Олександр Бiлявський: "Я з України нiколи не переселявся"

02 серпня 09:26
Переглядів: 282
Олександр Бiлявський
У шiстдесят всесвiтньо вiдомий гросмейстер зi Львова досi перемагає найкращих шахiстiв планети

Олександр Генрiхович нещодавно вiдсвяткував ювiлей -- 60-рiччя. Привiтань було стiльки, що довелося цiлу годину провести за комп'ютером, щоб перечитати всi повiдомлення на поштовiй скриньцi вiд колег-шахiстiв.

-- Пане Бiлявський, яка з шахових перемог для вас найбiльш пам'ятна?

-- Остання, цього року. На першостi Європи в польському мiстi Легниця я виграв в останнiй партiї i роздiлив 1 -- 10 мiсця. Це стало великою несподiванкою для усiх, бо в 60 рокiв шахiсти не досягали такого результату.

-- Якщо говорити про вiк, то ви вiдомi ще й тим, що свого часу в юному вiцi стали майстром спорту.

-- Так, у 14 рокiв. Правда, нинi, якщо до такого вiку ти нiчого не досягаєш у шахах, грiш тобi цiна як професiоналу! А тодi й справдi мало хто виконував норматив у такому вiцi. До речi, згодом, у 21 рiк, я став гросмейстером.

-- З початку 1990-х ви виступали за Україну, а з 1994-го перейшли до збiрної Словенiї, очолювали її. У чiм була причина?

-- Це вже минуле. Тодi в нашiй федерацiї шахiв панувала розруха. Не один я переходив. До речi, увесь час, хоч i виступав за цю державу, але щоб ви знали: я з України нiколи не переселявся -- живу у Винниках бiля Львова. Сюди iз сiм'єю переселилися ще 1995 року.

-- З ким iз колег сьогоднi спiлкуєтесь?

-- Iз львiв'ян уже 40 рокiв дружимо з Адрiяном Михальчишиним. З iншими маємо просто хорошi стосунки. З Василем Iванчуком рiдко, правда, бачуся, бо вiн виступає у турнiрах вищого рiвня. Навчаю приватно молодих шахiстiв. Маю багато товаришiв з-помiж шахiстiв i за кордоном. Чи не єдиному менi вдалося зберегти теплi стосунки зi славетним Вiктором Корчним, гросмейстером з СРСР, а згодом швейцарським шахiстом. Вiн уже не грає в шахи, має поважний вiк, i в нього насправдi непростий характер.

-- Не мiркували над вiдкриттям власної школи, припустимо, у Винниках?

-- Щиро кажучи, коли є iнтернет, вiдпадає потреба в шаховiй школi як такiй. У мережi є можливiсть для пояснення всього, що потрiбно, навiть на великiй вiдстанi. Врештi, це економiя часу! А для тих, хто не користується iнтернетом, у Львовi й так достатньо шахових шкiл. Я ж, якщо надумаю вiдкривати школу, робитиму це саме через iнтернет.

-- Що робите сьогоднi i яким бачите своє майбутнє у шахах?

-- Менi б хотiлося ще бути потрiбним збiрнiй України. Але, очевидно, в майбутньому буду провадити тренерську дiяльнiсть.
У мене чимало захоплень поза шахами. Ранiше, коли був молодшим, займався серфiнгом, а досi цiкавлюся гiрськолижним спортом. Коли випадає вiльна хвилька, одразу їдемо з сiм'єю на лижi -- у Карпати, в Австрiю. Ще цiкавить аналiтика. Наприклад, нинi аналiзую бюджет великих компанiй, цiлих iндустрiй, секторiв.

-- Ситуацiя в нашiй країнi була предметом ваших аналiзiв?

-- Так, багато моїх друзiв-шахiстiв з-за кордону цiкавились, розпитували про те, що у нас в Українi коїться, про причини Євромайдану. Як i їх, мене дивує те, чому уряд не прислуховується до людей, якщо на Майдан виходять сотнi тисяч, а чи й понад мiльйон! Щодо держбюджету, то нашi проблеми дуже глибокi, i їх не вирiшить лише вiдставка уряду. Iнша рiч -- Євромайдан. Ця протестна акцiя стала чудовою промоцiєю України, її позицiї, на увесь свiт. Свiт нас бачить через спортсменiв i полiтикiв. А Євромайдан став вiзиткою нашої країни, автором якої є весь народ.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити