Робота над помилками національної ватерпольної збірної від капітана Олексія Шведова

18 вересня 17:54
Переглядів: 283
Олексій Шведов

Національна збірна команда України з водного поло нещодавно стала володарем «Кубку Карпат», здолавши на престижному міжнародному турнірі ватерпольні дружини Молдови,  Словаччини та Польщі. Що цікаво –  на цих змаганнях збірна вперше грала новим складом, який зібрали буквально за день до турніру. Тож перемога за таких умов захоплює і викликає повагу. Та хоч радіємо за нашу команду, роботу над помилками ніхто не відміняв! Аналіз виступу збірної на Кубку та й загалом рівня нашої команди робимо разом з новообраним капітаном, досвідченим та титулованим гравцем «Динамо» Львів 35-річним Олексієм Шведовим.

- «Турніром нереалізованих можливостей – таким став «Кубок Карпат» для моєї команди», - розпочинає розмову капітан. – «Ми створювали гольові моменти - багато і часто, проте моменти – це ще не голи! Незіграні зовсім були. Гравці збірної в основному з львівського «Динамо» та харківського «Слобожанця», тож знаємо один одного як суперники, а як партнери практично не грали. Працювати за таких умов непросто. Та й не у всіх однакова фізична форма була. У серпні не працювали басейни, більшість гравців лише нещодавно воду побачили. Тренувалися тільки харків’яни на відкритій водоймі та воротар Віталій Петров в Ізраїлі. Інші готувалися на суші. Якщо врахувати, що взяли участь у турнірі без належної підготовки на воді, вважаю, виступили нормально.

Олексій Шведов

- Ось ці нереалізовані можливості прослідковувались у грі з кожною командою. Молдаван обіграли з рахунком 9:3, а могли ще вдвічі більше забити. Правильну тактику обрали зі словаками, що й у підсумку принесло нам перемогу з перевагою у 9 м’ячів (15:6). Хоч на захист словаків скажу: вони привезли хорошу вищолігову команду та без трьох ветеранів – провідних гравців. З Польщею у першій грі ми дозволили собі дещо експериментувати, більше дали пограти молодим, комбінували, тож зіграли унічию – 12:12. А на фінальну гру з поляками кинули всі свої сили - вже була інша мотивація, інші завдання, налаштування, відповідно, і рахунок – 10-7 на нашу користь. Та причина програшу поляків абсолютно адекватна: не було їх основного воротаря та двох провідних гравців. До слова, поляки на Кубок Карпат приїхали одразу зі збору, який проходили у Німеччині. Після Кубку зараз знову поїхали на збір до Угорщини. При такій підготовці, коли турнір за турніром, збори, спаринги, можна навіть не найкращу збірну вивести на пристойний рівень.

- Не отримала запрошення на «Кубок Карпат» збірна Білорусі, яка є основним суперником нашої команди на заключному кваліфікаційному турі чемпіонату Європи, у якому зіграєте незабаром. На європейській воді білорусів плануємо перемагати, чому ж не спробували те саме зробити і на Кубку у Львові?

- Не можу сказати - чи були це причини організаційного характеру, чи особистого. Можливо, це грамотний тактичний хід. Щоб не дати білорусам, по-перше, можливість побачити нашу гру, по-друге, спіймати впевненість, якби, не дай Боже, перемогли. А, може, причина у тому, що вода вартісна, змогли проплатити лише три дні, а у ці терміни п’ять команд не втиснули б ніяк. Не заглиблювався у це питання, тож справжніх причин назвати не беруся.

Олексій Шведов

- Олексію, давайте чесно і об’єктивно проаналізуємо усі ігрові ланки команди

- Давайте. Надійно відстояли усі троє воротарів – Віталій Петров («Слобожанець» Харків), Денис Волончук («Динамо» Львів) та Костя Нікольський з Одеси. Є певні робочі зауваження до них, та це не важливо, головне були стабільними. Відносно грамотно спрацювали захисники - Юрій Мамєтьєв, Олександр Дядюра («Динамо» Львів) та Олександр Абрамов («Слобожанець» Харків) - ставили блоки, вели підбір м’яча, одним словом, зіграли нормально. А ось як виглядала середня лінія, а це - основна частина гравців збірної, мені не зовсім сподобалось. На іграх Кубку Карпат у них не було ніякої стабільності, злагодженості, зіграності. Крім того, були прогалини при переході від оборони до нападу, не надто виражені контратаки, як би це мало бути, та й «розіграш зайвого з ходу» не порадував. Для усієї команди залишає бажати кращого і «розіграш зайвого з місця» , а це один з найголовніших елементів гри. Сподіваюся, що під час зборів, які проходимо зараз у Львові, ми це надолужимо. Насамкінець , наші нападники – Богдан Дзядик («Динамо» Львів) та Олександр Єрмаков («Слобожанець» Харків)- від них чекав більшого, не можу сказати, що вони зіграли погано, просто для рівня збірної цього недостатньо.

Олексій Шведов

- Ваша збірна сформована з гравців Львова та Харкова, які здавна конкурують з перемінним успіхом за золоті медалі чемпіонату України. Чи не має ворожнечі між гравцями у збірній?

- У нас з харків’янами доволі теплі стосунки. Напруження немає, спокійна робоча обстановка. Та й про яку ворожнечу або конкуренцію може йти мова, якщо реально у збірній шість гравців і три воротарі. Ми навіть «зайвого» нормально розіграти не можемо. Щоправда, на збір до Львова викликали значно більше гравців та їх кваліфікації ще недостатня. Хіба є певна конкуренція між воротарями. Їх троє, а на європейські змагання возять двох.

- Чи став для Вас виклик у збірну несподіванкою, адже більшість гравців команди - молодь, ви ж у водному поло вже ветеран?

- Так, дійсно, я і Денис Волончук - найстарші гравці збірної. Мені – 35 років, Денисові – 37, іншим хлопцям від 20 до 30. Мені це було більше незрозумілим, ніж несподіваним. Бо по силам я потрапляю у збірну.

- Незрозумілим? Що маєте на увазі?

- До збірної мене викликали лише зараз - перед останнім відбірковим туром чемпіонату Європи, на якому за тиждень зіграємо у Франції. Чому не з початку року, коли міг би принести більше користі?! На останньому турі нам, по великому рахунку, нічого вже не світить. А прохідним був якраз І тур, який відбувся в лютому у Польщі.

- Напевно, керманичі збірної вирішили ризикнути і зробили ставку на молодь. Бачу, ви скептично ставитесь до цього….

- Ви знаєте, я не противник омолодження збірної. Та, в першу чергу, я за те, що відповідає здоровому глузду. І підтримую омолодження збірної лише в тому випадку, якщо нова зміна нагодилася і є реальні гравці, які можуть замінити старших. Тоді чому б і ні? А якщо таких гравців немає, омолодження команди стає незрозумілим. Для чого? Щоби перейти на рівень гри Португалії, Південно-Африканської Республіки…. Вибачте, занадто велика ціна! Свого часу ми були лідерами принаймі у відбірковій групі В. І хай це була не така сильна група, як «А», а друга обойма на чемпіонаті Європи, проте не остання. Про нас знали, говорили. А сьогодні ми на порядок нижче тих результатів. Хай вводять нових гравців – переживу (сміється), для мене результат важливіше амбіцій. Тому, якби розробили чіткий план омолодження збірної, будь ласка. Штучне омолодження збірної в умовах, коли немає добре підготовлених гравців, призведе лише до ламання існуючого. Що свого часу і зробили попередні тренери збірної Вадим Кибало та Вадим Скуратов. Тож поки крім голосних заяв, інших дій не бачу. Немає реальної зміни. Інколи навіть пропадає бажання вкладати душу та сили.

Олексій Шведов

- Розумію… А ще й якщо врахувати умови підготовки нашої збірної… Ось і зараз до чемпіонату Європи готуєтесь не у стандартному, а у маленькому басейні…

- Звичайно, краще би було нормальне поле, та це не страшний недолік.

- Тож, чи бачите, Олексію, майбутнє для українського водного поло?

- У Львові є майбутнє. Думаю, тут працюють не на сто, а на всі 130 відсотків. Тренери, «динамівці» ходять по школах, заохочуючи до занять дітей. Є діючі басейни. Хороші спеціалісти. Наприклад, ще досі працює з дітьми Євген Шилов, який тренував і мене, ще коли я був маленьким. Тобто, у Львові є набір дітей та, хоч і елементарні, та все ж умови. А з кожного набору принаймі 2-3 людини «вистрелить». Також у Харкові є декілька басейнів та традиційно сильна школа водного поло. Одеса подає надію. А ось у Києві постійні проблеми з водою. Пам’ятаєте, навіть відмінили 4-ий тур чемпіонату України. А це ж столиця! Тобто в загальному по Україні немає стабільності та широти вибору. Дорослих команд не так багато залишилось, ледве шість назбирали на новий сезон чемпіонату України. А з тих шести – дві львівські та дві харківські команди. Тобто сьогодні у водне поло практично грають лише 4 міста. І тільки один Львів має певні фінансові можливості постійно наігрувати та обкатувати молодь. Тому, як ви бачите самі, збірна відсотків на сімдесят укомплектована «динамівцями». Хай це не найкращий вихід та все одно якийсь крок уперед, розвиток. Басейни і популяризація спорту – ось, що необхідно для того, щоб у водного поло було майбутнє.

- На посаді капітана збірної Ви змістили харківського воротаря Віталія Петрова, який капітанствував до Вашого приходу. Чи не затаїв ватерпольний колега образу на вас?

- Ви знаєте, цей момент я якраз випустив. Не поговорив з Віталіком. Обов’язково це зроблю. Але не думаю, що є якісь образи - товаришуємо не перший рік. Та й, зрештою, у народі кажуть: «Старий вовк знає толк!».

Олексій Шведов

Розмовляла Наталія Васьо

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити