Олег Бойчишин: "Думаю, ще 3-4 футболісти залишать "Карпати"

31 грудня 10:10
Переглядів: 234
Бойчишин

Наприкінці листопада 44-річний Олег Бойчишин очолив «Карпати». Під керівництвом нового тренерського штабу львів’яни провели три поєдинки (один з яких, очевидно, дограють в лютому). В інтерв’ю Інформаційному центру клубу наставник «левів» підсумував заключну частину 2017-го року, розповів про найсвіжіші новини у клубі та поділився планами на новий рік.  

– Олеже Івановичу, команда зараз перебуває у відпустці. Зима – це період, коли футболісти мають нагоду відпочити і з новими силами підійти до заключної частини сезону. Ви біля штурвалу «Карпат» провели трохи більше місяця, тому, мабуть, не особливо втомилися.
– Дійсно, я не встиг змучитися. Моя відпустка проходить вдома. Планував поїздку з сім’єю, але зараз постійно виникають організаційні питання в клубі, які треба вирішити. Тому Новий рік і Різдвяні свята проведу вдома. 

– У статусі головного тренера «Карпат» ви провели три гри. Яку оцінку можете їм дати?
– Перший тиждень ми використали на ознайомлення з колективом. Не скажу, що був задоволений робою гравців на тренуваннях. Лише з часом хлопці зрозуміли, чого хоче від них тренерський штаб. Фактично тривав процес притирання. Перша гра в «Олександрії» була програна за 20-хвилинний відрізок часу. Ми поїхали на виїзд з обмеженою кількістю виконавців, особливо у лінії захисту. Як відомо, де тонко, там і рветься. Зламався наш центральний захисник і нам треба було перебудовуватися. З’явилися вільні зони, ми дали супернику простір і вони використали все це. За короткий проміжок часу нам забили 3 голи.

– То була ваша дебютна гра. Наскільки сильно ви хвилювалися?
– Елементи хвилювання часто присутні не лише перед першою грою. Напередодні матчу обдумуєш певні моменти майбутньої гри. Аналізуєш, чи зможеш виправити негатив по ходу зустрічі, чи все вдасться. Що стосується матчу в Олександрії, то хвилювання теж мало місце, але страху не було. Ми могли цю гру завершити по-іншому, якби не треба було перебудовуватися по ходу.

– Далі була гра з «Олімпіком», в якій «Карпати» відкрили рахунок, але згодом пропустили. 
– Перед цим протистоянням ми активно тренувалися, хоча по-справжньому я був задоволений роботою підопічних вже в останній тиждень перед грою з «Вересом». Футболісти повністю розуміли всі вимоги і у мене просто не може бути претензій до хлопців. Так само я задоволений другим таймом матчу з рівненською командою. Було багато позитивних моментів, які я хотів би бачити у грі «Карпат»: агресивність в атаці і при відборі м’яча, гра на атаку. Це все ми напрацьовували і гравці після перерви добре себе проявили. Цей другий тайм дає надію на те, що все у нас буде добре. Ми йшли у відпустку, але особисто мені не хотілося цього. Коли є реалізація бажаного на полі, коли є контакт, то отримуєш задоволення від роботи. 

– «Карпати» вже офіційно залишили Олександр Гладкий, Павло Ксьонз, Ґуідо Кортеджано та Редван Мемешев. Чи планує команда ще розлучатися з кількома виконавцями?
– Думаю, ще 3-4 футболісти, напевно, залишать команду. Поки немає конкретики, але клуб прийняв рішення зробити крок назустріч омолодженню команди. 

– Передумови для цього існують – карпатівські команди U-21 і U-19 знаходяться фактично у трійці лідерів своїх турнірів. Чи готові ці хлопці витримувати рівень Прем’єр-ліги? 
– Якщо вести мову про гравців дублюючого складу, то 4-5 виконавців ми готові залучати до тренувань з основою. Наголошу, що «Карпати» і надалі своїм пріоритетним завданням ставитимуть виховання власної молоді. Також ми плануємо повернути з оренди Назара Вербного і оцінити його можливості на фоні теперішніх гравців. В юнацькій команді також є перспективні хлопці. Інша справа, чи готові вони вже зараз стати помічниками для головної команди? Знову ж таки, ми плануємо їх залучати в тренувальний процес. Для них важливо відчути ритм і темп тренувань у дорослому футболі. Тут є ще один тонкий момент – подивіться на великі клуби, у яких бюджети в сотні разів більші за наші. Але і там пробитися до основи вдається від сили одному-двом молодим вихованцям за рік. І це нормально, бо до основної команди потрапляють лише найкращі, а конкуренція на рівні молодіжки просто божевільна. Ми хочемо мати таку ж конкуренцію і в «Карпатах». Але залучати десять дублерів і давати результат, який ніхто не відміняв, не реально. 

– Разом з тим, Львів залишили досвідчені виконавці. Чи не виникне ситуації, коли молодь не матиме можливості переймати досвід у вікових гравців?
– Перш за все, нам треба визначитися, хто з нами піде далі. Тільки після цього можна буде робити висновки про те, чи вистачатиме таких гравців. Для якісної роботи досвідчені гравці у кожній лінії потрібні однозначно. Їхній приклад у тренувальному процесі, побуті чи іграх повинен допомагати молоді. Зараз для мене дуже важливо, щоб ми мали у своєму розпорядженні тих гравців, які вірять у майбутнє клубу і у те, що ми можемо досягнути більшого. Це ключова річ. Важко працювати з виконавцями, у яких інші особисті питання виходять на перший план.

– Попереду тренувальні збори в Туреччині. Чи є вже конкретика щодо майбутніх спаринг-партнерів?
– Робота ведеться. Невдовзі ми оголосимо наших суперників. 

– Нещодавно «Карпати» підсилили тренерський штаб фахівцем з фізпідготовки Павлом Сіренком. Ви знайомі з ним майже два десятки років...
– Коли ми познайомилися у хмельницькому «Поділлі», то Павло був ще молодим спеціалістом, а я взагалі грав у футбол. Сіренко займався зі мною після відновлення від травми. Проте вже тоді відчувалося, що це молодий фахівець, але він своєю справою живе і цікавиться, завжди намагається знайти щось нове і прогресивне. Його кар’єра тільки підтвердила це: він працював у «Металісті», коли команда переживала свої кращі часи, входив до тренерського штабу «Дніпра», коли дніпряни грали у фіналі Ліги Європи, працював у Національній збірній України. Це серйозні показники.

– Свої перші кроки у статусі головного тренера «Карпат» ви проводите в тандемі пліч-о-пліч з Даріо Друді. Наскільки добре ви розумієте один одного і як побудована ваша комунікація?
– В основному, ми спілкуємося через перекладача. В певних моментах можемо порозумітися, коли говоримо англійською. З цим жодних проблем не виникає. Скажу відверто – я задоволений, що у нас є спільне бачення гри, яка би влаштовувала всіх: і вболівальників, і керівництво клубу. До слова, я хотів би подякувати Петру Петровичу Димінському за довіру. Ми зустрічалися з ним після завершення сезону, спілкуємося. Спільною ж позиція щодо другого тайму проти «Вереса» – саме таку гру ми хочемо бачити в «Карпатах» постійно.  

– Ви є вихованцем «Карпат», розпочинали у Львові свою кар’єру футболіста. Тепер у вас нове випробування. Тиск за результат для вас вдвічі більший, ніж це було у попередніх клубах в Естонії і Литві?
– Я з 7 років у «Карпатах», мене тут виховували і я це ціную. «Карпати» – не порожній звук для мене. Коли тобі дають путівку у життя, як футболісту чи тренеру, то ти повинен розуміти відповідальність і бути вдячним. Мене так виховували. Свою тренерську кар’єру я теж розпочинав у Львові, в школі «Карпат». Я цим пишаюся. І цими словами я не хотів би набрати собі додаткових балів. Я знаю, що значить ця команда для міста. Зараз ніхто не може бути задоволений тим, як грають «Карпати». Але можу запевнити – я прикладу не 100 відсотків своїх зусиль, а 150 і 200 відсотків. Я теж не задоволений тим, як все складається. Розумію вболівальників. Але я добре знаю історію клубу, я виховувався тут, тому можу запевнити – я зроблю все, що в моїх силах для того, щоб «Карпати» показували якісний футбол.

За матеріалами: fckarpaty.com
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: