Рік збірної. Важка ноша визнання

08 січня 18:03
Переглядів: 142
Люксембург - Україна - 0:3

Від любові до ненависті один крок. Або чотири доби, якщо бути зовсім точним. Ще рік тому, після зіграного 15 листопада матчу проти французів у Києві Михайла Фоменка боготворили. Ще б пак, адже мало того, що прийнявши команду в безнадійній турнірній ситуації, до плей-оф вийшов, так ще й на мундіаль виберемося! Втім, 19-го був розгром, вчинений українцям підопічними Дідьє Дешама в Сен-Дені. Розгром, після якого Фоменка звинуватили у старомодності, боягузливій тактиці, неправильному виборі складу тощо. Звинуватили і не пробачили досі.

У 2014-му збірна України якістю гри справді не вражала. У кожному з трьох переможних поєдинків відбору до чемпіонату Європи-2016 "синьо-жовті" наробили вдосталь помилок в обороні, котрі не призводили до голів лише дивом та завдяки блискучій грі воротаря Андрія П’ятова. Власне, надійність захисних редутів і є головним контрастом між збірною зразка 2013-го й нинішньою. Наче й два пропущених м’ячі у восьми поєдинках – то небагато. Однак цифри відображають реальний стан речей не завжди. Оборона української збірної вже не виглядає тим монолітом, яким вона була торік.

Щоб розібатися, чому так відбувається, треба заглянути в корінь проблеми. Про яку злагодженість колективних дій може бути мова, якщо команда в період між двома відбірними циклами, не потрапивши до фінальної частини, провела всього три товариських поєдинки? І ще б поєдинки як поєдинки. Зустріч з американцями у березні до останнього знаходилася під загрозою зриву через політичну ситуацію в Україні і врешті була перенесена до кіпрської Ларнаки. Футболістам треба віддати належне: за умови, що вдома у будь-яку мить може розпочатися війна, вони зуміли сконцентруватися і продемонструвати доволі непоганий як для того періоду футбол.

Наступний спаринг команда провела аж на фініші сезону-2013/2014, коли до Києва приїхала збірна Ніґеру. Господарі, відчуваючи власну ігрову вищість, грали доволі ліниво, з "чемоданним" настроєм. Складно сказати, чи мав Фоменко з того поєдинку бодай найменшу вигоду. Вочевидь реальна користь відчувалася лише від поєдинку з молдованами напередодні старту відбірного турніру Євро-2016. Та й то суперника довелося шукати поспіхом, оскільки в останню мить відмовилися приїздити до української столиці параґвайці.

Представники компанії "Україна Футбол Інтернешнл", котрій Федерація футболу делегувала право пошуку спаринг-партнерів та організації товариських матчів, запевняють громадськість, що Україна грає так нечасто, бо до нас бояться їхати суперники. Суперники, які бачать, що в Києві і Львові без ексцесів з точки зору загальної безпеки проводяться матчі єврокубків, що в тих же містах збірна України грає усі товариські матчі. Але то так, до слова.

Припустимо, панове з "УФІ" устами керманичів ФФУ справді не лукавлять. Раз так, то невже не можна домовитися про проведення товариських матчів на виїзді? А то виходить, що за період, поки Федерацію очолює Анатолій Коньков, національна команда провела лише один гостьовий спаринг, у Софії восени 2013-го. Та й з того, з огляду на відсутність головного тренера користі не було. При цьому домовленість про поєдинок з болгарами досягалася ще в час, коли ФФУ очолювали попередники Анатолія Дмитровича. Якщо вірити топ-менеджерам з "УФІ", то з Україною опоненти готові зустрічатися лише за гроші. І то зі збірною, яка входить до 20-ки рейтингу ФІФА.

Отже, факт залишається фактом: зігруватися підопічні Фоменка фактично розпочинають в офіційних зустрічах, у яких тренер не має права на помилку й відповідно обмежений в пошуку тактичних і кадрових варіантів. Особливо за умови, що перед стартом відбірного циклу-2016 збірну спіткала справжня епідемія травм. Через пошкодження у ключовому поєдинку осені не змогли зіграти відразу четверо провідних виконавців – оборонець Євген Хачеріді, хавбеки Денис Гармаш і Руслан Ротань, а також вінґер Євген Коноплянка. Чи варто нагадувати, що саме груба помилка Ярослава Ракицького, котрий замінював Хачеріді, стала у зустрічі зі словаками фатальною?

Як би нам не хотілося це заперечувати, але Україна не є великою футбольною нацією. То Дешам напередодні вище згадуваної гри-відповіді проти нашої збірної дозволив собі замінити в порівнянні з першим матчем п’ятьох основних виконавців і кожен з тих, хто вийшов на змін, відіграв у перемозі 3:0 визначальну роль. Для гостей тоді катастрофічною виявилася втрата через дискваліфікацію Артема Федецького і Олександра Кучера. Виявилося, що гідної заміни їм немає. І то не Ярмоленко чи Коноплянка, які вважалися і вважаються в побудовах Фоменка незамінними.

Мабуть, є доля справедливості в твердженні, що наставник української збірної надто боязко наважується на вливання в організм команди свіжої крові. Михайло Іванович ставиться до залучення новачків у колектив надзвичайно ретельно, перед тим, як випустити гравця бодай на заміну, воліє попередньо викликати його до табору збірної вхолосту. Через те його останні рішення (вихід з перших хвилин матчу в Люксембурґу Дениса Олійника, поява відразу трьох новачків у товариській грі проти Литви) виглядають у якійсь мірі революційними й при цьому продиктованими силою суперника.

Виходить замкнене коло, завершуємо тим, з чого починали. Май Фоменко впродовж зими-літа 2014-го три-чотири додаткових спаринги, він цілком міг би випробувати в ігрових умовах луганців Руслана Малиновського, Віталія Вернидуба чи того ж Андрія Пилявського, чий дебют у зустрічі з литовцями можна назвати надзвичайно успішним. Може, з’явилися б варіанти вирішення проблеми центрального нападника, адже яким би працелюбним Роман Зозуля не був і скільки користі команді він би не приносив, форвард зобов’язаний забивати.

Спілкуючись з одним із фахівців, котрий раніше працював з Зозулею, почув цікаву думку: Роман перестав забивати не тому, що йому не щастить, а через те, що до манери його гри прилаштувалися. Дуже схоже на правду, але від цього ще сумнішими виглядають реалії. А вони такі, що в сучасному українському футболі Зозуля поміж решти центрфорвардів справді найсильніший.

Артем Кравець? Поєдинок в Ольборзі продемонстрував, що за умови жорсткої опіки і тотального пресингу, за відсутності простору динамівець відверто губиться на полі. А саме в такому ключі збірна України й грає більшість зустрічей. Олександр Гладкий, звісно, виглядає цікавіше. Однак дивна позиція румунського Містера з Донецька, котрий з відомих лише йому причин перестав довіряти Олександрові місце на полі, не дивлячись на те, що той забивав і асистував ледь не щоматчу, не дала тренерові збірної змоги упевнитися, чи позаду та ігрова й ментальна криза, яку Гладкий переживав впродовж останніх кількох років і яку почав долати лише з приходом у "Карпати" Олександра Севидова.

Ось і виходить, що відчуваючи чималі проблеми з обороною, українці мають чималі труднощі й у атаці. Мова не лише про позицію центрфорварда. Постійні травми вибили з рівноваги Євгена Коноплянку. У шести проведених у складі збірної матчах в 2014-му він не відзначився жодного разу. Ліву ногу Ярмоленка стережуть по двоє-троє суперників й для Андрія важливо, аби цих опікунів на себе витягував хтось із партнерів. Такими у 2013-му, наступаючи другим темпом, були Гармаш та Едмар. Однак перший травмувався, другий разом з "Металістом" переживає ігровий спад. Заміною наче й став Сергій Сидорчук. Однак він влився до складу збірної вже після поразки від словаків.

Фоменко прагматичний, навіть ортодоксальний. Втім, то теж напрям, теж стратегія. Стратегія, котра як мінімум дозволила утриматися на плаву у складні періоди кар’єри воротареві П’ятову, котрого тренер збірної залишав у основі навіть тоді, коли Андрій тривалий час залишався на лаві у "Шахтарі". Фоменко не експериментує, але він поважає футболістів, з якими робить одну справу. Показовим у цьому контексті є приклад Анатолія Тимощука, котрий за ігровими характеристиками, може, до складу не проходить, однак має вплив на колектив з моральної точки зору. Чи варто дивуватися, що наставник завше знайде для Анатолія часовий відрізок, аби той з часом таки подолав видатну позначку – 150 поєдинків у складі збірної?

Статистика збірної України за 2014-й рік

8 матчів, 6 перемог, 1 нічия, 1 поразка, різниця м’ячів 11-2

Гра за грою

Товариський матч. Україна – США – 2:0 (Ярмоленко, Девіч)

Товариський матч. Україна – Ніґер – 2:1 (Ордець, Степаненко – Юсуф Омару)

Товариський матч. Україна – Молдова – 1:0 (Безус)

ЧЄ-2016 відб. Україна – Словаччина – 0:1 (Мак)

ЧЄ-2016 відб. Білорусь – Україна – 0:2 (Мартинович – автогол, Сидорчук)

ЧЄ-2016 відб. Україна – Македонія – 1:0 (Сидорчук)

ЧЄ-2016 відб. Люксембурґ – Україна – 0:3 (Ярмоленко – 3)

Товариський матч. Україна – Литва – 0:0

Індивідуальна статистика

 

Гравець Матчі (осн.) голи хвилини ж.к. ч.к.
Воротарі
Андрій П’ятов ("Шахтар") 7 (7) -2 630 - -
Денис Бойко ("Дніпро") 1 (1) 0 90 - -
Оборонці
Артем Федецький ("Дніпро") 8 (7) - 654 3 -
Олександр Кучер ("Шахтар") 6 (6)** - 540 1 -
В’ячеслав Шевчук ("Шахтар") 6 (6) - 483 - -
Євген Хачеріді ("Динамо") 4 (4) - 360 1 -
Ярослав Ракицький ("Шахтар") 3 (3) - 270 2 -
Євген Макаренко ("Динамо") 3 - 74 - -
Іван Ордець ("Іллічівець"/"Шахтар") 2 (2) 1 180 - -
Євген Селін ("Динамо") 1 (1) - 90 - -
Андрій Пилявський ("Зоря") 1 (1) - 90 - -
Віталій Вернидуб ("Зоря") 1 (1) - 45 - -
Півоборонці
Андрій Ярмоленко ("Динамо") 8 (7) 4 629 1 -
Євген Коноплянка ("Дніпро") 6 (5) - 425 1 -
Едмар Галовський ("Металіст") 6 (4) - 299 2 -
Анатолій Тимощук ("Зєніт", Росія) 6 (3)*** - 222 1 -
Тарас Степаненко ("Шахтар") 5 (5) 1 450 1 -
Роман Безус ("Динамо") 5 (1) 1 195 2 -
Руслан Ротань ("Дніпро") 4 (4)*** - 305 1 -
Олег Гусєв ("Динамо") 4 (3) - 270 - -
Сергій Сидорчук ("Динамо") 4 (2) 2 220 2 -
Кирило Ковальчук ("Чорноморець") 4 (1) - 180 - -
Микола Морозюк ("Металург" Д) 4 (1) - 98 1 -
Денис Олійник ("Вітесс", Нідерланди) 2 (2) - 129 - -
Денис Гармаш ("Динамо") 2 (2) - 90 - -
Артем Громов ("Ворскла") 2 - 55 - -
Дмитро Хомченовський ("Зоря") 1 (1) - 45 - -
Сергій Болбат ("Металург" Д) 1 - 29 - -
Нападники
Роман Зозуля ("Дніпро") 7 (7) - 499 1 -
Пилип Будківський ("Зоря") 4 (1) - 135 1 -
Марко Девіч ("Металіст"/ "Рубін", Росія) 2 1 67 - -
Олексій Антонов ("Чорноморець") 1 (1) - 45 - -
Олександр Гладкий ("Шахтар") 1 - 27 - -

Примітка. У графі "матчі" зірочками позначена кількість виходів футболістами з капітанською пов’язкою

Оптимальний склад

україна

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити