Олександр Чижевський: "Дніп­рові" пощастило. "Наполі" - нестабільна команда"

29 квітня 14:31
Переглядів: 197
Чижевський
Екс-захисник національної збірної України та львівських «Карпат» аналізує повторні матчі чвертьфіналу й прогнозує протистояння з «Наполі»

«Дніпро» — «Брюгге». Почнемо з приємного. Із огляду на поперед­ні матчі в Лізі бельгійців, очікував од них набагато більше, ніж ті продемонстрували. Гадаю, Прюдомм вирішив перестрахуватися, змінити своєму атакувальному, агресивному стилю, тож прогадав. «Розбираючи» дії дніпрян, він побачив, що із хлопцями Маркевича небезпечно діяти на зустрічних курсах, але перестрахувався в раціональному стилі: з’ясувалося, що його підопічні, не маючи м’яча, не діючи «першим номером», губляться на полі.

«Дніпро» пройшов далі цілком заслужено. У Бельгії наша команда не поступилася господарям, удома переважала суперника, а в другому таймі беззаперечно домінувала. Дніп­ряни майже весь час контролювали гру, тому досягли мети.

Іще один момент, на якому хотів би акцентувати: після жеребкування чвертьфіналів снували супе­речки, кому більше (не) пощастило, дехто казав, мовляв, дніпрянам. Але об’єктивна реальність чітко продемонструвала: очевидно, «Брюгге» слабкіший за «Фіорентину», набагато слабкіший, тож наш срібний призер скористався шансом.

На моє переконання, цей історичний успіх — перше в історії «Дніпра» потрапляння до півфіналу євротурніру — заслуга, насамперед, Мирона Богдановича. Великий тренер, хоч би хто що казав! У Харкові мав один тип гравців, відтак будував колектив. У Дніпропетровську має зовсім інший типаж виконавців, отже — команда інша. Зверніть увагу, як люди зростають під його рукою: «прокинувся» Коноплянка; прогресує Шахов; Матос, який, здається, ніколи в житті не грав лівого оборонця, безболісно замінив Ежидіо; Чеберячко, котрого всі вважали «дірявим» центрбеком, за дві гри з «Брюгге» жодного разу не помилився; Ротаня, за відсутності плеймейкера, змусили пригадати, як діяти на цій позиції, й ось він розкрився перед нами новими гранями таланту!

Також хотів би акцентувати на, сказати би, містичному моменті: домашній стадіон дніпрян якийсь нефартовий. Згадайте: за радянських часів усі єврокубкові успіхи команди кувалися в Кривому Розі, бо Дніпропетровськ був закритим містом, туди іноземців не пускали. Тепер команда вперше в історії вийшла в півфінал, граючи в Києві. Ось і думай тепер, чи потрібно було будувати стадіон на місці кладовища…

«Фіорентина» — «Динамо». Якщо чесно, то ще по першій грі було вид­но: італійська команда елементарно вища за класом. Принаймні порівняно з киянами в їхньому нинішньому стані. До того ж, досвідченіша. Сьогодні «Динамо» має дуже молодий склад, у якого насправді ще все попереду, не можна вимагати від цих хлопців усього й одразу.

Повертаючись до поєдинку у Флоренції: киянам і в більшості мало що вдавалося, а після вилучення (не беруся його коментувати) — поготів. «Фіорентина» більше контролювала м’яч, створила гігантську кількість моментів, там за всіма параметрами мав бути розгром… Отож усе закономірно.

По «Динамо» у цьому розіграші є цікава статистика: 14 пропущених м’ячів у 12 матчах Ліги Європи, при тому, що на груповому етапі кияни лише раз виймали кулю з власних воріт, а у шести зустрічах плей-оф — 13! Значить, є проблеми в обороні. Хоча, коли ти протистоїш такому тиску, який організувала «Фіорентина» в першому таймі, звинувачувати у чомусь захист складно: тебе притисли до воріт, півоборони немає, що ж удієш? Хіба що треба наголосити на незбагненно великій кількості дитячих помилок, чим грішили всі четверо беків і воротар динамівців. Я не знаю, як це пояснити. Тим паче це було видно ще за грою із «Зорею».

Після поєдинку Буяльський сказав, що в перші 30 хвилин команда не знала, що робити, як протистояти суперникові. Це не камінець у город Реброва: він усе розтовкмачив підопічним, але коли, повторюю, проти тебе йде настільки агресивний, щільний пресинг, ти починаєш панікувати, не знаючи, якого опонента тримати, за ким бігти. Здається, ще до матчу динамівці трохи «перегоріли», навіть дещо злякалися. Це зрозуміло: команда, де є один мегадосвідчений гравець і 90 відсотків молодняку, не має належного гарту, зокрема, психологічного, для по-справжньому складних протистоянь. Але це наживна справа!

Тепер закликаю всіх прихильників столичної команди підтримати дніпрян. У нинішній час клубні преференції — другорядна справа, голов­не — національні інтереси!

«Наполі»… Як на мене, оптимальний варіант, це — найслабкіша команда з тих, хто міг нам потрапити. Так, я пам’ятаю, що вони зробили з «Вольфс­бургом», та ще й на виїзді, проте, як мені бачиться тепер, «Дніп­рові», до певної міри, пощастило. «Наполі» Бенітеса — нестабільна команда, в іспанця тут далеко не все виходить: згадаймо, що в кваліфікації Ліги чемпіонів італійці вилетіли від посереднього «Атлетика» з Більбао. Іще на боці наших психологічний аспект: вони й так герої, не пройдуть — ніхто нічого поганого не скаже.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити