Олімпійська безнадія Львова

03 травня 08:04
Переглядів: 342
зимова олімпіада

В Стародавній Греції на період Олімпіад припиняли війни. Зрештою, греки, хоч і вважали спорт пріоритетом, таки не переносили кожні чотири роки місце проведення Ігор, які з економічного погляду були значно скромнішими, ніж сучасні.

Однак принципи з часом еволюціонували, й тепер головні змагання світу перетворилися на суперництво економічних потуг. Крім того, Олімпіада 2004 року в Афінах не завадила потужній економічній кризі в Греції. Чимало економістів вважає, що саме вона стала одним із чинників її початку. Ну й уже зовсім свіжий приклад: Олімпіада в Сочі, яка, з одного боку, прославилася своїм марнотратством, з іншого — викинувши чималі гроші на її проведення, росіяни таки стали посміховиськом, вигадавши суміщені туалети. 

Однак ці приклади, судячи зі всього, не зупиняють львівську владу. Отож наприкінці березня Львів таки подав заявку на право проведення зимової Олімпіади-2022. Понад те, активним прибічником її проведення став заступник міського голови Львова Андрій Москаленко. 

«Над олімпійським Сочі майорить український прапор. Цей прапор — не просто символ держави. Це — символ нашої віри в перемогу тут, у Сочі, саме тоді, коли нашим спортсменам — хто вже фінішував, а хто проводить останні тренування і налаштовується на боротьбу, — потрібна наша підтримка. Цей прапор піднято для того, щоб вони знали: вся Україна, від Луганська до Львова і від Севастополя до Чернігова, вболіває за нашу олімпійську збірну. І ми очікуємо, що український прапор піднімуть і над сочинськими п’єдесталами», — так під час Ігор у Сочі звертався до українських спортсменів і вболівальників тодішній віце-прем’єр-міністр Украї­ни Олександр Вілкул.

Однак О. Вілкул був представником ще старої влади, і його можна зрозуміти: ідею, яку колись висловив Віктор Янукович, потрібно втілювати, а не обговорювати.

Задум проведення зимової Олімпіади вперше озвучив В. Янукович під час відвідин Львівської політехніки. Як це часто бувало, стався конфуз: екс-президент заявив, що Олімпіаду треба провести на Буковелі. Його вірна соратниця та іміджмейкер Ганна Герман, усвідомивши, що її патрон ляпнув дурницю, шепнула на вухо присутнім журналістам, що насправді Янукович мав на увазі Буковину. Однак, враховуючи всі обставини, припускаємо, що він узагалі не мав нічого на увазі, крім можливості гарно «розпиляти» гроші. Місце для Олімпіади почали шукати згодом і вже невдовзі з’ясували, що і Буковель у версії  Януковича, й Буковина у версії Герман — справжні дурниці. Причому не з фінансового погляду, а зі суто логістично-інженерного, бо потребують відповідних параметрів гірських схилів для облаштування гірськолижних трас, величезної кількості спортивних арен, аеропортів тощо. 

Однак владу надихав досвід її попередників з проведенням Євро-2012. Точніше, футбольне свято стало спільним проектом обох влад: спочатку уряду Юлії Тимошенко, згодом — уряду Януковича — Азарова. Власне «помаранчеві» та «біло-блакитні» змагалися між собою у пристрасті до дорогих іміджевих проектів. Ще за часів Ю. Тимошенко їх було втілено силу-силенну, більшість із них тихенько згорнули. Проте з Євро-2012 так не вийшло: надто помітний, а головне — вигідний проект. Отож підготовку до Євро-2012 очолив віце-прем’єр Іван Васюник, успішно було знайдено генпідрядників, підрядників та численних субпідрядників. Утім з приходом «біло-блакитних» підготовкою до першості з футболу зай­нявся, знову ж таки, віце-прем’єр Борис Колесніков, який одразу заявив: генпідрядники, підрядники та субпідрядники, що їх обрала попередня влада, зі своїми завданнями не справляються, у терміни не вкладаються. Врешті будувати почали вже генпідрядники з донецьким корінням, ну а витрати на підготовку до чемпіонату постійно зростали. Щоправда, повністю завершити заплановані роботи так і не встигли, зокрема дорогу, яка мала б з’єднати вул. Ряшівську з новим аеропортом та вул. Науковою, так і не збудували.

За В. Януковича чітко позначився інший напрям розвитку економіки: зменшували фінансування армії та оборонної промисловості, не змінювали радикально податкової системи, дрібний бізнес обклали податками, натомість Україна потроху перетворювалася на великий розважальний центр. Після Євро-2012 почали готуватися до Євробаскету-2015, ну й головне — до Олімпіади-2022. 

Урешті в Україні змінилася влада. Арсеній Яценюк проголосив політику суворої економії: заморожено мінімальні зарплати, буде скорочено значну частину чиновників, зростуть комунальні платежі... Все це можна зрозуміти, сподіваючись, що за деякий час ці «ліки» таки допоможуть одужати українській економіці. Однак, оголосивши політику суворої економії, новий уряд так і не оприлюднив своєї позиції стосовно доцільності проведення зимової Олімпіади. Звісно, зараз Кабмін має важливіший клопіт, передусім з Кримом та сепаратистами на Південному сході. Але цим зайнятий насамперед силовий блок уряду. Натомість ідеться про елементарний економічний прорахунок і політичне рішення. Тим паче, що основні видатки на підготовку до Олімпіади мали б  зробити вже цього та наступного року. На жаль, замість того Україна таки подала свою заявку на право проведення зимових Ігор.

Коментар:

Ігор Танчин, політолог

У нинішніх умовах готуватися до зимової Олімпіади-2022 безглуздо, адже в нас не вистачає коштів на найнеобхідніше, як-от на проведення зовнішнього незалежного оцінювання. У нас роззута та беззбройна армія, людям доведеться затягувати паски, адже країну чекають складні в економічному плані часи. Зростання української економіки почнеться нескоро, натомість Олімпіада — проект іміджевий, а отже, витратний. В. Янукович, який висунув цю ідею, не мислив державними категоріями. Він думав, як злодій: коли той краде коня, то не думає, наскільки цей кінь буде корисний для обробітку землі, він краде тому, що це легко зробити. Так само Янукович поводився з Україною.

Ростислав Слав’юк, економіст

У найближчі три роки українці житимуть не те що бідно, однак буде доволі сутужно. Тож у такій ситуації категорично не можна втілювати іміджеві проекти. За попередніми розрахунками, проведення Олімпіади може коштувати 80 млрд. доларів. Припустімо, нам вдасться залучити двох приватних інвесторів, які дадуть по мільярду. А де взяти решту? Янукович висунув цю ідею, оскільки жив одним днем, не прогнозу­ючи майбутнього. Натомість зараз у нас економічна ситуація вдесятеро гірша, ніж ми думаємо. Сьогодні не можемо знайти двох мільярдів, щоб заплатити за російський газ. Я зараз в Україні не проводив би навіть чемпіонату зі шахів, не кажучи про масштабні проекти.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити