Олександр Севідов: "Не можу я сидіти з футболістами за столом і пити чарку"

23 січня 09:25
Переглядів: 1407
Олександр Севідов

Заключна частина інтерв'ю Олександра Севідова.

"НЕ МОЖУ Я СИДІТИ З ФУТБОЛІСТАМИ ЗА СТОЛОМ І "ПИТИ ЧАРКУ"

- А як взагалі спілкуєтесь з футболістами? Чи бувають неформальні зустрічі?

- Ми можемо призначити зустріч з футболістами в кафе, в ресторані. Можемо побачитись на вулиці. Як на мене, це нормальні людські стосунки. Я для своїх гравців не можу бути недосяжним. Хоча не є любителем обіймів з футболістами, коли ті забивають голи. В таких стосунках зникає межа між тренером і гравцем. Не можу я й сидіти з футболістами за столом і "пити чарку". Потім я від них не зможу вимагати.

- До речі, щодо режиму. Віктор Леоненко розповідав, що після зборів він завжди зі своєї кімнати виносив кілька десятків пляшок з-під пива. У "Карпат" на зборах такого не буде?

- По-перше, зараз зовсім інший час. А якщо говорити про Віктора Леоненка, то він був настільки талановитим, що навіть кількість випитого не заважала йому показувати просто неймовірний футбол. Тоді й справді була така категорія футболістів. Зараз таких одиниці. Тому що навантаження гравці отримують такі, що поєднати випивку і тренування просто неможливо. Зараз футболіст хорошої команди пробігає 10 тисяч метрів за гру. Це 10 км за півтори години. До того ж біжить в хорошому темпі, часто на максимальній швидкості. Це досить важка робота. Можливо, хтось думає, що це просто і він би теж так зіграв. Ну що ж... Ласкаво просимо! Ми усім дамо шанс. У нас зараз йде фізична підготовка, якщо хтось виживе... (Сміється.)

- Тобто ви не диктатор? Не встановлюєте жорстких правил у команді?

- Знаєте, як показало життя, чим більше обмежень, тим більше і порушень. Я хлопцям сказав: ми будуємо наші стосунки на взаємоповазі і довірі. А якщо хтось з футболістів, м’яко кажучи, мене розчаровує, то в більшості випадків я з ним прощаюсь. Не люблю карати, штрафувати. Вони самі це роблять. До прикладу, Бартулович - єдиний в команді, хто більше за мене матюкається. І я йому сказав: "Младене, напиши мені, на скільки я повинен тебе оштрафувати". От і подивлюсь, що він там напише.

- Думаєте, це будуть адекватні суми?

- Сумніваюсь, адже вони всі хитрі. Сто гривень штрафу напише. Але я маю право збільшити цю цифру, а от зменшити - ні. (Сміється.)

"БУДЬ-ЯКА ПРЕТЕНЗІЯ ЗІ СТОРОНИ "КАРПАТ" ЗА СУДДІВСТВО ТРАКТУЄТЬСЯ ЯК СКИГЛЕННЯ"

- Олександре Володимировичу, запитайте у більшості вболівальників, і вони вам скажуть, що найкращим тренером "Карпат" був Олег Кононов. Скажіть, чи не відчуваєте ви конкуренції з білорусом?

- Ні. Тому що я знаю більше за вас і більше за будь-кого, хто знаходиться в команді. Все дуже завуальовано. От, як ви гадаєте, скільки ви знаєте правди про те, що відбувається в команді?

- Відсотків 20?

- Нехай буде 30. А скільки знають вболівальники, як вважаєте?

- Мабуть, менше...

- Тоді як можна судити про більшість речей?

- Але ж футбол для вболівальників?

- Так. Це продукт, який ми зобов’язані зробити якісним для нашої рідної публіки. Якщо буде поганий футбол, то вболівальники від нас відвернуться. Але що впливає на результат? Футболісти, тактика, тренери, суперники - слабкі, сильні... Суддівство. От за суддівство я вам розкажу! Якби в минулому році "Говерлу" судили, як судять в цьому році, то ця команда була б у десятці.

- А щодо "Карпат" маєте претензії?

- Можливо, не такі, як в минулому році в Ужгороді. Але знаєте, будь-яка претензія зі сторони "Карпат" трактується як скиглення. Але гарантую: я вам знайду в певних іграх як мінімум 10-15 фолів, які були присуджені в нашу сторону без причин або ж не були призначені в сторону суперника. Ось кажуть: суддя призначив "лівий" пенальті в ворота "Таврії". Але ніхто не зауважив, що арбітр не дав дві червоні картки. Удар Бусаїді головою Гладкого - це червона?! Звісно, що так. І ще один момент, який глядачі не бачили і не обговорювали. Під час кутового вдарили Балажіца - це також червона, і суддя це бачив. Але ж ми не кричимо про це.

"ЖАРТУЮ, ЩО ГЛАДКОМУ ТРЕБА НА МІСЯЦЬ ПОЇХАТИ ДО ПОЧАЇВСЬКОГО МОНАСТИРЯ, ТАМ ОСЕЛИТИСЬ І СПАТИ"

- Розкажіть, як перебороли нефарт Гладкого, який у перших турах не забивав стовідсоткові моменти, і навпаки, звідки стільки фарту в Ільющенкова, який "зачаровує штанги"?

- У Гладкого і справді був нефарт. Я не пам’ятаю матчу, де у нього не було гольового момента. Якби Саша все забивав, то він би досі грав в "Шахтарі", а не в "Карпатах". Деколи жартую, що йому треба на місяць поїхати до Почаївського монастиря, там оселитись і спати, аби зняти це нещастя. Але, якщо серйозно, то я не знаю кращого рецепту, ніж просто працювати. І я вам скажу чесно - він на тренуваннях просто молодець. Просто є моменти в житті, коли ти, не бачачи м’яча, підставляєш ногу, а той влітає у ворота. А буває, що ти практично з лінії воріт б’єш і не влучаєш. Як це назвати? Це майстерність - не влучити з лінії воріт? Та яка ж це майстерність, це нещастя. А щодо нашого воротаря, то штанга штангою, а в матчі проти "Металіста" він помилився. Головна наша задача - пояснити хлопцям, що вони не можуть грати до невдачі. Тому що боятися помилки означає помилитися в простих ситуаціях. Є цілий комплекс пояснень, чому один футболіст грає, а інший ні. Це тренування, це форма на конкретний момент, це психологічна стійкість гравця, це травма. Ось як Підківка. Стояв, потім отримав травму і став Саша Іллющенков. А потім вже не було причини його міняти, хоч він і помилявся. В нас молоді воротарі, тому поки вони свої голи не пропустять, то нічого не буде.

- Нещодавно екс-воротар "Карпат" Мартін Богатінов опинився у "Стяуа". Подейкують, що там він підписав контракт з румунами на зарплату 10 тисяч доларів. На такий же заробіток у "Карпатах" македонець не погоджувався. Як пояснити?

- Коли я прийшов до "Карпат", то з усіма футболістами, що на той момент були в команді, я говорив особисто. Але я не міг і не можу впливати на фінансову сторону співпраці гравця і клубу. Кожного я запитував: "Ти готовий грати за "Карпати?" Хто сказав "так" - зараз у команді. Футболісти обрали любов до футболу, а не до грошей. А от, наприклад, Штіліч нам відмовив.

- А Мілошевич?

- Сказав: "Ні".

- Ощипко також?

- І він відповів: "Ні!"

- Михайло Кополовець зараз висловлює бажання повернутися до "Карпат". Ви зацікавлені у ньому?

- Про Мішу завжди так багато говорять! Він на момент переговорів також відмовився виступати за "Карпати". Тепер уже йому повернутися буде нелегко. На його позиції є інші люди - Льопа, Бартулович, Васін, взяли Завійського. Якщо ми повернемо Кополовця, то це означатиме, що когось нам, можливо, треба буде відсіяти. За кілька днів питання Михайла вирішиться.

- А з Ігорем Худоб’яком розмовляли?

- Коли прийшов у команду - розмовляв. Зараз - ні. Він нині програє з погляду ігрової практики, а з фінансової сторони, напевно, виграє. Ігор був багатолітнім лідером "Карпат", але надалі відмовився грати у цій команді. Це його вибір.

- Підсумовуючи усе сказане, як вам взагалі живеться зараз у Львові?

- Прекрасно. Мені дуже подобаються невеликі міста, хоч я виріс у великому Донецьку. Батьківщину не обирають, і тому я обожнюю Донбас. Але Львів теж став дуже близьким моєму серцю. Тим більше, що тут дуже подобається і моїй доньці, і дружині.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити