Ольга ХАРЛАН: "У нас було забагато змагань. Це вплинуло на результати"

21 січня 18:00
Переглядів: 121
харлан

На думку лідера шабельної збірної України, «деякі старти можна було пропустити – щоб підійти до чемпіонату світу в хорошій формі».

Олімпійська чемпіонка Ольга Харлан розповіла також про те, як підбирала ключик до своєї чи не головної суперниці — росіянки Софії Великої.  І про те, чому на тренуваннях уникала поєдинків зі своїм чоловіком, шаблістом Дмитром Бойком…

— Передолімпійський сезон вийшов у вас неодно­значним. Уже зрозуміли, чому на головних стартах не вдалося показати максимум?

— Не знаю, як коментують цю серію невдач тренери… Моя позиція – у нас було забагато змагань. Я та інші наші дівчата втомилися від безперервної низки стартів. У мене практично не залишалося внутрішніх ресурсів. Фізично дуже погано почувалася. Це вплинуло на результат… Деякі старти можна було пропустити, щоб до чемпіонату світу підійти у хорошій формі.

— Попередній сезон тривав довше, аніж зазвичай, а новий розпочався раніше. Вам дадуть можливість компенсувати відібраний календарем змагань відпочинок?

— Так, часу на відпочинок було обмаль. Початок сезону замість листопада перенесли на перші дні жовтня. Нам, шаблісткам, особливо не поталанило: серія турнірів у нас завершується пізніше, ніж в інших. Невеличке міжсезоння буде у квітні, коли завершиться основний етап олімпійського відбору. Кілька тижнів, сподіваюся, вдасться передихнути. Потім на нас чекає чемпіонат Європи, після якого настане черга напруженої роботи – підготовки до Олімпійських ігор.

— Уперше від вас доводиться чути, що вам набридло фехтування… Як відпочивали від роботи?

— Спочатку десять днів були у Болгарії. А потім нашу команду повезли до Ізраїлю на відновлювальний збір. Чи можливо фехтувальнику повністю абстрагуватися від фехтування? Звичайно. Щоб підтримувати себе у формі, достатньо бігати, стрибати, плавати тощо.  А ось на зброю краще взагалі не дивитися.

— Ваш чоловік Дмитро Бойко також захищав кольори української збірної з фехтування на шаблях. Невже вам вдається уникати обговорень поєдинків?

— Не вдається. Навіть коли під час обіду спілкуємося на буденні теми, розмова повернеться до фехтування… А ось на доріжці ми з Дмитром намагалися зустрічатися якомога рідше — аби потім менше сперечатися. Чоловік часто перемагав мене, а я через це засмучувалася. Мене будь-які поразки засмучують.

— У Ріо-де-Жанейро, якщо усі попередні олімпійські поєдинки складуться прогнозовано, ви зустрінетеся на доріжці або з американкою Меріел Загуніс, або з лідеркою світового рейтингу, росіянкою Софією Великою. Який з цих можливих поєдинків воліли б відкласти насамкінець?

— Мені байдуже. Неможливо сьогодні робити якісь прогнози, виходячи з поєдинків попередньої Олімпіади в Лондоні – минуло надто багато часу. Зі Софією після тих подій ми провели чимало очних зустрічей. Дай Боже, щоб ми зустрілися у фіналі. Та не буду нічого загадувати наперед. Маю бути готовою до всього!

 Загалом, до кожного замка можна підібрати ключ. Я довго шукала ключик до Софії і, нарешті, знайшла. Щоразу я фехтувала з Великою по-різному, вигадувала усе інші й інші варіанти. Головне – це мій внутрішній, психічний настрій. Виходячи з цього, обираю тактику… А ось із Меріел я не фехтувала уже дуже давно. Поки що рахунок наших зустрічей на мою користь. Але Загуніс завжди важко протистояти. Американка досвідчена і розумна – обдурити її складно. Тим і цікаві наші з Меріел поєдинки… У Соні більш силове фехтування, а Меріел – тонкий тактик і гравець.

— Тривалий час ви у команді були наймолодшою. До кого з подруг по команді зверталися за порадою?

— До Олени Хомрової, адже вона була трішечки старшою за нас, чи до Галі Пундик. При цьому спілкувалися завжди на рівних. У новій команді за віком я знову наймолодша — Олена Вороніна за мене на кілька місяців старша. Але ні тоді, на Іграх у Пекіні, ні тепер, коли наближається Ріо, вік не відігравав у команді жодної ролі. У мене є досвід, і коли дівчата хочуть почути мою думку, не відмовляю. На зборах живу в одній кімнаті з Галею, а на змаганнях мене селять разом з Оленою Вороніною. Буває, розкидаю кімнатою свої речі. Та поки що дівчата мені за це не дорікали. Коли після тренування бачу в кімнаті безлад, сама намагаюся прибрати… Галя – компанійська людина, з нею є про що поговорити. Її поради безцінні. Олена дуже акуратна. Сподіваюсь, мої розкидані речі їй не дуже заважають…

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити