Олександр СЕМЕНЮК: "Буде, що синові розповісти…"

15 серпня 08:34
Переглядів: 78
СЕМЕНЮК
Нападник «Ниви», котрий в грі проти дніпродзержинської «Сталі» став у ворота, розповів, чому вирішив зайняти останній рубіж, яка ситуація в клубі, повідав, чому не хоче повертатись у «Буковину»

— Олександре, події вчорашнього матчу вмить розлетілися медіа-простором. Які емоції у вас спровокувала ця гра?

— Та що тут сказати?.. Найперше, завдання було просте — вийти на поле, щоби, зрештою, стартувати у чемпіонаті. Ледь команда зібралася недавно, ще не всіх навіть устигли заявити. Напевне, головне досягнення, що клуб зберегли. Керівництво пообіцяло, що колектив доукомплектується нормальними футболістами. Коли гравці підписували контракти, всі говорили, що ми не хочемо, щоби нас усі обігравали. Усі прагнуть мати гідний вигляд на футбольному полі. Нижче середини турнірної таблиці ніхто не хотів бути.

Повертаючись до моменту, про який ви хотіли поговорити: став у ворота, тому що ніхто не висловив бажання. Ну а молодого ж не поставиш у рамку…

— Рішення ухвалили самостійно чи вам «допомогли» тренери?

— Ні-ні. Я сам наважився. Найболючіше було, коли пропустив отой гол із далекої відстані. Ну, а так: іще непогано «тримався» у воротах.

— На ранніх етапах кар’єри не доводилось одягати рукавиці голкіпера?

— Хіба в дитинстві чи на тренуваннях «бавився». Наче більше нічого й не пригадаю.

— Чи засмутило, що вам забили чотири м’ячі?

— Так гра складалася, що, повірте, ще більше могли пропустити. Загалом, прикро, що не змогли вийти в пов­ному складі. Наскільки знаю, звідкись не прийшли трансферні листи на наших футболістів, тому їх не змогли заявити. Звичайно, неприємно в такій ситуації програвати — 1:5. Запевняю, що зробив усе, що було в моїх силах.

— Чи розумієте, що своїми діями увійшли в історію? Здається, принаймні в Україні не було аналогів, аби польовий футболіст 65 хвилин провів на позиції воротаря.

— Ну, так! Буде, що синові розповісти…

— Якщо перейти до «Ниви»: яка ситуація нині в клубі?

— Не знаю, чесно. Лише недавно приїхав у Тернопіль на запрошення головного тренера Богдана Самардака, котрий попросив допомогти. Нам сказали, що збиратимуть команду, тож усе буде відбуватися на належному рівні. Вочевидь, незабаром таки заявлять усіх потрібних виконавців. Утім, зрештою, це питання не до мене. Хоча, якщо вони не наберуть кваліфікованих гравців, то я не бачу сенсу залишатись тут надалі. У такому випадку краще повернутися додому, ніж програвати по 0:4 чи 1:5.

— Яка ситуація із фінансами?

— Нам запропонували мінімальну зарплатню. Сказали, що платитимуть, але як воно буде насправді, не знаю. Зараз такий час, що за великі гроші ніхто не говорить.

— Згадували, що можете повернутися додому, а чи не кликали вас у «Буковину»?

— Не розмовляв із представниками клубу, чесно. Чи не маю бажання? Не хотілося би працювати з нинішнім керівництвом і головним тренером чернівчан.

— Це пов’язано з якимось конфліктом?

— Ні, до конфлікту не доходило. Просто ставлення до гравців, які дов­гий час захищали честь клубу, тяжко охарактеризувати словами. Прийшов головний тренер, і таке ставлення не дуже приємне, почалося до нас. Приміром, Маковійчука вигнали, який багато зробив для «Буковини». Зізнаюся, не хотів би продовжувати цю тему.

— До речі, інших можливостей щодо працевлаштування у вас не було? Останніх півроку у складі тернопільців усе ж непогано провели.

— Знаєте, в мене вже такий вік, що не хочеться кудись їхати. Тим паче, далеко від рідної домівки. Виняток можу зробити лише для серйозної команди.

— Однак варіанти таки були?

— Конкретних, на жаль, ні.

— Визначили для себе певний момент або термін, після якого готові залишити розташування «зелено-жовтих»?

— Думаю, що кілька турів іще можна зачекати. А вже потім, якщо нічого не зміниться, то потрібно буде думати, що робити далі. Як казав, після матчу зі «Сталлю» команда зустрілась із функціонерами: нас запевнили, що поповнення буде, тож не варто робити передчасних висновків. Побачимо…

— Читали післяматчеву прес-конференцію вашого наставника Богдана Миколайовича, що зарплатня Іванова (єдиного воротаря, котрий отримав червону картку на 24-й хвилині) буде перерахована вам? До слова, була інформація, що цього голкіпера вже взагалі вигнали з тернопільського колективу.

— Щиро кажучи, не знаю. Принаймні про це нічого не чув. Відтак іще не встиг після гри зайти в Інтернет, почитати, що пишуть про поєдинок.

— Який настрій панує в команді? Ще жевріє надія на покращення становища «Ниви»?

— А чому ні? Віримо, що все ще може повернутися на круги своя. Можливо, справді краще програти одного разу — 1:5, ніж п’ять разів — 0:1. Отож, усе залежить винятково від нашого керівництва.

— Чи планують у Тернополі на вихідних вирушити на першу виїзну гру сезону, завітавши до Чернігова? Чи відбувається тренувальний процес, якого до цього не було взагалі?

— Авжеж! Уже навіть почалася планомірна підготовка до двобою з «Десною». Наскільки знаю, зараз мають гравці на перегляд приїхати. Як нам сказали, потенційних новачків буде багато.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити