Осінні підсумки "Карпат"

23 грудня 16:56
Переглядів: 267
карпати шахтар

Чотири пишемо, тринадцять на думці. Міжсезоння для "Карпат" за останніх три роки встигло набрати традиційних ознак. Чергова зміна тренера, втрата групи провідних гравців з невисокою активністю на трансферному ринку. Звісно, то був не 2013-й з його "списком 19-ти". Тренер-початківець Іґор Йовічевіч, приймаючи команду в статусі виконувача обов’язки наставника, на відміну від свого попередника Олександра Севидова, міг опиратися бодай на якийсь хребет.

Власне, те враження виявилося візуальним, адже в ході сезону хорватський тренер перебудував структуру гри команди докорінно. І кадрово, і з точки зору тактики. Відштовхуючись від класу виконавців, які були в обоймі, Йовічевіч найперше потурбувався про надійність тилів. Не можна сказати, що оборонна ланка грала стабільно, однак грубих провалів на кшталт тих, які були допущені в минулому сезоні, уникнути вдалося. А ось з побудовою атакувальних дій виникали проблеми. Найперше, через відсутність у складі забивного нападника. Як не намагався Йовічевіч в ході турнірного шляху змінити характер атакувальних дій і наконечник наступу, процес той завершеним так і не став.

Не дивно, що очки "Карпати" здобували натужно, буквально видряпуючи у суперників кожен пункт. 13 здобутих пунктів забезпечили б команді 11-те поточне місце і практично повну відсутність хвилювань за збереження прописки в елітному дивізіоні навесні. Втім, здобуте футболістами й тренерами було розгублено через чи то принциповість, чи то недолугість клубної політики. Македонський воротар Мартін Боґатінов через суд довів, що "Карпати" мають перед ним заборгованість, однак клубні боси визнавати цей факт відмовляються. Зрештою, не лише в цьому випадку, а й в низці інших.

Карпатівці наполягають, що фіксована сума заробітків у них становить 5000 гривень. Решту гравці заробляють своїми виходами на поле й успішною грою. Виконавці зусиллями власних юристів доводять, що за контрактними умовами мали б отримувати значно вищий ґарантований оклад. Федерація футболу України після звинувачень на свою адресу в корупції з уст генерального директора львів’ян Ігора Дедишина права гравців почала захищати рішуче. Дев’ять очків з "Карпат" знято уже й не відомо, що буде навесні. При цьому до "Говерли" та "Волині", які мають майже ідентичні непорозуміння зі своїми колишніми підлеглими, ФФУ ставиться значно лояльніше, тривалий час лише декларуючи бажання позбавити ці команди турнірних очок.

Трансферна діяльність

Поряд з тренером Севидовим у міжсезоння "Карпати" залишила ціла група виконавців, яка визначала гру команди навесні й торік. Мова про хавбека Валерія Федорчука, який перебрався у "Волинь", правого вінґера Сергія Зеньова, який на сьогодні встиг стати вже екс-гравцем англійського "Блекпула", оборонця Павла Пашаєва, який восени був знаковою постаттю в складі запорізького "Металурга", лівого хавбека Младена Бартуловіча, котрий спробував пробитися до складу "Дніпра" Мирона Маркевича і нападника Олександра Гладкого, який вдосталь назабивав на старті нового сезону, повернувшись у "Шахтар".

Втратою з огляду на відсутність альтернативи був також перехід у "Волинь" ще одного орендованого у "Дніпра" нападника Євгена Бохашвілі. Півоборонець Дмитро Льопа в свою чергу, перебравшись разом з Пашаєвим до Запоріжжя, на поле з огляду на постійні травми, виходив так само нечасто, як і в футболці "Карпат". Та саме у матчі з "зелено-білими" на "Арені Львів" Дмитро, вирвавши для своєї команди на останніх секундах перемогу, продемонстрував, що Йовічевічу він зараз не завадив би.

Отже, шестеро з семи втрачених з великою долею вірогідності могли б грати в основі. Маємо більше, ніж півкоманди. Заміну новий тренер отримав після повернення до Львова з оренди центрального хава Ігора Худоб’яка, який здебільшого грів лаву запасних у російському "Ростові", а також вінґера Павла Ксьонза, який за "Металіст" теж грав нерегулярно. Ще один "блудний син" Михайло Кополовець у "Говерлі" не грав узагалі, тому, повернувшись у "Карпати", форму змушений був набирати заново.

Після зникнення з футбольної карти України "Севастополя" повернувся до Львова Денис Кожанов. Повернувся в статусі одного з лідерів колишньої команди. Єдиний же повноцінний новачок "Карпат" Артур Карноза, останнім клубом якого теж був неіснуючий віднедавна "Севастополь", влитися до лав львів’ян не встиг через травму, яка завадила підготуватися в міжсезоння й зіграти раніше дев’ятого туру. Зрештою, придбання це виглядає вдалим з огляду на перспективу. Притершись поряд з новими партнерами і поступово набравши форму, Артур відрізками демонстрував, що в перспективі здатен стати одним із лідерів "Карпат".

Стосовно інших новачків, то Худоб’як розігрався лише в другій половині осіннього турнірного відрізку. Кополовець іноді підсилював гру, виходячи на заміну, але то були виходи не настільки вдалі, як у часи тренерства Олега Кононова. Ксьонз, відігравши усі 17 матчів осені, був одним з найпомітніших на полі, але не завжди ця активність з огляду на помилки при передачах давала потрібний ефект. Кожанов розпочинав сезон у основі, однак потім підсів фізично і поступився місцем на лівому фланзі півоборони Олегові Голодюку.

Серед молодих гравців дебютував у складі 18-річний Іван Лобай. Однак, провівши на правому фланзі оборони два стартових матчі, надалі Іван уже грав у складі дублю. З основи його витіснив досвідченіший Володимир Костевич, котрий, повернувшись на рідний лівий край захисту, змусив тренера переводити на фланг протилежний Дениса Мірошниченка.

Фізична готовність

У сезон команда входила нелегко. На старті львів’янам свіжості відбверто бракувало, що не дозволило втримати переможний результат у стартовому матчі в Ужгороді. Поборотися бодай за нічию в домашній грі проти донецького "Металурга" і уникнути розгрому в Дніпропетровську. Позитивні зрушення намітилися у четвертому турі, коли "Карпати" перемогли в Галицько-волинському дербі "Волинь". Втім, свіжими підопічні Йовічевіча виглядали на фоні гірше готових "хрестоносців". У двох наступних матчах чемпіонату проти запорізького "Металурга" й "Ворскли" "зелено-білі" зазнавали поразок, пропустивши по два м’ячі в заключні хвилини зустрічей.

Та матч у Полтаві певну позитивну динаміку в готовності "Карпат" вже демонстрував. Поразка була зумовлена найперше тим, що суперник виглядав об’єктивно сильнішим з ігрової точки зору. Через тиждень же, коли львів’яни приймали вдома "Металіст", команда Йовічевіча нарешті розбігалася повноцінно. Крім того, вирвана на заключних секундах завдяки голу Ґреґора Балажіца нічия 3:3 надала галичанам емоційних сил. Власне, з того періоду (тобто, з середини вересня) й до завершення осінньої частини "Карпати" в плані фізичної готовності виглядали цілком пристойно. Показово, що обидві свої перемоги у цьому відрізку в зустрічах з "Іллічівцем" і "Говерлою" львів’яни здобули, забивши по одному в кожному з матчів м’ячеві в заключній третині другого тайму.

Тактична гнучкість

Основною для Йовічевіча тактичною схемою були класичні для нинішнього часу 1 – 4 – 2 – 3 1. На старті сезону помітними були спроби трансформовувати ситуативно цю розстановку в фірмові для "Карпат" Кононова 1 – 4 – 3 – 3. Втім, не маючи у складі нападника з досвідом виступів у вищій лізі, тренер львів’ян згодом змушений був експериментувати і випробовував навіть каталонські варіанти ведення атаки, без класичного форварда на вістрі. Та результативності ці кроки команді не додали й наприкінці осені Йовічевіч почав вишукувати кадрове вирішення проблеми, випускаючи попереду хавбека Вадима Страшкевича чи навіть Дениса Кожанова. Втім, на ділі вийшло, що найефективніше на завершальній стадії атак грав стоппер Ґреґор Балажіц, котрого тренер переводив на вістря в ендшпілях матчів, які львів’яни програвали.

Варто відзначити також спробу "Карпат" з приходом Йовічевіча задіювати у наступі одночасно обох флангових оборонців. Часто такі маневри з ігрової точки зору виявлялися ефективними і дозволяли карпатівцям створювати на підступах до карної зони суперників чисельну перевагу. Інша річ, що такі операції часто завершувалися достроково через невисоку культуру пасу й нечіткість виконання групових маневрів командою загалом.

Як і в минулому чемпіонаті, найвразливішою для оборони "Карпат" статистично є центральна зона. Однак змінилася суть помилок, яка відображена найперше в індивідуальній статистиці. Якщо у сезоні-2013/2014 Ігор Пластун, провівши 22 матчі, допустив найбільше результативних промахів (сім), то зараз його прямої вини немає у жодному з пропущених "Карпатами" голів. Частково таким можна назвати лише м’яч, який забив у ворота львів’ян "гірник" Луїс Адріано, однак у тому моменті вирішальним стало підключення і вдала передача крайнього оборонця суперників В’ячеслава Шевчука й відповідно промах зарахуємо гравцеві, який не встежив за правим беком "Шахтаря".

Власне, з аналізу моментів випливає, що помилялися в м’ячах, забитих через центр, здебільшого крайні оборонці або опорні хави, які губили позицію, гравця якого опікали чи м’яч на підступах до карної зони. Вище наведена статистика також демонструє, чому випав зі складу, провівши шість поєдинків на старті сезону, воротар Олександр Ільющенков. Його провина була відразу в чотирьох пропущених м’ячах, тоді як за 15 проведених матчів минулого сезону Олександр результативно помилявся (чи принаймні не рятував команду під час виконання суперниками "стандартів") шість разів.

Самі "Карпати" забивали не дуже часто, але й і з цієї статистики видно, що в порівнянні з часами, коли команду очолювали Ніколай Костов та Олександр Севидов, атакувальні акценти змістилися на фланги. У двох попередніх сезонах львів’яни найбільше забивали через центральну зону. Звісно, пов’язано це зокрема й з відсутністю у лавах нинішньої команди нападників класу Олександра Гладкого.

Оптимальний склад

Оптимальний варіант основи Йовічевіч викристалізував приблизно на початку жовтня. Роман Мисак, розім’явшись у кубковому поєдинку з аматорською "Чайкою", остаточно витіснив Ільющенкова з воріт після іншого поєдинку Кубка – вдома проти "Динамо". Денис Мірошниченко і Володимир Костевич грають на правому та лівому флангах оборони майже незмінно, починаючи з третього туру. Треба відзначити, що у порівнянні з сезоном попереднім Володимир значно додав у позиційній грі. В центрі оборони в парі з Балажіцом попервах діяв Андрій Гітченко, однак потім Йовічевіч перевів Андрія в опорну зону, а на місці стоппера зазвичай використовував Пластуна.

В опорній зоні тренер "зелено-білих" попервах ставив у різних варіаціях Худоб’яка, Амбросія Чачуа та Ярослава Мартинюка. Пара у складі Муртаза Даушвілі та Гітченка почала з’являтися на полі з четвертого туру, коли львів’яни виграли у Луцьку Галицько-волинське дербі. Обидва "хвилерізи" виглядали дуже переконливо, а дії Гітченка у київському матчі чемпіонату проти "Динамо" й узагалі можна вважати бездоганними.

На одному з країв півоборони усі матчі відіграв Ксьонз. Денис Кожанов з протилежного боку почав з’являтися не відразу, набираючи форму поволі. У першому турі його зліва замінював Мартинюк. Пізніше ж, коли Денис підсів, зліва зазвичай став виходити капітан команди Олег Голодюк, котрий до того діяв у центрі, на позиції "під нападником". Натомість Олегове місце атакувального хава, вдало вийшовши на заміну в київському поєдинку Кубка проти "Динамо", надалі міцно займав Худоб’як. В цьому амплуа Ігор дивився значно ліпше, ніж в опорній зоні.

У статусі основного нападника сезон розпочинав Тарас Пучковський, котрий навіть відзначився у стартовому матчі проти "Говерли". Однак розкритися повноцінно Тарасові завадили травми. Найчастіше на вістрі виходив Михайло Сергійчук, гра якого за рівнем виконавської майстерності, швидкістю приняття рішень, вмінням вибирати позицію і вести єдиноборства виглядала відверто сирою з огляду на відсутність досвіду виступів в елітному дивізіоні. Свій єдиний наразі гол у поєдинках Прем’єр-ліги Михайло забив лише в 11-му турі, коли відзначився у воротах "Зорі". Вадим Страшкевич, котрий виходив попереду в заключних матчах осінньої частини, продемонстрував величезне бажання, але навику гри на вістрі атаки йому ще бракувало.

Найращий гравець осінньої частини – Ґреґор Балажіц

Найкращий із чотирма голами бомбардир команди. То – понад третина забитого "Карпатами" у 14-ти поєдинках чемпіонату. Звісно, Йовічевіч переводив Ґреґора на вістря не від хорошого життя. Тренер шукав варіанти, щоб рятувати матчі і цей хід часто спрацьовував. Власне, маючи у складі номінального опорного хава Гітченка, хорватський наставник завжди залишав собі простір для маневру. Коли Балажіц зміщувався уперед, Андрій складав пару стопперів з Пластуном. Гра "Карпат" спрощувалася до банальних навісів. А височенний словенець бився вгорі за кожен м’яч. Бився з перемінним успіхом, але свої шанси у поєдинках з "Металістом" та "Іллічівцем", забиваючи на заключних секундах, знаходив.

Зрештою, назвати Балажіца найкращим гравцем команди восени змусила не лише його результативність, а найперше грамотна гра в обороні. Гра, яка суттєво дисонує з діями Ґреґора у попередніх сезоназ за "Карпати", коли слова про те, що словенець був найдорожчим трансфером львів’ян в історії викликали відвертий подив.

Спілкуючись з Іґорем Йовічевічем не "на диктофон", після кубкового матчу проти "Динамо" у Львові дозволив собі відзначити прогрес у грі Балажіца. Тренер усміхнувся і сказав: "Радий, що ви це помітили. Я змінив систему тренувань, найперше збільшив кількість швидкісних вправ. Це відразу позначилося на якості гри як Ґреґора, так і Пластуна".

Суттєвий ляп Балажіц впродовж осені зробив лише один, коли необачною передачею назад дозволив забити м’яч у ворота Мисака "Шахтареві". У решті зустрічей Ґреґор зазвичай діяв зріло, іноді навіть солідно. За логікою, враховуючи, що у словенця завершився контракт з "Карпатами", підписання нової угоди мало б стати голоним трансферним пріоритетом керівництва львів’ян у зимовому антракті.

Розчарування осінньої частини – керівництво клубу

Невміння визнавати помилки і йти на компроміс – ці притаманні власникові "Карпат" і його оточенню риси наразі призвели до втрати дев’яти турнірних очок. Що буде далі – судити складно. Існує навіть версія, що таку впертість керівництво львів’ян через неспроможність нести фінансові витрати демонструє свідомо, тим самим вміло обставляючи майбутнє пониження команди в класі "потойбічними факторами".

Щоправда, життя показало, що в історії протистоянь колишніх гравців "Карпат" з власником однозначно ставати на сторону перших теж не варто. Не святі одні й інші. Маючи добрі фінансові апетити, футболісти разом зі своїми аґентами або читають контракти неуважно, або закривають на певні пункти вічі. Принаймні, таку думку в інтерв’ю UA-Футболу висловлював аґент Даушвілі, Левана Кенії та Ніколая Костова Серґо Кутателадзе.

Та якщо й так, то вартувало б проявити гнучкість і керуватися інтересами команди і її вболівальників. Знаючі люди кажуть, що ту ж "Волинь" у її суперечках з Олегом Герасимюком саме тому не карають зняттям турнірних очків, що власники намагаються знайти з гравцем компромісний варіант вирішення проблеми. "Карпати" у своїх баталіях з Боґатіновим, Федецьким, Крістобалем й іншими невдоволеними вперто притримуються лінії, обраної заздалегідь.

Найкращий матч осінньої частини

Сьомий тур. "Карпати" - "Металіст" - 3:3

Виділений у ранг найкращого матч, може, не був для "Карпат" ідеальним з точки зору якості гри і виконання тренерської установки, однак став знаковим найперше в емоційному аспекті, додавши команді впевненості у своїх силах після непереконливого старту. В обох київських поєдинках проти "Динамо" "Карпати" зіграли дисциплінованіше. А перемігши 2:0 у луцьку "Волинь", до грамотної оборони команда Йовічевіча додала ефективність у наступі. Звісно, в порівнянні з тими зустрічами поєдинок проти "Металіста" складався негладко.

У перших півтайму перевага гостей була відчутною. Дуже активно у складі харків’ян діяв екс-львів’янин Василь Кобін. Гості наступали через фланги й карпатівцям стримувати цю ширину наступу було складно. Врешті, після передачі Дениса Кулакова справа Сергій Болбат з лінії карної зони пробив сходу ідеально – м’яч, відбившись від поперечини, впав за лінію воріт – 0:1. Невдовзі після подачі кутового Голодюк у боротьбі з Папою Ґуйє зіграв рукою. Арбітр призначив пенальті, а Клейтон Хав’єр його реалізував – 0:2.

До 23-ї хвилини "Карпати" пропустили двічі. Ситуація виглядала катастрофічною. І хтозна, як би склався розвиток гри, не припустися жахливої помилки воротар гостей Олександр Горяїнов. Голкіпер не втримав у руках і випустив у кут воріт, запущений по дузі зі штрафного з 35-метрової відстані Голодюком – 1:2. Отримавши суттєвий емоційний заряд, галичани побігли в наступ і вже на 36-й хвилині рахунок зрівняли. Кожанов з місця лівого півсереднього віддав передачу на хід Сергійчукові, той перевів вправо на Ксьонза, а Павло викотив кулю під удар Кожанову – 2:2.

До перерви Кожанов мав абсолютно ідентичний момент, однак вдруге вразити воріт Горяїнова не зумів. А після перерви гра була вже рівною. Харків’яни знову повели в рахунку після того, як Жажа Коельо, обігравшись в стінку з Володимиром Гоменюком, увійшов до карної зони і пробив Мисакові між ніг.

"Металіст" міг піймати суперників на контратаці і забити вчетверте. Проте господарі встояли, а в заключних хвилин 15 тиснули на ворота Горяїнова вже самі. Моментів, щоправда, львів’яни майже не створювали, а врятуватися зуміли після того, як Мартинюк навісив зліва, а Балажіц, який на той час вже перейшов на вістря атаки, влучно пробив головою – 3:3.

Завдання на зиму і перспективи

Зберігши склад, львів’яни з огляду на проблеми, які відчувають "Іллічівець", "Чорноморець" і "Волинь", не повинні відчувати проблем зі збереженням прописки в елітному дивізіоні. То, звісно, за умови, якщо не буде чергових очкових санкцій, або якщо ці санкції будуть ще жорсткішими, ніж восени.

Наразі невідомо, чи залишиться у команді її найкращий гравець в осінній частині Балажіц. Пропозиції з клубів із зони єврокубків начебто має й Костевич. Втрата цих виконавців – серйозна, але катастрофою стати не повинна. "Карпати" здатні стати грізною бойовою одиницею, якщо придбають хорошого за українськими мірками центрфорварда, якщо остаточно адаптується і уникне травм Карноза, Ксьонз і Кожанов заграють у той футбол, на який вони здатні, а Голодюк і Худоб’як будуть тою рушійною силою, якою вони були в заключних поєдинках осені.

ДУМКА ЕКСПЕРТА

Богдан Стронцицький, воротар "Карпат" (1992-2002):

- За своїм потенціалом ці "Карпати" були спроможні на більше набраних очок, ніж ці 13, які вони здобули. Якщо говорити грубо, то треба забивати на гол більше. Але складно забивати, граючи фактично без нападника. Балажіц молодець, але щоматчу центральному оборонцеві забивати складно. Потенціал у Сергійчука, звичайно, є, але чи зможе він розкритися в "Карпатах" - питання. Наразі Михайлові бракує стабільності, гри з гарячим серцем і холодним розумом.

Більшого я чекав від середньої лінії львів’ян. Розраховував, що Голодюк і Худоб’як стануть лідерами колективу, однак Олег та Ігор проявляли себе лише епізодично. На мій погляд, на Худоб’яка негативний вплив мало перебування на лаві запасних "Ростова". Так само як тривалий час набирав кондиції після тривалої паузи Даушвілі. Ксьонз і Кожанов у свою чергу поки не можуть повернути собі того рівня гри, який у них був, коли вони свого часу йшли з "Карпат".

Не проявили себе ті, на кого розраховували найперше, але лідер в команді все ж знайшовся. В особі Балажіца, який і в обороні виглядав непогано, і до атак підключався успішно. Взагалі, дії оборонної ланки однозначно охарактеризувати складно. Стоппери наче й не робили таких грубих промахів, як у минулому сезоні, але їхні дрібні похибки, зумовлені зокрема й втратою концентрації призводили до м’ячів на останніх хвилинах.

Крайні оборонці теж провели осінню частину нерівно. Але то й не дивно, адже Мірошниченко та Костевич – молоді. Вони набираються досвіду і прогресують. Особливо відзначив би Костевича, який вміло підключається до атак і навіть забиває голи. На мій погляд, у найближчі роки Володимир та Денис здатні стати ліерами команди.

Стосовно воротарської позиції, то важко вимагати від голкіпера стабільності, якщо відбувається постійне пересмикування. Торік грали Роман Підківка й Ільющенков, у цьому сезоні до складу повернувся Мисак. Не скажу, що він грав ідеально, але впевненості хлопець набирається. Гра Романа поміж його конкурентів мені імпонує найбільше. Найперше тому, що у Мисака більше досвіду. Впродовж півтора року він виступав у першій лізі, в складі "Кримтеплиці". Видно, що ця практика на марно не минула.

Взагалі, "Карпати" навесні за умови збереження складу відсотків на 90 здатні додавати. Дуже важко буде компенсувати втрату Балажіца. Якщо Ґреґор, звісно, не підпише нової угоди. Але загалом потенціал у "Карпат" є. Було видно, що впродовж осені ігровий малюнок отримував чіткі контури, команда додавала.

Скла

Загальна статистика Чемпіонат України Кубок України
#футболістматчіхв.стартзамінав заявціголи (пен.)пасигол+пасОсінні підсумки. Карпати. Небезпечні ігри над проваллям - изображение 8Осінні підсумки. Карпати. Небезпечні ігри над проваллям - изображение 9
  Воротарі
23 Роман Мисак 11 990 11 0 5 0 0 0 2 0
29 Олександр Ільющенков 6 540 6 0 6 0 0 0 0 0
1 Роман Підківка 0 0 0 0 5 0 0 0 0 0
  Захисники
94 Денис Мірошниченко 17 1480 17 0 0 0 0 0 3 0
4 Грегор Балажіц 15 1269 14 1 0 4 0 4 4 0
32 Ігор Пластун 14 1260 14 0 2 0 0 0 2 0
5 Андрій Гітченко 14 1238 14 0 1 1 0 1 3 0
8 Володимир Костевич 14 1202 14 0 2 2 0 2 0 0
92 Амбросій Чачуа 12 668 8 4 5 0 0 0 2 0
70 Іван Лобай 2 156 2 0 5 0 0 0 0 0
26 Артур Новотрясов 1 90 1 0 6 0 0 0 0 0
79 Андрій Маркович 0 0 0 0 1 0 0 0 0 0
  Півоборонці
7 Павло Ксьонз 17 1460 17 0 0 1 3 4 2 0
17 Олег Голодюк 17 1295 16 1 0 2 1 3 5 0
9 Денис Кожанов 16 1029 12 4 0 2 0 2 3 0
20 Муртаз Даушвілі 14 1074 12 2 1 0 1 1 4 1
16 Ігорь Худоб'як 13 795 8 5 1 0 1 1 2 0
19 Ярослав Мартинюк 10 501 5 5 6 0 1 1 4 0
8 Артур Карноза 6 216 1 5 1 0 0 0 2 0
27 Вадим Страшкевич 5 211 2 3 5 0 0 0 1 0
41 Максим Марусич 2 15 0 2 2 0 0 0 0 0
48 Дмитро Кльоц 0 0 0 0 2 0 0 0 0 0
91 Юрій Яструб 0 0 0 0 1 0 0 0 0 0
  Нападники
14 Михайло Сергійчук 16 900 11 5 1 2 0 2 1 0
62 Тарас Пучковський 9 344 2 7 2 1 0 1 1 0
18 Михайло Кополовець 7 148 0 7 4 0 1 1 2 0
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити