Олександр СТЕФАНКІВ: "Ранній старт чемпіонату нам не допоміг"

14 листопада 22:25
Переглядів: 130
Олександр Стефанків

Президент «Енергії» про організаційні аспекти преведення основного раунду Кубку УЄФА у Львові

В жовтні наша країна приймала один з етапів єдиного у європейському футзалі єврокубку. Львівська «Енергія» була одним з шести господарів основного раунду Кубку УЄФА, і спортивна частина його відома – чемпіон України не зміг кваліфікуватися в елітний раунд. Проте, три змагальних дня – це тільки вершина айсбергу, а для того, щоб вони пройшли на найвищому рівні, робота почалась ще навіть  до жеребкування. Що передувало турніру, як він готувався, звичайно, і про його підсумки розповів президент «Енергії» Олександр Стефанків.
 
- Олександр Миколайович, ще в кінці червня стало відомо, що основний раунд прийматиме Львів. Як в клубі виникла ідея взяти цей етап єврокубка?
- Це більше була пропозиція Асоціації футзалу України. Враховуючи, що в Україні вже був досвід проведення основного раунду харківським «Локомотивом», в Асоціації нам сказали, що можна спробувати подати заявку, таким чином отримати право проведення раунду у Львові. Ми дослухались до цієї пропозиції, вислухали всі поради. Але, чесно кажучи, подаючи заяву, не розраховували на те, що будемо проводити основний раунд у себе. Те, що нам його дали, було трошки для нас несподіванкою.
 
- Чи можете розкрити якісь деталі і секрети, наскільки складно було переконати УЄФА віддати перевагу Львову серед інших претендентів? Чи ви подали заявку, а невдовзі перед жеребкуванням отримали згоду від УЄФА?
- Так. Ми подали заявку, та отримали підтвердження. До заявки входила інформація про зал, де ми плануємо приймати, готель, де мали бути розміщені команди, офіційні особи та судді. Цього виявилось достатньо. Знаємо, що були ще претенденти, але це така практика УЄФА, вони стараються розширювати географію, щоб залучати різні країни, а не одні й ті ж самі.
 
- Після того, як «Енергія» отримала підтвердження УЄФА, проведення турніру стало суто внутрішньою справою клубу, чи ви діяли у зв'язці з ФФУ і АФУ?
- Постійний контакт був з Асоціацією футзалу України, тим більше, що директором турніру був призначений її спортивний директор Валентин Вакула, до комітету з проведення турніру була залучена Марина Кирилюк, і ми були в постійному контакті. За можливості, хочу подякувати всім, хто був задіяний, хто нам допомагав провести турнір за нормальному рівні.
 
- Основний раунд – це вже високий рівень, і без підтримки в місті самій «Енергії», напевно, складно було б вирішити всі питання на тому високому рівні, який пред'являються УЄФА. Можете назвати тих, хто у Львові з вами працював в одній упряжці?
- Звичайно, нам хотілося від міста і більшої допомоги, тем не менше, хочеться подякувати і Управлінню спорту обласної держадміністрації, і Комітету спорту міської ради. Вони вислухали наші питання, та йшли назустріч по мірі своїх можливостей. Я розумію, що в кожного свої проблеми, тем не менш, ми відчували підтримку. Як і від нашого головного Генерального спонсора «Львівобленерго». Проблема лише в тому, що ти спочатку гроші залучаєш свої, а потім тобі їх повертають по факту, після того як ти вже проведеш ці змагання.
 
- У 2010 році львівський «Тайм» був господарем групи. Щось з досвіду проведення того турніру можна було використати?
- Зараз вимоги від УЄФА вищі, ніж у 2010 році, і було багато питань, які тоді не виникали. Це, перш за все, стосовно залу. Тому що ми знаємо, що Палац спорту «Галичина» у нас ще трохи радянський, і його треба було приводити до порядку. Тим не менше, колишній президент «Тайму» Роман Кедик є зараз нашим партнером, можна згадати і Мирона Кіндія, і Михайла Мосія, і Юрія Семка. Це люди, які представляли свої фірми, які були спонсорами і партнерами при проведенні турніру. Так що, досвід «Тайму» виявився не зайвим.
 
- Чи можна перерахувати найгостріші питання, які довелося вирішувати вже в останні дні, що передували початку турніру?
- З помітних можна назвати французів, бо вони до останнього не надавали інформації, коли вони приїжджають, чим приїжджають. Це створювало певні труднощі – як, кого і де зустрічати, як ставити тренування. Але це все робочі питання. І все ж найбільшою проблемою був зал, який треба було привести до нормального вигляду, зробити запасний вихід, тому що трибуни з протилежної сторони не були підлаштовані, треба було практично з нуля щось робити, щоб нормальний був вхід, питання безпеки. Це швидше підготовка залу, щоб він відповідав вимогам, що ставились перед нами УЄФА.
 
- Всі команди прилітали до Львова?
- Словенці їхали своїм ходом, а угорці і французи прилітали.
 
- Самі клуби з Угорщини, Франції та Словенії якісь побажання висували до свого перебування у Львові?
- Угорці на зустрічі, яка передувала змаганням, висловили думку, що вони очікували, що готель буде більш солідніший і в центральній частині міста. Це було озвучено, але після завершення турніру всі дякували за перебування, і зауважень не було. Відповідний був і готель, і харчування, усі умови для проживання. Ми возили команди містом, провели для них екскурсії, так що, всі по ходу спірні питання були вирішені. Буле одне таке – словенці захотіли фрешу. Після однієї з ігор вони кажуть: «Де наш фреш?», чого нас ним не забезпечуєте і таке далі. Вони чомусь вирішили, що таке має бути, так ми їм розказали, що це – лише за їхні власні кошти.
 
- Коли вже турнір завершився, офіційні особи УЄФА якусь оцінку організаційної частини турніру дали?
- Не знаю, як там вже офіційно, але в розмовах з нами було висловлено, що все було проведене на відповідному рівні. Були невеличкі зауваження по медичній частині – підчас матчу працівники швидкої допомоги і все обладнання мають бути в самому залі. Для нас це було несподіванкою, реанімобіль постійно чергував поруч, а ще й було необхідно, щоб все було обладнане за останнім словом медичної техніки. Тим не менше, побажання ми виконували, і зауважень з боку офіційних осіб не було.
 
- У цілому, коли вже пройшов якийсь час після завершення турніру, можете сказати на майбутнє – нашим клубам варто братися за проведення раундів, або ж простіше поїхати кудись в іншу країну?
- Звичайно, простіше зібратися і поїхати кудись в іншу країну. Але, якщо команда хоче про себе заявити, зіграти перед своїми вболівальниками, показати себе непогано, то, я думаю, що наші вболівальники задоволені, бо мали змогу побачити різні стилі гри. Ми розуміємо, що нам в Україні треба працювати, щоб зали відповідали, і якщо ти за це берешся, то треба, щоб зали відповідали всім вимогам. 
 
- Вхід на матчі був платним – ви залишились задоволеними тією відвідуваністю, яка була на матчах турніру?
- Це обов’язок робити платні квитки, це не наша ініціатива. Питання квитків наразі актуальне, ми бачимо, що в Харкові ввели платні квитки, і люди зараз по-іншому ходять. Це, можливо, і відлякало деяких вболівальників, так що, ми не зовсім задоволені, що не було аншлагів на всіх матчах.
 
- За винятком невеликих помарок, на дуже високому рівні були організовані трансляції всіх матчів на ТБ і в інтернеті. Як вдалося успішно вирішити це складне, але в той же час дуже важливе питання?
- Дізнавшись, що ми будемо проводити основний раунд у себе вдома, ми розуміли, що трансляції треба буде робити на іншому рівні. Для телебачення картинка мала бути на іншому рівні. Тому був укладений контракт до кінця цього року з продакшн-компанією «Наживо ТВ», її очолює Віталій Крутяков, і вона спеціалізується на показі таких видовищ і спортивних заходів. Завдяки цій компанії була якісна картинка. Це все, звичайно, додаткові кошти, і ми говоримо, що є гроші – є якість. Це взаємопов’язане. У нас були сподівання, що інші команди куплять права на трансляції в свої країни, чим компенсують нам витрати в якійсь мірі. На жаль, у них не було ніякої зацікавленості. Нам треба якось вирішувати питання, щоб блокувати сигнал для трансляції на інші країни. Бо коли ми та інші клуби в минулі часи грали за кордоном, з тих країн блокували сигнали, і ми змушені були платити, заради того, щоб в Україні побачили матчі. Ще скажу, що ми сподівались, що під Кубок УЄФА вдасться залучити спонсорів, і Асоціація футзалу України працювала в цьому напрямку. Але, на жаль, так, як хотілося, вирішити питання зараз не вдається.
 
- Немає сумнівів, що в клубі розчаровані підсумком спортивної частини турніру. Якийсь аналіз вже робився, або можна задати питання по-іншому – якби повернути час в липень-серпень, що б робилося по-іншому?
- Важко зараз вже сказати… В якійсь мірі чемпіонат світу в Колумбії нам завадив, в команді був дисбаланс, деякі гравці і тренер були в Колумбії, цілий місяць відірвані від команди. Пауза призвела до того, що не було офіційних матчів відповідного рівня. Це об’єктивна причина, бо Угорщина, Словенія та Франція на чемпіонаті світу не грали. Це все ж таки вагома причина того, що команда була не на ходу. І друге – десь таки домашній майданчик зіграв з футболістами злий жарт. Перед львівським вболівальником вони хотіли зіграти якнайкраще, але вийшло, на жаль, гірше. І на виїзді ми б цю групу проходили. Але це вже історія, і так сталося.
 
Ще про одне хотів сказати. Ще зустрічаючись навесні на матчі збірної України в Одесі з президентами клубів, ми тоді не знали, хто буде чемпіоном, як готуватися. Ми підозрювали, що «Локомотив» буде чемпіоном, підготовка збірної цілеспрямовано велась на базі «Локомотиву», і треба було форсувати початок чемпіонату. Зіграні були ті два тури і Суперкубок, але вони нам не допомогли, цей ранній старт чемпіонату.
 
- Ви вже згадали про відсутність тренера в вересні. В клубі була розмова з головним тренером Валерієм Легчановим щодо його подальшої можливої роботи в збірній? Якщо він залишається в збірній, то він і в подальшому деякі відрізки часу буде відсутній в клубі.
- Коли ми його запрошували, ми знали, що він є діючий помічник головного тренера збірної України, знали, що на ньому є певні обов’язки, і ми не ставили умови. Зараз по ситуації будемо дивитися, як вона буде складатись, щоб знаходити певний компроміс між клубом та збірною, щоб це не заважало клубу. Категоричної позиції, щоб Легчанов залишав збірну, у нас немає.
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: