Олег Дулуб: "Вічні експерименти ні до чого хорошого не приводять"

18 грудня 10:00
Переглядів: 106
Олег Дулуб

– Олеже Анатолійовичу, вже вирішили, де проведете відпочинок?
– Днями поїду з України в Білорусь, де й планую відсвяткувати Новий рік. А потім хочу відправитись у Західну Європу на стажування. Поки клуб не визначив, є варіанти, а вибір залежить від того, чи потрібно буде відкривати візу.

– Наприкінці тижня, виконавці «Карпат» мали якісь процедури в медично-реабілітаційному центрі. Які саме, коли не секрет?
– Звичайні відновлювальні процедури, щоби полегшити футболістам життя. Справа в тому, що перехід між сезоном та відпочинком має бути максимально плавним і безболісним.

– Повертаючись до виступу команди восени: в листопаді-грудні ледь не в кожному матчі львів’яни дуже активно починали, проте скоро самі не витримували темп. Інколи закладалося враження, що є певні проблеми із «фізикою»...
– Я би шукав причини в іншому – у психології. Коли швидко відкриваєш рахунок, треба заспокоїти гру. Потрібні досвідчені футболісти, здатні в такий момент тримати м’яч, робити акуратні передачі не в напад. А у нас із цим – із досвідченими гравцями – труднощі, тому й такі результати: маємо у складі багато молодих, які, забивши, знову біжать уперед. Футбол, як гра, нагадує синусоїду, тут домінує рваний темп, і успіху досягають ті команди, які вміють прилаштовуватися під зміни ігрового ритму.

– Ще один парадокс теперішніх «Карпат»: це чи не єдиний колектив Ліги Парі-Матч, яка грає з трьома центрбеками, один із них – Андрій Нестеров – став справжнім відкриттям сезону, але при цьому «зелено-білі» багато пропускають і часто помиляються саме в обороні...
– Із трьома виконавцями в центрі захисту ми граємо не так уже й часто. Наприклад, із тією ж «Зіркою» починали з трьома центрбеками, проте вже під час матчу перебудувалися на двох. Я у Львові всього два місяці: за цей період зміг підтягти «фізику», а на тактику потрібно більше часу.

– Інколи виникає думка, що крайні хавбеки Володимир Костевич і Денис Мірошніченко занадто захоплюються атакою. Більше того: Ви, здається, хочете зробити їх так званими «латералями», до чого вони не зовсім готові.
– Справді, є у них таке: інколи бракує холоднокровності для правильних рішень. Щодо використання їх латералями: це вимагає конкретної тактичної схеми – з трьома центральними захисниками, а я планую застосовувати її нечасто.

– Ви практикуєте значну ротацію складу – значну в тому розумінні, що гравці діють на різних позиціях у різних лініях. Наскільки це корисно й чи довго триватимуть експерименти?
– Це корисно, бо дає змогу побачити істинний потенціал кожного футболіста. Проте це не може практикуватися завжди, бо вічні експерименти ні до чого хорошого не приводять. Маємо тимчасовий момент, до якого я був вимушений вдатися.

– Чи можете сказати, що дивитесь у завтрашній день – тобто в 2017 рік – із оптимізмом? Принаймні стриманим...
– Уже не раз про це казав: усе залежить від того, наскільки добре укомплектуємося під час зимової перерви. Оптимізм у мене є, головне, щоби його підкріпило життя.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: