Олексій Сучков: "Голац в "Карпатах" запам’ятався європейським підходом"

16 липня 09:56
Переглядів: 195
Аляксєй Сучков

Олексій не приховує — виступи у Львові стали для нього найщасливішими днями у футбольній кар’єрі

У новітній історії львівських «Карпат» було чимало сильних і хороших гравців середньої лінії. Чого лише варті імена Шарана, Ковальця, Мізіна, Ковальчука, Хоми, Лучкевича, Кенії… На початку нового тисячоліття оновлені «Карпати», ледь очистилися в першій лізі, могли похвалитися півзахисною ланкою, що була однією з найкращих в Україні. Олексій Сучков та Ігор Худоб’як стали справжнім двигуном команди, її мозком і генератором розвитку атак.

І хоча з того часу, коли Сучков востаннє одягав зелено-білу футболку, минуло більше шести років, місто Лева ще й зараз пам’ятає гру білоруса. Найяскравіший спогад — це Кубкова стежина «Карпат» 2005-го року, коли першолігова команда здолала на своєму шляху три клуби з вищого за рангом дивізіону. Кожного разу галичани мінімально перемагали завдяки неймовірній взаємодії Сучкова та Батісти.

«Голац запам’ятався європейським підходом»

— Олексію, як склалося ваше життя після того, як поїхали зі Львова?

— Керівництво «Карпат» відправило мене у Харків без мого відома. Про це я вже потім дізнався. Певний період часу провів у ФК «Харків», згодом рік відіграв у Казахстані. Потім було повернення в рідну Білорусь, де я виступаю й нині за новополоцький «Нафтан».

— Про Львів часто згадуєте?

— Це — найкращий період у моєму футбольному житті. Тому згадую про «Карпати» дуже часто. Більше того, постійно слідкую за командою.

— Який найприємніший спогад про виступи у Львові?

— Це переможний матч проти донецького «Шахтаря» в Кубку України 2005-го року. Загалом, дуже задоволений тим, як склалося для мене життя в Україні. Мені було затишно у Львові. Влаштовувало все, починаючи з прекрасного міста й закінчуючи своєрідними вболівальниками. У мене залишилося багато друзів у місті Лева. Там я провів 5 чудових років. Із приємністю згадую спілкування з уболівальниками, які підходили до мене навіть на вулиці.

— Свій дебют у футболці «Карпат» пам’ятаєте?

— Так, це була гра із сімферопольською «Таврією» на стадіоні «Україна». Добре пам’ятаю й обставини, за яких відбувався той матч: рання весна, болото… Ми перемогли підопічних Анатолія Заяє­ва з рахунком 3:1.

— Отой матч став прем’єрним не лише для вас, а й для головного тренера «зелено-білих» Івана Голаца. Що скажете про роботу під його керівництвом?

— Мені було комфортно працювати з Голацом. Щоправда, позначалася інша ментальність, мабуть, вона зіграла ключову роль. Йому бракувало жорсткості, твердої руки.

— Тренування Івана Голаца суттєво різнилися із заняттями інших тренерів?

— Найперше, не було зайвої біганини. Такий собі європейський підхід. Помічником Голаца був Ігор Яворський, знаний в Україні тренер. Ось він відповідав за фізичну складову. Це добре, коли тренери доповнюють одне одного.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити