-та команди гратимуть перехідні матчі з другою та третьою командами першої ліги. 

- Схожу думку має і легендарний екс-футболіст «Динамо» Леонід Буряк, який схему з 12-ма командами вважає смішною. Просто Мірча Луческу вигадав такий формат і втік, а ми тепер мучимося. Пане Дмитре, а що ви думаєте стосовно формату з 12-ма командами?

— Довго зважував, аналізував і загалом погоджуюся з поглядом заслуженого майстра спорту Володимира Єзерського, що треба відштовхуватися від нинішніх реалій.. Багато хто каже, що слід розширювати чемпіонат. Але подумаймо, чи можемо ми це зробити? Чи всі команди доживуть до кінця чемпіонату? Навіть такі клуби, як «Дніпро» чи «Волинь», раніше достатньо стабільні, зійшли з прем’єрлігівської дистанції.

Якщо говорити про лідерів першої ліги, то, мені здається, тільки один маріупольський «Іллічівець» має все необхідне — і базу, і розширену адміністративну складову, й інфраструктуру, які відповідають рівневі прем’єр-ліги. Всі інші команди, на жаль,  не дотягують до цієї планки. Тому навіщо ці експерименти? Щоб команди отримували позначки про участь у прем’єр-лізі? Потрібно створювати достойну конкуренцію топ-командам, які представляють Україну в єврокубках. Отож поточний формат чемпіонату, на мій погляд, є оптимальним. Потрібно удосконалювати і розвивати його.

Піджива для корупції

- Після довгих дискусій з боку представників двох напрямів розвитку елітного футболу в Україні ФФУ і дирекція прем’єр-ліги нарешті визначилися з форматом наступного чемпіонату. Як і в попередньому сезоні — 12 команд з двома етапами змагань. Є зміни в другій шістці. За підсумками сезону 12-та команда понижується в класі, а команди, що посядуть 10-те та 11-те місця, вестимуть двоматчеву боротьбу із суперниками, які здобудуть 2-ге та 3-тє місця в першій лізі. Це будуть ігри на виживання.

— На завершення нашої розмови наведемо слова генерального директора «Карпат» Юрія Дячука-Ставицького, який є противником цього формату: «Одна команда може провести 32 тури, посісти підсумкове 10-те місце в турнірній таблиці, а відтак програти один матч плей-оф і таким чином перекреслити всю працю. Хіба це не смішно, якщо 10-та команда вилетить, а 11-та залишиться в еліті?

Матчі плей-оф підживлять корупцію в українському футболі, вони допоможуть додатково збагатитися суддям. Нечесні представники клубів завезуть гроші арбітрам, які зроблять все «як треба». А потерпить команда, що не працює із суддями». 

І з цим важко не погодитися...

 

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: