Олімпіаду-2022. Конкуренти по сусідству

23 грудня 13:39
Переглядів: 192
Львів олімпіада

Cхоже, у Львова з’явиться конкурент на проведення зимових Олімпійських ігор з іншої частини Карпат

Про наміри організувати Олімпіаду 2022 року заявили голови олімпійських комітетів Польщі та Словаччини, справу також підтримав польський прем’єр Дональд Туск. Організатором Ігор мав би бути Краків, а змагання з гірських дисциплін проводили б у польських і словацьких Татрах. Проте ця ідея викликає багато запитань. Зокрема, чому це питання виплило саме тепер, хоча ще місяць тому ніхто про такі наміри навіть і не згадував?

Ідея провести зимові Олімпійські ігри в польських і словацьких Тат­рах не є новою. У середині 1990-х офіційну заявку на Олімпіаду 2006 року подали одночасно польське Закопане та віддалений лише на 60 км словацький Попрад. Тоді поляки та словаки внесли дві окремі кандидатури на той самий рік, що викликало серйозне здивування в Міжнародного олімпійського комітету: мовляв, може, об’єднаєтесь? Остаточно кандидатури Попрада та Закопаного не підтримали, а Ігри-2006 організував італійський Турин.

Причина тодішньої поразки була очевидною — це елементарні недоліки транспортної та спортивної інфраструктури, з якими не впоралися досі. У сезоні на дорозі з Кракова в Закопане постійно виникають величезні корки, тож цю 100-кілометрову відстань доводиться їхати навіть 5-6 годин. Із поїздами ситуація не значно краща: технічний стан рейок настільки низький, що потяг долає цю дистанцію за 3,5 години. Цікаво, що це на годину довше, ніж за часів імператора Франца Йосипа, коли цю залізничну лінію побудували: тоді за дорученням цісаря запустили потяг «Люкс торпеда», який доїжджав із Кракова в Закопане лише за 2,5 го­дини... 

Відтоді ситуація майже не поліпшилася: за останні 15 років поляки відкрили тільки 30 км експресної траси між Краковом і Закопаним. Будь-які спроби будувати автобан у Татрах наштовхуються на гострі протести місцевих верховинців, які ні за що не хочуть продавати під спорудження дороги землю своїх предків. Не зрушив з місця і проект будівництва давно необхідної залізничної магістралі Краків — Подленже — Тимбарк із дальшим відгалуженням на Закопане і словацьке Кошице. Цей шлях є частиною проектованої транс’європейської магістралі Балтика — Адріа­тика, а при тому це — необхідна інвестиція, щоб було краще доїжджати в польські Татри. Інвестицію точно не реалізують до 2030 року, а без неї даремно думати про Олімпіаду в Татрах.

Із транспортним сполученням словацького Попрада ситуація дещо краща: сюди вже можна доїхати з Братислави чи Австрії зручним автобаном (бракує лише кількадесяти кілометрів), під самими Татрами проходить міжнародна залізнична магістраль, а в місті є аеропорт. Проте великою проблемою є якість транспортного сполучення між Польщею та Словаччиною, а радше його відсутність. Між двома країнами, які мають намір спільно провести Олімпіаду-2022, не курсує... жоден прямий потяг. Із Польщі у Словаччину треба їхати окружним шляхом через Чехію та, якщо користуватися тільки залізницею, подорож із Кракова до віддаленого на 150 км Поп­рада триватиме... вісім годин. Майже немає автобусного зв’язку: на всьому польсько-словацькому прикордонні є лише дві транскордонні автобусні лінії (Закопане — Попрад і Закопане — Ліптовський Мікуляш), та й то тільки в сезон. Тобто транспортне сполучення Польщі зі Словаччиною навіть гірше, ніж з Україною, де, проте, існує жорсткий кордонно-візовий бар’єр. Причина дуже проста: хоча дві перші країни належать до ЄС, де теоретично має функціонувати вільний ринок транспортних послуг, насправді відкриття транс­кордонної автобусної лінії є майже неможливим унаслідок неформального бюрократичного тиску та взаємних упереджень. Зрештою, на польсько-словацькому прикордонні є багато прихованих конфліктів, які серйозно гальмують співпрацю, — саме вони були причиною того, чому у 1990-х поляки та словаки внесли дві конкурентні заявки на ту саму Олімпіаду замість однієї спільної.

Цікаво, що після нищівної поразки кандидатур Закопаного та Попрада дві делегації дійшли висновку: в майбутньому треба об’єднати зусилля і виступити разом. Однак за останні кільканадцять років така співпраця не відбулася з простої причини: Олімпіада мусить мати одного офіційного організатора (тобто Польщу або Словаччину, а змагання з частини дисциплін мали проводити за кордоном), а жоден із партнерів не хотів відступати. Поляки наполягали, що офіційним організатором має бути Закопане, а словаки були готові провести ігри разом із Польщею лише за умови, що господарем буде Попрад. Зрештою, всім стало очевидно, що Закопане не може впоратися не тільки з елементарними транспортними проблемами, а й із забрудненням повітря: узимку ситуація тут навіть гірша, ніж у Кракові. Тому останніми роками всілякі згадки про Олімпіаду в Татрах завжди оцінювали в категоріях фантастики: може, у далекому майбутньому, десь у 2030-2040 роках, але точно не тепер.

Раптове повернення до ідеї Олімпійських ігор у Татрах у контексті наявної заявки Львова дивує. Адже ще в жовтні про це ніхто навіть не згадував, а нині підписали польсько-словацький лист про наміри та заручилися підтримкою прем’єра Туска. Міський голова Кракова Яцек Майхровський уже заявив про свої наміри виділити з міського бюджету мільйон злотих на підготовку до Олімпіади. І це при тому, що місто має серйозні проблеми з дефіцитом і змушене обмежувати видатки, зок­рема у сфері культури та спорту.

До речі, Краків — це місто-побратим Львова. Яким є це партнерство насправді, можемо самі переконатися: Краків і львів тепер будуть конкурентами у змаганнях за Ігри-2022 у тих самих Карпатах. Про те, щоб якось проконсультувати такі наміри чи координувати їх (наприклад, передбачити заявку Кракова на 2030 рік), ніхто і не подумав. Скажімо, у відносинах Львова з Вроцлавом щось подібне складно уявити. Зрештою, цей приклад свідчить і про провал ідей співпраці в рамках Карпатського регіону. Як бачимо, скільки б не говорили про спільну карпатську ідентичність й успіхи Єврорегіону «карпати» (до якого, щоправда, Малопольське воєводство не належить), на практиці між поляками й українцями жодного почуття спільноти в рамках Карпат не існує. 

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: