Помер пан Зайонц

28 січня 18:30
Переглядів: 445
Зайцев Ігор

Зайцев Ігор Іванович ٭21.04.1934 - † 28.01.2016

Сьогодні, 28 січня 2016 року, вночі в Києві вічним сном упокоївся в Бозі Ігор Іванович Зайцев – людина, яка своєю майстерністю радувала тисячі футбольних вболівальників. Добре серце хорошої людини зупинилося на 82 році життя.

Уродженець Москви і вихованець тамтешнього футболу все ж більше свого спортивного життя віддав на користь України. Зайцев нікому не справляв проблем. Хіба, що оборонцям і воротарям з команд-суперниць.

Гри у футбол вчився у Севідова Олександра Олександровича. А свій футбольний шлях розпочав із команди міста Ступіно 1952 року. Наступного року перейшов до більш іменитої «Крила Рад» (Московська обл.) та зіграв 1 матч у першості СРСР за київський ОБО. Після чого повернувся в ЦБРА (Москва). Однак у команді лейтенантів справи не заладились і 20-річний футболіст поїхав за щастям в Україну.

Два сезони (1955/56) проведені у львівському ОБО стали для нього чудовою школою зростання. Зайцев виступав у нападі і зіграв за армійців Львова понад пів сотні матчів. Найчачиіше діяв на місцях правого крайнього або яскраво вираженого центрфорварда. Для львівських прихильників шкіряного м’яча Ігор став кумиром. Місцеві вболіваниники називали його не інакше, як пан Зайонц. А все через те, що Ігор був надзвичайно товариським і завжди готовий поділитися з ближнім тим, що мав.

Однак довелося повертатися в Москву, де він провів майже три роки у складі місцевого «Локомотива». Після чого, у розквіті сил, відправився підкоряти українські клуби. Грав з перемінним успіхом. Але допоміг команді «Динамо» (Київ) зійти на футбольний Олімп 1961 р. Далі були «Шахтар» (Донецьк), «Авангард» (Тернопіль), «Спартак» (Івано-Франківськ) і «Більшовик» (Київ).

Виступав за юнацьку команду Росії (1951/52), олімпійську команду СРСР (1959) та збірну СРСР (1959).

1957 року його заслуги в радянському футболі винагородили званням «Мастер спорта СССР». А ще у чемпіонатах СРСР Зайцев зіграв 87 мачів і забив 16 голів. Був чемпіоном СРСР (1961), срібним призером (1959, 1960) і володарем кубка СРСР (1957).

Зайцев володів усіма необхідними фізичними якостями для гри у футбол: здоровий і витривалий спортсмен. Швидкість мав таку, що іноді «бракувало» поля. Виділявся дриблінгом і сильним ударом обома ногами. Один з кращих футболістів Львова, який умів «тримати» м’яч. Його коронка: прокинути м’яча поміж ноги суперника. Але уникав боротьби за верхові м’ячі. Якщо хтось порушив проти нього правили гри, у боргу …не залишався. Через що його характеризували, як зарозумілого і не дисциплінованого. Бувало, що судді видаляли і його з поля. Траплялись порушення і по службі, але Ігор завжди залишався душею команди. В роках 2000/04 - інспектор від ФФУ.

Наприкінці минулого року лікарі прооперували Зайцева і, здавалося, життя продовжиться до …ста. Проте не все так просто. Здоров’я не стальне і має свої чітко визначені грані…

Олександр Філяєв, колишній футболіст і партнер Зайцева: «Нас доля звела 1951 року, коли ми з Ігорем грали у складі юнацької збірної Росії. Товариський і з почуттям гумору. Після цього ми залишились у великому футболі, але виступали в різних командах. То я приїхав замість нього, то він поміняв мене. Ігор демобілізувався зі Львова, мене призвали. Зайцев від природи був наділений неймовірною стартовою швидкістю, якій по доброму заздрили легкоатлети-спринтери. Шкода, що так мало залишилось спогадів про людей, які приносили спортивну славу Львову».

Автор: Олександр Паук
За матеріалами: Галичина спортивна
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити