Олександр Шевченко: "Проситимемо інші команди грати на "Арені Львів"

04 квітня 14:40
Переглядів: 598
Шевченко

Трохи більше трьох місяців на посаді голови Федерації футболу Львівської області перебуває Олександр Шевченко. За цей термін в організації відбулися певні позитивні зміни та зрушення. 

Як зізнався сам Олександр Якович, з одного боку здається, що можна було зробити й більше, але з іншого – є відчуття того, що керівний орган обласного футболу рухається у правильному напрямку.

ПОВЕРНУТИ ВБОЛІВАЛЬНИКАМ ЦІКАВИЙ ФУТБОЛ

– Олександре Яковичу, Ви вже три місяці керуєте львівським обласним футболом. Як змінилося Ваше життя за цей час?

– З того моменту, як я очолив Федерацію футболу Львівської області, в мене практично не залишилося вільного часу. Але я люблю футбол, мені подобається займатися діяльністю, пов’язаною з цим видом спорту. Зараз більше займаємося організаційними питаннями. Насамперед ми зробили ремонт, завезли нові меблі, впорядкували офіс федерації. Напередодні нового сезону організували у приміщенні федерації зустріч із президентами клубів Прем’єр-ліги Львівської області за участю голови Комітету арбітрів Львівщини Андрія Шандора. В ході цієї зустрічі досягнуто джентльменської угоди, потиснули один одному руки, пообіцявши стежити за чесною, відкритою грою команд і справедливим суддівством. Провели декілька турнірів, зокрема, фінал дитячих змагань «Кубок Здорове Місто». Крім того, активно працюємо в напрямку інформаційного висвітлення наших змагань – розпочинає роботу новий сайт, готуємо нову телевізійну програму, яка виходитиме на телеканалі «НТА». Словом, робимо все для того, щоби люди на Львівщині були зацікавлені і задоволені футболом. Це для мене найголовніше.

– Попереду на Львівщині – новий офіційний сезон у чотирьох лігах Львівської області. Головна увага – Прем’єр-лізі Львівщини. А чого Ви особисто очікуєте від майбутніх змагань?

– Хочу, щоби на всіх щаблях панував спортивний принцип. Аби ті, хто переміг у 3-ій лізі, переходив у 2-гу, переможці 2-ої – пробували себе у 1-ій, а звідси, відповідно, і до Прем’єр-ліги виходили, а далі – ставали професіоналами. Варто заохочувати футболістів зростати в плані майстерності. Треба, щоби кожна команда прогресувала і щоразу піднімалася на сходинку вище. Зараз соснівський «Рочин» планує перейти з аматорів у професіонали, два роки тому це зробив винниківський «Рух». Отже, львівський футбол рухається у правильному напрямку. Що більше команд Львівщини гратиме у професійних лігах України, то краще. Наступним клубом, який підніматиметься ось цими сходинками, стане, мабуть, ФК «Миколаїв», керівники якого вже заявляли про можливість такого розвитку клубу. Якщо ми щороку постачатимемо з аматорів по одному колективу у професіонали, то незабаром вся Прем’єр-ліга України складатиметься з одних львівських клубів (сміється). Якщо постійний прогрес відбуватиметься, я буду лише всім вдячний, велика кількість наших представників у професійних змаганнях України – це для мене, як бальзам на душу. Я є патріотом нашого міста й області, завжди відчуваю приємність, коли чую про успіхи вихованців львівського футболу в різних місцях.

– Чи передбачали Ви до приходу на посаду голови Федерації футболу Львівської області таку масштабність змагань – не тільки серед дорослих, а й ветеранських, жіночих, дитячих та інших?

– Так, я орієнтувався у футбольних справах Львівської області. Адже доводилося разом із «Рухом» саме рухатися до вершин у цих турнірах. А на Львівщині завжди в пошані футбол. Пам’ятаю, як ще зі самого дитинства ми віддавалися цій грі, неважливо де – на асфальті чи в болоті, але постійно на першому плані був футбол. Але коли я очолив федерацію, то найперше вирішив перетворити масовість нашого футболу в якість. Просто грати у футбол – це одне, однак його ще треба зробити цікавим для вболівальників. Ми намагатимемося всіма можливими методами популяризувати наші змагання, зокрема, будемо організовувати трансляції матчів команд Прем’єр-ліги, що ще більше мотивуватиме їх демонструвати хорошу гру. А якість гри притягне більше людей на стадіони. Ви бачили, як під час недавнього матчу Першої всеукраїнської ліги «Рух» – «Арсенал» команду з Винників на стадіоні «Україна» підтримували львів’яни. Якась така атмосфера панувала, так би мовити, правильна, сімейна, чого я вже давно не бачив. Ось такими матчами, який провів «Рух», можна залучати людей на трибуни. Коли є цікава гра і боротьба у футболі, тоді це приваблює і заохочує глядачів. У цьому напрямку треба працювати.

– Чи не вбачаєте ви проблеми в тому, що у двох найбільших містах після Львова на Львівщині – Дрогобичі та Червонограді – футбол дещо в занепаді? Червоноградці взагалі не мають команди в жодній з ліг, а дрогобичани тільки відродилися і зараз виступатимуть у 1-ій лізі обласних змагань. І загалом – значна кількість команд тієї ж Прем’єр-ліги Львівщини зосереджена в селах.

– Насамперед дякую тим президентам та небайдужим до гри мільйонів людям, які зосередили команди в селах. Це великий мінус, що в названих містах не знаходяться люди, які можуть розвивати футбол, натомість шана і подяка тим, хто піднімає футбольну планку на високий рівень у невеликих населених пунктах. Але на моє переконання, у тих же Дрогобичі та Червонограді обов’язково мають бути сильні команди, так само, як Прем’єр-лізі України потрібні «Дніпро» і «Металіст». Там, де велика кількість населення, не можна обходитися без виду спорту номер один, інакше вболівальники обділені. Інша справа – якість футболу, судіть самі, навіть на київське «Динамо» зараз не дуже ходять люди. А я пам’ятаю, коли в мої юнацькі роки у 80-ті неможливо було придбати квитки на матчі. Тобто є якість – прийде вболівальник. Але поза тим – кожен районний центр чи велике місто повинні мати футбольні колективи. Я ж обов’язково у перспективі поспілкуюся з футбольними активами названих міст, їхніми громадами, федераціями, щоби виправити таку ситуацію, і команди грали.

НА ЧАСІ – ВЛАСНИЙ СТАДІОН ФЕДЕРАЦІЇ

– У Вас відбулася зустріч із керманичем Асоціації футзалу Львівщини Мирославом Хом’яком. Про що спілкувалися?

– Ми запланували підписати меморандум між Федерацією футболу Львівської області та Асоціацією футзалу Львівщини. Вони є нашими колективними членами, але раніше тісної співпраці не було. А тепер ми врегулюємо роботу арбітрів, котрі працюють на обласних футбольних і футзальних матчах, для того, щоби не виникало певних непорозумінь. Дуже важлива річ, на якій я постійно наголошую: нам потрібно жити однією великою футбольною сім’єю, тому футзал, як молодший брат великого футболу, також повинен постійно перебувати поруч. Маємо допомагати один одному, тим більше, що пан Мирослав, зайшовши на свою посаду, зробив чималий внесок у розвиток футзалу Львівщини, вдихнув у нього нове життя. Із цим погоджується і президент Асоціації футзалу України Сергій Владико, з яким я мав зустріч у Києві.

– Нещодавно Ви побували на фіналі дитячого «Кубка Здорове Місто». Наскільки відомо, такі турніри Федерація футболу Львівської області планує робити частіше.

– Дитячий футбол найяскравіший, його чи не найцікавіше дивитися. Адже діти, коли грають, відверто проявляють усі емоції, вони ще не вміють їх приховувати. В дорослому футболі по-іншому – буває різне, емоції уміють ховати, хтось із різних причин грати не хоче, інший, наприклад, бойкотує тренера… А бачити, як щиро діти радіють перемогам і плачуть після поразок, – це неповторні миті. Так, ми проводитимемо якомога більше таких турнірів. Залучатимемо не лише футбольні школи і клуби, а й загальноосвітні школи. Зокрема, цього року плануємо провести серед шкіл турнір, присвячений 70-річчю Лева Броварського. Також плануємо провести змагання і з дворового футболу, щоби залучити побільше дітей і молоді до нашого виду спорту. Адже футбол – це не просто гра, це вже релігія. Такої кількості людей, яка є у футболі, складно знайти в інших сферах – повсюди футбол.

– У попередньому інтерв’ю Ви сказали, що Федерація футболу Львівської області мріє мати власний стадіон.

– Складна тема. Насамперед нам потрібно знайти місце для такого стадіону, відшукати відповідні кошти на його впорядкування. Я веду переговори з навчальними закладами, які мають в управлінні стадіони, але не використовують їх на повну. Хочемо відремонтувати його, зробити нові роздягальні, трибуни, постелити новий газон, аби 24 години на добу проводити там змагання з дитячого і дорослого футболу. Це необхідно, адже у Львівській області, яка є наймасовішою в українському футболі, з’являється чимало нарікань, що немає де грати. Ми рухаємося у цьому напрямку, поки що перемовини проходять важко, але ми працюватиме і намагатимемося зробити все можливе, щоби вирішити проблему.

– Чи будуватимуть на Львівщині нові дитячі майданчики?

– Щороку в нашій області будують 15-16 дитячих футбольних майданчиків завдяки голові Львівської ОДА Олегові Синютці, котрий веде відповідну програму. Вона працює. Звичайно, хотілося би не 15-16, а 30 майданчиків, але в тих умовах, які зараз маємо, і це непоганий результат. Тому щиро вдячний йому за допомогу і підтримку.

У ЛЬВОВІ САЧКУВАТИ НЕМОЖЛИВО…

– Нещодавно Ви у компаніях друзів та однодумців переглядали товариські матчі національної збірної України. Поділіться враженнями від гри українських збірників.

– Матч із Саудівською Аравією ми дивилися в теплій і тісній компанії голови Комітету національних збірних команд ФФУ Мирона Маркевича, головного тренера винниківського «Руху» Андрія Кікотя, наставника «Карпат» Олега Бойчишина, футболістів «Карпат» Артема Федецького і Сергія М’якушка, президента «Львова» Романа Михайліва, президента «Руху» Григорія Козловського і відомого журналіста Богдана Тимовчака. Не можу сказати, що ми задоволені результатом гри з аравійцями. Але в такому товаристві по-особливому відчувається дух футболу, тому перегляд вийшов приємним. Ми спільно висловили надію, що матч із Японією виявиться набагато кращим і, так би мовити, веселішим. Ще до гри у Льєжі я про це казав, зокрема, Миронові Маркевичу, з яким ми спостерігали за грою безпосередньо з трибун стадіону в Бельгії. І хоча погода там не потішила, ми трохи підмокли, проте настрій у всіх уже покращився. Результат гри з Японією для нас приємний, бо коли Україна виграє – це дуже важливо для вболівальників, патріотів нашої держави. Потім ми разом із командою поверталися додому, активно обговорювали цю гру, перебували у доброму гуморі. До слова, після цього спарингу Руслан Ротань, з яким я товаришую, подарував мені свою футболку, в якій він провів сотий матч за головну команду України. Вона зберігатиметься у Федерації футболу Львівської області. Взагалі – я дуже люблю, коли грає збірна, а якщо вона ще й перемагає – то для мене це дуже велика подія.

– Коли Ви очолили Федерацію футболу Львівської області, то сказали, що зробите все можливе, аби львів’яни частіше бачили збірну України в рідному місті.

– Я розмовляв про це з президентом ФФУ Андрієм Павелком. Він мене в цьому цілком підтримує. На мою думку – і так само стверджує багато хто в Україні, – найважчі і найважливіші матчі збірної треба проводити саме у Львові, адже тут настільки шалена підтримка вболівальників, настільки потужний переможний дух, що, зі слів гравців, ноги самі біжать. І це підтверджують і колишні збірники, котрі ще виходили у складі «синьо-жовтих» на поле стадіону «Україна», і теперішні, які грали на «Арені-Львів». У Львові сачкувати неможливо – треба грати до кінця. Тому є бажання організовувати матчі збірної України у Львові, якщо, звичайно, виникатиме така нагода. Як відомо, УЄФА покарав Україну одним домашнім поєдинком без глядачів, тож я висловився проти матчу збірної у Львові за порожніх трибун у Лізі націй. Бо я переконаний: не стадіон у нас підтримує команду, а саме вболівальники. Наразі невідомо, де Україна прийматиме Словаччину, а з Чехією зіграє у Харкові, щоби показати регіонові, який розташований поруч із цим містом, тимчасово окупованим територіям, як живе Україна, що у нас може відбуватися повноцінне свято футболу.

– Молодіжні, юнацькі та інші збірні для проведення офіційних ігор у Львові розглядаєте?

– Так, веду про це розмови. Як ви знаєте, не так давно підопічні Андрія Шевченка зустрічалися на «Арені Львів» зі Словаччиною, виступала тут і національна жіноча збірна. Використовуватимемо кожну можливість привезти збірні України до Львова. Проте наголошу на такому: керівництво «Арени Львів» мало би докласти більше зусиль для того, щоби стан газону там перебував у кращому вигляді, бо з цим справді є проблеми. Восени навіть головний тренер збірної України Андрій Шевченко висловлював зауваження з цього приводу.

– Зараз на головному стадіоні Західної України регулярно виступає лише «Верес». Чи сприятимете тому, щоби на «Арені Львів» грало більше команд?

– Насамперед зауважу, що у Львові є й інші футбольні арени, зокрема, «Україна» – стадіон з історією. Зараз там проводять матчі «Карпати», нещодавно тут винниківський «Рух» здобув історичну перемогу над київським «Арсеналом». Але всі не можуть грати на одному стадіоні. Так, проситимемо інші команди грати на «Арені Львів», аби підтримувати її в належному стані. Зараз тут виступає «Верес», який став тимчасовим асоційованим членом Федерації футболу Львівської області і зареєструвався у Львові. Звісно, це теж підтримка львівського футболу.

– У національній збірній, принаймні під час недавнього збору, не виявилося жодного вихованця львівського футболу чи представника «Карпат»…

– Трохи не так, приїжджав вихованець нашого футболу – Роман Яремчук із бельгійського «Гента», – та через прикру травму не зміг повноцінно взяти участь у зборі та вийти на поле. Чесно, мені було дуже приємно, що його запросили до головної команди країни. За останнім збором не можна робити далекосяжні висновки, наприклад, мого друга Євгена Селезньова, який останнім часом демонструє непогану гру, теж не викликали. Як і «карпатівця» Сергія М’якушка, котрий теж перебував раніше в обоймі «синьо-жовтих». Зараз головний тренер Андрій Шевченко більше зосередився на кістяку команди, до якого додав молодих футболістів, яких вирішив випробувати в дії. Але дочекаймося поєдинків Ліги націй, офіційного турніру, в якому набагато важливіше показувати результат, тоді й побачимо, кого викличе тренерський штаб. Найголовніше в цьому плані – якісний рівень гравців, а львівський футбол його наразі не демонструє. Наприклад, свого часу Миколу Матвієнка запросили до збірної України саме з «Карпат». Так що тут на першому плані не приналежність до клубу, а якість гравця. В Андрія Шевченка є, безсумнівно, власне бачення цієї ситуації. А нас найбільше цікавлять не товариські поєдинки, а вже матчі зі Словаччиною та Чехією в рамках Ліги націй. Той же Руслан Ротань – далеко не молодий гравець, але те, як він виходить за збірну… Я би радив й іншим футболістам брати з нього приклад, як потрібно викладатися під час ігор.

За матеріалами: galinfo.com.ua
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: