Пам‘ятаємо. Юрій Непокірний

29 квітня 11:45
Переглядів: 316
Default Image

Дев’ять днів тому, 20-го квітня, на 89-му році життя після важкої і тривалої хвороби перестало битися серце старійшини західно-українського футболу Юрія Зубача, одного з ініціаторів створення команди «Карпати». Хвороба здолала сильну і мужню людину, яка неодноразово виходила переможцем з найрізноманітніших складних життєвих та спортивних ситуацій. А ще Юрій Зубач був справжнім патріотом України і львівського футболу...

Юрій Зубач, ім’я якого добре відоме спортивній громадськості не лише Львівщини, а й всієї Західної України, народився у Львові 3-го травня 1921 року. Свою футбольну кар’єру талановитий гравець розпочинав у СТ «Україна», а слід визнати, що для кожного українця довоєнного Львова це був найбільший прояв того, що для нього Україна понад усе. А коли на Галичину прийшли совєти, Зубач став гравцем львівського «Спартака», який наробив чимало «шороху» в радянському футболі у до- та післявоєнні роки. І якби не підкилимні ігри партійно-спортивних чиновників з Москви, то спартаківці у 1949 році завоювали б путівку у вищу лігу чемпіонату СРСР. Але то був рік 70-річчя Сталіна, а тому у Білокаменній вирішили, що в еліті має грати «Спартак», але не зі Львова, а з Тбілісі. Це був подарунок Вождю всіх народів до його ювілею.

По завершенні фінальної пульки в Ростові-на-Дону у Львів прийшла урядова телеграма з ЦК Компартії України, в якій львівським чиновникам надавалося 24 годин на те, щоб футболіст Юрій Зубач був доставлений у табір київського «Динамо». Гравця «Спартака» шукали як партпрацівники, так і органи міліції. Після тривалих розшуків його таки привели до кабінету розгніваного першого секретаря обкому Івана Грушецького, але це не допомогло: Зубач наодріз відмовився переходити до «Динамо» і загалом переїжджати до Києва. Відхилив він і пропозицію керівників ПрикВО стати гравцем новоствореної команди СКА (Львів). Непокірний Юрій залишався вірним «Спартаку» й українському Львову...

А в ніч з 26-го на 27-е квітня 1950 року (рівно 60 років тому!) до помешкання Зубачів увірвалися «опери» з НКВС і Юрія разом з матір’ю відправили до Сибіру. Але й політичне заслання не розлучило Зубача з футболом – упродовж 1951 – 1953 років він грав за «Динамо» (Томськ), яке виступало в чемпіонаті СРСР серед команд класу Б. Вже в першому матчі за динамівців Зубач забив переможний гол, а згодом виграв першість Сибіру і Далекого Сходу.

Після сметрі Сталіна Юрій разом з матір’ю повернувся до Львова. Але за великим рахунком, повернувшись із заслання, у футбол він вже не грав. Зубач став тренером і саме він був одним з тих, завдяки кому у Львові з’явилася команда «Карпати».

У 1962 році гравці львівського «Сільмашу» під орудою Юрія Зубача в фінальному двобої з командою Дрогобича одержали перемогу і Львів отримав право виставити в першості СРСР ще одну команду. Нею у 1963 році й стали «Карпати», які було створено на базі «Сільмашу». Однак становлення «зелено-білих» відбулося вже без участі Юрія Антоновича, який зосередився на іншій професійній діяльності...

ДОВІДКА
Юрій Антонович ЗУБАЧ

Народився 3 травня 1921 року у Львові.

Грав у командах: СТ «Україна» (Львів) – 1936 – 1939 рр., «Спартак» (Львів) – 1940/1941 рр. і 1946 – 1949 рр., «Облспоживспілка» (Львів) – 1941 – 1944 рр., «Динамо» (Львів) – 1944/1945 рр., «Динамо» (Томськ, Росія) – 1951 – 1954 рр.

Тренерська кар’єра: «Сільмаш» (Львів) – 1960 – 1962 рр.
Інформаційний центр ФК «Карпати», www.fckarpaty.lviv.ua

 

 

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: