Петро Шотурма: "Дуже хочу знову одягнути футболку збірної України"

23 січня 09:52
Переглядів: 145
Шотурма

Після паузи, пов'язаної з пошкодженням меніска, до гри повернувся український легіонер МФК "КПРФ" Петро Шотурма. У двох останніх турах російської Суперліги 22-річний гравець вже встиг відзначитися - у матчі проти "Сінари" він віддав гольовий пас, а московському дербі зі "Спартаком" екс-"ураганівець" вже й сам забив.

- Насамперед вітаємо з поверненням на майданчик та забитим м'ячем в останній грі. Наскільки функціонально ти вже готовий після травми?

- Дякую за привітання! Фактично від листопада, коли отримав пошкодження меніска, я був поза грою. Зараз це вже в минулому. Намагаюся з кожною грою, з кожним тренуванням додавати у формі. Поки готовий десь на 75-80%.

- Практично у кожній грі у тебе є кілька моментів для взяття воріт, але реалізувати їх не вдається. Чому?
- Так, особливо на початку сезону було багато хороших моментів майже у кожному матчі. Десь не вистачило півкроку, десь точності, десь холоднокровності. Та й воротарі виручають. Приємно, що в останньому матчі зі "Спартаком" вдалось забити. Може, далі "прорве"...  

- Чи важко було адаптуватися до чемпіонату Суперліги?

- Загалом адаптація минула досить швидко. Спочатку було трохи важкувато, оскільки в російській Суперлізі матчі тривають не 40 хвилин, а п'ятдесят. Навіть коли дивишся на табло, то вже за звичкою "мінусуєш" - скільки залишилося до кінця тайму. А тут - на тобі ще 5 хвилин! Особливо важко фізично, коли доводиться грати спарений тур - два матчі підряд, наче плей-офф. Сьогодні виграли, а завтра програли. Чи навпаки. Але всі команди - в рівних умовах.

- Який рівень Суперліги в порівнянні, наприклад, з чемпіонатом України?

- Недарма російська першість вважається однією з найсильніших у Європі. Для мене це був серйозний виклик, адже розумів і розумію, що просто не буде. Рівень чемпіонату  - дуже серйозний. Фактично у кожній команді є високваліфіковані легіонери, яких відіграють велику роль. В порівнянні з Україною, наприклад, на майданчику все відбувається набагато швидше. Всі команди - тактично грамотні, демонструють якісний футзал, є чимало результативних матчів, забивається багато голів. Середняки можуть легко обіграти фаворитів, а інтрига триває до самої фінальної сирени.

- У КПРФ ти граєш в одній четвірці з бразильцями. Чи швидко вдалося знайти з ними спільну мову?

- Особливих проблем не було з порозумінням, адже в "Урагані" у мене вже був досвід гри з бразильськими легіонерами. І хочу сказати, що зазвичай з ними легко можна знайти спільну мову - як на тренуваннях, матчах, так і поза ігровим майданчиком.

- Доречі, чим відрізняються тренування від тих, до яких ти звик в "Урагані"?

- Особливо нового не так багато. Наш тренер Темур Алекберов дуже строгий і вимогливий. Але всі тренування по-своєму цікаві і на них треба викладатися на 200%. В "Урагані" ми довший час грали однією четвіркою, де один одного розуміли машинально і багато чого виходило в іграх. Зараз у КПРФ постійно хтось "вилітає" з четвірок - через травми або дискваліфікації. Тому навіть два матчі підряд ми не можемо зіграти оптимальним складом.

- Дуже часто тренер КПРФ використовує тебе в якості п'ятого польового...

- Ще в "Урагані" у нас непогано виходила гра вп'ятьох, тож зараз намагаємося награвати різні комбінації. Дещо виходить, дещо не дуже. Приємно, що тренер вірить в мене. Каже, що я поки не розкрився повністю. І сам це розумію, тож намагатимуся у подальшому розвиватися, удосконалюватися і працювати над собою.  

- В чемпіонаті Росії виступає чимало українських легіонерів. З ким з них товаришуєш чи підтримуєш зв'язки?.

- Зрозуміло, що найбільше контактую з колишніми одноклубниками по "Урагану" - Кирилом Ципуном, Микитою Тменовим з "Прогресу", з бразильцем Морено зі "Спартака". Інші хлопці - Свірідов, Разуванов - як були суперниками в Україні, так і залишилися тут. На матчах привіталися, обмінялися кількома словами і все. Ще з Михайлом Романовим з "Політеха" довго спілкувалися. Він в Росії вже кілька років грає, тож поділився своїм досвідом, адже зараз є одним із лідерів пітерської команди.

- На товариські матчі збірної України головний тренер Олександр Косенко викликав з Суперліги тільки Свірідова і Разуванова. Про тебе "забули" чи виникли якісь проблеми?

- Жодних проблем не було. В той час я як раз отримав травму і "вилетів" на два місяці. Сподівався повернутися у гру ще наприкінці грудня - не вийшло... Тож зараз я сповнений сил і бажання, щоб своєю грою у клубі знову отримати виклик до лав збірної України. Дуже хочу знову одягнути синьо-жовту футболку! Знаю, що наступні товариські матчі проти Чехії відбудуться в лютому у Львові. Для мене - це свого роду останній шанс проявити себе перед тренерським штабом, тому намагатимусь скористатися ним, адже виступати за збірну своєї країни - це велика честь для кожного спортсмена.

- Чи слідкуєш за перебігом чемпіонату України? Чи стало для тебе несподіванкою лідерство ЛТК?

- Звісно, що через інтернет намагаюсь дивитися онлайни матчів чи відеоогляди. Загальний рівень Екстра-ліги суттєво впав, адже багато українських гравців та усі легіонери відправилися за кордон. Втім це шанс для молодих гравців показати себе. Тому наймолодша команда ліги, луганська ЛТК, і користається цим шансом. Хоча для багатьох це лідерство є несподіванкою. Чесно кажучи, дещо розчарував "Локомотив", адже у Харкові зараз зібрані найсильніші гравці. Особливо, після вильоту з 1/8 Кубка України від аматорської команди. Але все одно, я вважаю, турнірне становище не має особливого значення, бо доля чемпіонства буде вирішуватися в плей-офф. Можна посісти 7-8 місця і вибороти "золото".

- Що скажеш про свою колишню команду "Ураган"?

- Хотілося б побажати хлопцям терпіння, оскільки для більшості з них і для тренерського штабу - це дебютний сезон в Екстра-лізі. З часом прийде гра, буде й результат. Поки що з молодих гравців я помітив лише кількох людей, вже готових вирішувати якісь завдання. Ще треба впевненості у своїх силах і стабільності у грі.

- І насамкінець - про що зараз мріє Петро Шотурма?

- Найбільше, щоб нарешті запанував мир в Україні - це зараз найголовніше. Щоб рідні та близькі були живі і здорові. Із клубом хочу пробитися до плей-офф Суперліги і пройти якомога далі. Мрію допомогти збірній України виграти відбір на чемпіонат Європи-2016. Ну і звісно, поменше травм та міцного здоров'я всім.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити