Остап Чолій: "Я сам запропонував себе збірній України"

02 липня 07:23
Переглядів: 433
чолій

Після публікації розширеного списку кандидатів у збірну України багато вболівальників і фахівці задалися питанням: хто такі Остап Чолій та Джоель Боломобой, яких Майк Фрателло запросив на підготовчий збір. Ми зв'язалися з обома гравцями. Першим висловив бажання розповісти про себе Чолій, хоча і Боломбой не відмовляється від спілкування. Зокрема Джоель прояснив питання, чому на всіх американських спеціалізованих сайтах його місцем народження вказана Росія. Як з'ясувалося, Боломбой просто вважає, що на момент його народження українське місто Донецьк ставився до території Росії (швидше за все гравець ототожнює Росію з СРСР, хоча він народився вже після розпаду Союзу ). Ну а Остап вже встиг дати нам своє перше інтерв'ю для українських ЗМІ.

- Що ти пам'ятаєш про Україну?

- Досить багато. Я народився і перші 10 років свого життя провів у Калуші Івано-Франківської області.

- Чому твоя сім'я переїхала до Канади?

- Батьки вирішили переїхати з особистих і професійних причин.

- У тебе залишилися родичі в Україні?

- Можна сказати, що вся моя сім'я живе в Україні: бабуся, дядьки, тітки, двоюрідні брати і сестри. В основному на Західній Україні. У Канаду виїхали тільки мої батьки, сестра і бабуся.

- Як почалася твоя баскетбольна кар'єра?

- Я почав займатися баскетболом в 14 років, граючи за різні команди моєї вікової категорії. Потім протягом 4 років виступав за школу Ігнатія Лойоли в канадському Оаквіллі. За цей період не раз визнавався MVP різних турнірів і входив до збірної всіх зірок свого регіону в останні два роки навчання. В останній шкільний рік наша команда, капітаном якої був я, вперше за 20 років виграла чемпіонат.

Після цього я поступив в університет Йорк і на першому курсі потрапив до збірної новачків Східного Онтаріо. Зараз після переходу з Йорка я граю за команду університету Райерсон.

- На якій позиції ти граєш?

- Я різносторонній гравець. Найчастіше дію на позиції атакуючого захисника, але можу також грати розігруючого і легкого форварда.

- Які твої сильні і слабкі сторони?

- У мене репутація шутера, але також я дуже ефективний з м'ячем при швидких атаках. Можу і забивати, і виводити на кидок партнерів. Також я досить атлетичний і непогано працюю на підборах. Що стосується слабких сторін, то я повинен більш агресивно використовувати свої габарити і частіше загострювати. Над цим я постійно працюю.

- Що сталося після сезону 2010-11, коли ти не грав більше року?

- Після переходу з Йорка в Райерсон за правилами канадської державної спортивної студентської асоціації CIS я мав пропустити не менше року, перш ніж грати за новий університет. Весь цей час я тренувався з новою командою і працював над самовдосконаленням.

- Чому ти не грав у минулому сезоні?

- Рік тому я з командою Райерсона поїхав в турне по Китаю, де ми провели ряд виставкових матчів з молодіжними збірними Литви, Китаю та США. Після повернення я порвав хрестоподібні зв'язки. Через травму і подальшої операції мені довелося пропустити весь сезон. Весь цей час я проходив відновлювальні процедури і працював над тими елементами гри, над якими мені дозволяло стан.

- Як тебе знайшов Майк Фрателло?

- Я сам намагався зв'язатися з ФБУ протягом декількох років. На щастя, це інформація дійшла до Майка Фрателло, і він відповів мені. Він поговорив зі мною про мою кар'єру і про можливість пройти перегляд у збірній України. Запрошення до збірної стало для мене приємним сюрпризом, і я в захваті від такої можливості!

- Ти слідкуєш за виступами збірної України?

- Звичайно. Уважно стежив за збірною протягом декількох років. Знаю, що минулий рік виявився для України досить успішним. Команда здобула кілька великих перемог і вийшла на Кубок Світу-2014 в Іспанії.

- Знайомий з кимось із збірної або з іншими українськими гравцями?

- Ні, особисто не знаю нікого ні з гравців, ні з тренерів.

- Чи є у тебе бажання після закінчення університету грати в баскетбол професійно, можливо, в Європі?

- Я завжди мріяв про те, щоб після університету стати професіоналом. Із задоволенням спробую себе в Європі. Це одна з причин, по якій я дуже радий запрошенню в тренувальний табір збірної. Адже вона дає мені можливість захищати честь України, про що я завжди мріяв. Запрошення до збірної стало для мене несподіваним, але воно надає унікальний шанс проявити себе. Канада і CIS - це зовсім не те, що США і NCAA. Багато баскетболісти CIS залишаються непоміченими, оскільки канадський студентський баскетбол не приваблює великої уваги, хоча я впевнений, що багато канадців могли б успішно грати в Європі.

- Що ти думаєш про ситуацію в Україні?

- Стежу за нею ще з жовтня, і іноді на що відбувається було страшно дивитися навіть по телебаченню. Особливо під час подій у Києві кілька місяців тому. Але я весь час відчуваю свій зв'язок з Україною. Зараз багато що змінилося, і я сподіваюся, що незабаром ситуація нормалізується остаточно.

- Не страшно після цього їхати в Україну?

- Звичайно, я трохи нервував, особливо кілька місяців тому. Але зараз, мені здається, що відбулися поліпшення і країна рухається в правильному напрямку.

- Тобі зручніше спілкуватися англійською чи українською?

- Я добре говорю і англійською, і українською. Зараз мені, звичайно, звичніше спілкуватися англійською. Але вдома з батьками ми завжди говоримо по-українськи.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити