Олексій Сучков: "Вболівальники "Карпат" підтримували нас завжди й усюди"

17 липня 08:04
Переглядів: 164
Аляксєй Сучков

«Наші вболівальники підтримували нас завжди й усюди»

— Для багатьох львів’ян матч проти сумського «Спартака» залишається темною сторінкою в історії «Карпат». Офіційне трактування звучало так: «матч проведено з порушенням принципів спортивної боротьби, з нехтуванням інтересів глядачів і норм спортивної етики»…

— Кілька гравців участі в тому матчі не брали, адже попереду був півфінал Кубка України проти київського «Динамо». Дуже боляче й образливо згадувати про те, як уболівальники спересердя жбурляли фанатські троянди в болото. Ми підвели всіх… Але нічого не вдієш, оправдовуватися не хочеться.

— У складі «Карпат» ви почали демонструвати класний рівень футболу, тож з’явилися чутки про зацікавленість у ваших послугах польського «Гурніка» з Ленчни та німецького «Штуттгарта»…

— Я навіть тренувався з «Гурніком» і підписав попередній контракт. Не знаю, як би склалося життя, але тоді по мене приїхав наставник «Карпат» Юрій Дячук-Ставицький і забрав мене додому. Не шкодую, що так усе сталося.

— Львівські вболівальники не хотіли з вами прощатися, тож організували кампанію на вашу підтримку.

— «Карпати» — це не лише футболісти й тренерський штаб. Вони становлять єдине ціле разом із уболівальниками. Чого вартий лише фан-сектор… У Львові вболівальники справедливі — за хороше хвалять, за негатив по голові не гладять. Пригадую кожен виїзд — наші вболівальники були з нами завжди. Навіть на найвіддаленішому географічно матчі. Я їх любив і вони до мене ставилися з повагою.

— Свідченням цієї поваги є, мабуть, приз найкращому гравцю сезону «Зірка «Карпат»…

— Мені було приємно його отримати. Цей приз нині в мене вдома й займає там почесне місце.

— Як поясните магічну серію «Карпат» у Кубку України 2005-го: перемоги з рахунком 1:0 над «Чорноморцем», «Шахтарем» і «Ворсклою» були організовані, немов під кальку. Кожного разу результативний пас віддавали ви, а голом відзначався Вільям Батіста?

— Для того, щоби знати, де перебуває на полі бразилець, я навіть голову не повертав: інтуїтивно відчував, де саме він перебуває, а Вільям знав, куди віддаватиму передачу я. І це при тому, що ми часто боролися за володіння м’ячем на полі — кожен хотів завершувати атаку. Напевне, Батісту я відчував на підсвідомому рівні.

— Із виходом «Карпат» і «Зорі» у вищу лігу український футбол відчув певну свіжість. Обидві команди показували цікаву гру. Проте замахнутися на місця у верхній частині турнірної таблиці львів’янам не вдалося…

— Молодь тоді в нас була справді обдарована. Шкода, що часто змінювалися тренери, а це, безумовно, не йде на користь команді. Нам не вистачило часу й терпіння.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити