Олег Родін: "На фінальну гру не вистачило емоцій"

26 червня 11:07
Переглядів: 156
Олег Родіна

14-річні вихованці Академії футболу «УФК-Карпати» у своєму прем’єрному сезоні Дитячо-юнацької футбольної ліги України стали срібними призерами. «Академіки» лише у фіналі поступилися своїм одноліткам з київського «Динамо». Своїми враженнями від турніру, матчі якого відбулися на зелених полях Моршина і Стрия, з Інформаційним центром ФК «Карпати» поділився старший тренер «зелено-білих», легендарний захисник львівських «Карпат» та збірної колишнього СРСР Олег Родін. 

«Фінальний турнір – це завжди особливе змагання, матчі якого суттєво різняться від поєдинків зонального етапу. Адже упродовж сезону ми граємо у режимі недільного циклу, а тут за вісім днів команда проводить п’ять матчів проти найсильніших суперників з усієї України. Тому прохідних ігор немає в принципі, а тиск через відповідальність за результат, щоб ми, тренери, не казали хлопцям, просто таки неймовірний. Емоції у них зашкалюють, що не дивно – фінальний етап ДЮФЛ для них те саме, що для дорослих футболістів фінальна частина чемпіонату світу або Європи. Також не забувайте, що для команд 2003 року народження – це перший сезон на такому рівні, тож для гравців U-14 усе було новим і невідомим. 

Перше, ніж говорити про матчі, хочу відзначити організацію турніру – керівництво ДЮФЛ України спільно з ФК «Скала» зробили усе, щоб змагання пройшли на хорошому рівні. Проживання, харчування, транспорт, якість полів, суддівство – жодних претензій. Скажу відверто: я не вперше на фінальних турнірах ДЮФЛ, але такої хорошої організації не пригадую. 

Тепер про наші матчі. Головне, що добре підготувалися до турніру. Після завершення матчів у зональному турнірі ми кілька днів перепочили, після чого провели тренувальний збір у Дублянах. Втім, проблеми у нас були кадрового характеру. Зокрема, застудився наш нападник Михайло Чорний, який хоча й був у заявці, але так і не зіграв на фіналі жодного матчу. Олексій Малакі навпаки, через перелом ключиці пропустив півтора місяця і лише днів за десять до фіналу поновив тренування. 

Тим не менше, першу гру проти «Шахтаря» ми в цілому відіграли добре. Особливо мені сподобався перший тайм, в якому ми перегравали донеччан і цілком заслужено перед свистком на перерву відкрили рахунок. У перерві просили хлопців продовжувати грати в тому ж ключі – контролювати м’яч і намагатися атакувати. Однак з самого початку другої половини у нас щось розладилося в передній лінії, а в «Шахтаря» навпаки, почали виходити непогані комбінації. І ось тут хлопці трішечки десь розгубилися і почали грати на утримання рахунку. Втім, оборонялися ми досить організовано – донеччани біля наших воріт практично нічого так і не створили. Але вже у компенсований час наш воротар Денис Васютик, намагаючись потягнути ігровий час, «привіз» вільний удар з меж штрафного майданчика, з якого нам й забили. Зважаючи на те, що пропустили в останніх секунда гри, можна говорити, що ми втратили два очки. Але загалом нічия – справедливий підсумок гри і не найгірший для нас. 

У наступній грі проти одеської ДЮСШ-11 «Чорноморець» ми за рахунку 0:0 не забили пенальті. Але в цілому перевага була на нашій стороні фактично у всіх компонентах футболу. Відзначу, що в одеситів рівна команда у всіх лініях і грати з ними було не просто. Це до речі, довів і їхній наступний поєдинок з «Шахтарем», в якому донеччани не змогли перемогти. Ми ж зуміли переломити нефарт і два голи таки забили. Другий, щоправда, в самому кінці матчу, тому напруга зберігалася майже до самого фінального свистка. 

Виграш 2:0 вивів нас на перше місце в групі. Тому на останню гру проти «Зірки», хоча нас і влаштовувала нічия, ми поставили завдання виграти і бажано з хорошим рахунком – дуже хотіли вийти з першого місця, щоб у півфіналі уникнути зустрічі з «Динамо». Але у «Зірки» також непогана команда, в якій є явний лідер – нападник (Олександр Міщенко – Авт.), на якого вже, що називається, поклали око і «Шахтар», і «Динамо». Але нам вдалося його нейтралізувати і в підсумку ми виграли 3:0. Однак, як і з одеситами в попередній грі, довший час рахунок був мінімальним – 1:0. А два голи ми забили на останніх хвилинах, причому третій, з пенальті, вже у компенсований ігровий час. 

У півфіналі нас чекало дербі з господарями, моршинською «Скалою». Наші матчі з ними завжди проходять дуже важко. От і в зональному турнірі ми хоча й два рази виграли, але в дуже непростій боротьбі, про що говорить і рахунок – двічі по 1:0. Третє наше протистояння зі «Скалою» вийшло ще більш напруженим. Суперник одразу почав грати від оборони і в за два тайми мав лише один момент. Ми ж усю гру мали територіальну перевагу, набагато більше за господарів володіли м’ячем. Але гра вийшла дуже в’язкою і гольових моментів ми створили обмаль. Усе вирішувала серія пенальті. Зрештою, нам поталанило у футбольній лотереї, але на мою думку, ми більше заслуговували на перемогу. Втім, виграш такою ціною десь позначився на фінальній грі, причому в негативному плані.

Фінал був п’ятим матчем за вісім днів. Одразу скажу, що хоча ми й забили першими, в цілому з «Динамо» ми зіграли далеко не найкращу свою гру. Чому? Перша причина – не відновилися, головним чином емоційно. У мене склалося враження, що хлопці були вихолощені психологічно попередніми поєдинками. Можливо, якби було до фіналу дня три, то… Але була ще одна причина – після виходу в фінал команда десь підсвідомо заспокоїлася. Схоже, злий жарт зіграло усвідомлення того, що медалі уже в кишені. Ну й звісно зіграв свою роль той факт, що ми усі матчі грали фактично одним складом. Серйозного підсилення з лави запасних у нас не було. А тут на фінал ми ще й втратили Марка Сапугу, який перебрав жовтих карток. А він не лише грає на стратегічно дуже важливій позиції – опорника, а ще й є емоційним лідером, гравцем, який може повести за собою команду. 

Все це в сумі й призвело до поразки. Не скажу, що «Динамо» нас переграло повністю – в багатьох моментах ми нічим не поступалися киянам, але загалом суперник на перемогу заслужив більше. Та головне, ми побачили свої помилки і тепер знаємо над чим треба працювати в майбутньому», – розповів Олег Дмитрович

ПЕРШІСТЬ ДЮФЛ УКРАЇНИ 2016/2017

ФІНАЛЬНИЙ ЕТАП. ВІКОВА КАТЕГОРІЯ U-14

15 – 22 червня. Моршин і Стрий (Львівська обл.)

ГРУПОВИЙ ЕТАП

Група «А»

  • «Скала» (Моршин)
  • Олімпійський коледж імені Івана Піддубного (Київ)
  • ДЮСШ «Металург» (Запоріжжя)
  • «Динамо» (Київ)


РЕЗУЛЬТАТИ МАТЧІВ:

  • «Скала» (Моршин) – «Динамо» (Київ) – 1:2
  • ОК імені Івана Піддубного (Київ) – ДЮСШ «Металург» (Запоріжжя) – 1:2
  • «Динамо» (Київ) – ДЮСШ «Металург» (Запоріжжя) – 0:0
  • «Скала» (Моршин) – ОК імені Івана Піддубного (Київ) – 2:0
  • «Динамо» (Київ) – ОК імені Івана Піддубного (Київ) – 2:1
  • «Скала» (Моршин) – ДЮСШ «Металург» (Запоріжжя) – 1:0


ТУРНІРНЕ СТАНОВИЩЕ:

  1. «Динамо» (Київ) – 3 2 1 0 4–2 7
  2. «Скала» (Моршин) – 3 2 0 1 4–2 6
  3. ДЮСШ «Металург» (Запоріжжя) – 3 1 1 1 2–2 4
  4. ОК імені Івана Піддубного (Київ) – 3 0 0 3 2–6 0


Група «Б»

  • «УФК-Карпати» (Львів)
  • ДЮСШ-11 «Чорноморець» (Одеса)
  • «Зірка» (Київ)
  • «Шахтар (Донецьк)


РЕЗУЛЬТАТИ МАТЧІВ:

  • «УФК-Карпати» (Львів) – «Шахтар (Донецьк) – 1:1
  • «Зірка» (Київ) – ДЮСШ-11 «Чорноморець» (Одеса) – 2:0
  • ДЮСШ-11 «Чорноморець» (Одеса) – «УФК-Карпати» (Львів) – 0:2
  • «Шахтар (Донецьк) – «Зірка» (Київ) – 1:0
  • «Зірка» (Київ) – «УФК-Карпати» (Львів) – 0:3
  • «Шахтар (Донецьк) – ДЮСШ-11 «Чорноморець» (Одеса) – 1:1


ТУРНІРНЕ СТАНОВИЩЕ:

  1. «УФК-Карпати» (Львів) – 3 2 1 0 6–1 7
  2. «Шахтар (Донецьк) – 3 1 2 0 3–2 5
  3. «Зірка» (Київ) – 3 1 0 2 2–4 3
  4. ДЮСШ-11 «Чорноморець» (Одеса) – 3 0 1 2 1–5 1


ПЛЕЙ-ОФ

Матч за 7-е місце

  • ДЮСШ-11 «Чорноморець» (Одеса) – ОК імені Івана Піддубного (Київ) – 4:0


Матч за 5-е місце

  • «Зірка» (Київ) – ДЮСШ «Металург» (Запоріжжя) – 3:1


Півфінали

  • «УФК-Карпати» (Львів) – «Скала» (Моршин) – 0:0, пенальті – 5:4
  • «Динамо» (Київ) – «Шахтар (Донецьк) – 2:2, пенальті – 4:2


Матч за 3-є місце

  • «Шахтар (Донецьк) – «Скала» (Моршин) – 3:2


ФІНАЛ

  • «УФК-Карпати» (Львів) – «Динамо» (Київ) – 1:3


ПІДСУМКОВА КЛАСИФІКАЦІЯ:

  1. «Динамо» (Київ)
  2. «УФК-Карпати» (Львів)
  3. «Шахтар (Донецьк)
  4. «Скала» (Моршин)
  5. «Зірка» (Київ)
  6. ДЮСШ «Металург» (Запоріжжя)
  7. ДЮСШ-11 «Чорноморець» (Одеса)
  8. Олімпійський коледж імені Івана Піддубного (Київ)


ІНДИВІДУАЛЬНІ ПРИЗИ:

  • Найкращий воротар – Артем Фастов («Динамо» Київ)
  • Найкращий захисник – Паоло Недесу («Шахтар» Донецьк)
  • Найкращий півзахисник – Максим Хлань («УФК-Карпати» Львів)
  • Найкращий нападник – Олександр Міщенко («Зірка» Київ)
  • Найкорисніший гравець – Антон Боль («Динамо» Київ)




CКЛАД «УФК-КАРПАТИ» U-14: 

  • ВОРОТАРІ – Денис Васютик, Дмитро Толстяк;
  • ПОЛЬОВІ ГРАВЦІ – Гліб Савчук, Микита Груша, Андрій Дурдас, Михайло Кашуба, Олексій Малакі, Павло Марків, Денис Махінка, Роман Назарчук, Назар Охоцький, Марк Попівняк, Марко Сапуга, Нікіта Петрук, Вадим Хомутовський, Максим Хлань, Михайло Чорний, Віталій Юришка.
  • ТРЕНЕРИ – Олег Родін і Віталій Лобасюк.
За матеріалами: fckarpaty.lviv.ua
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити