Ростислав МИКИТЮК: "Якщо ми хочемо до Європи, то повинні переймати її цінності та стандарти"

23 лютого 11:00
Переглядів: 63
Ростислав Микитюк:

Улітку торік управління молоді і спорту облдержадміністрації очолив Ростислав Микитюк. Свого часу він професійно займався спортом, був учителем фізкультури, тренером з плавання та з баскетболу. А до кермування молодіжно-спортивним напрямом ОДА десять років працював у Калуші в управлінні молоді і спорту міськвиконкому. Відтак в Івано-Франківську — в управлінні у справах сім’ї, молодіжної та гендерної політики міськвиконкому. Про роботу управління в 2014-му та реформування в галузі фізкультури й спорту в  Україні — розмова з Ростиславом Микитюком.

Три напрями управління

- Пане Ростиславе, я у вашому управлінні, на жаль, давно вже не був, а коли прийшов  задля інтерв’ю, не відразу знайшов робочі місця керівництва. Двері приймальні з виходом до двох кабінетів закриті на ключ. У чому ж річ?
— Нас тимчасово розташували навпроти, бо колишній начальник управління спорту, а нині голова ліквідаційної комісії департаменту освіти, науки, сім’ї, молоді і спорту, мабуть, повважав, що закриттям приймальної навічно закріпить за собою кабінет керівника. А тепер ділимо з Назарієм Павлівим, моїм заступником, один кабінет на двох. Приймаємо тут людей, ухвалюємо різні рішення. Трохи гамірно, але жити можна. Завершиться процес ліквідації департаменту — все стане на свої місця і ми будемо повноцінними керівниками в старих кабінетах. Сподіваємося, що в колишнього начальника управління спорту відберемо і легкове авто школи вищої спортивної майстерності й надалі отримаємо можливість виїжджати у райони в службові відрядження.

- Ваше управління, як і багато інших, постійно реорганізовується. Тепер воно називається — молоді і спорту. Які основні напрями його роботи?
— Є три напрями. Перший — молодіжна політика, де широкий спектр діяльності: патріотичне виховання, пропаганда здорового способу життя, працевлаштування молоді, зв’язки з громадськими і міжнародними організаціями. Другий — розвиток фізичної культури і спорту. А це масовість, забезпечення нормального функціонування дитячо-юнацьких спортивних шкіл, участь спортсменів у різних змаганнях, розвиток спортивної інфраструктури. Третій — соціальна політика та оздоровлення.

Цифри і факти минулого року

- Пане Ростиславе, зупинімося на другому напрямі — розвиткові фізичної культури і спорту. У плані результатів як завершила наша область дуже важкий для України 2014 рік?
— Незважаючи на значні труднощі, Прикарпаття йшло своїм визначеним шляхом. Для цього вжито заходів щодо зміцнення фінансово-матеріальної бази галузі, реалізовуючи завдання регіональної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури та спорту на 2012—2016 роки та регіональної цільової — «Спортивний майданчик».

В області облаштовано шість майданчиків із синтетичним покриттям розмірами 42х22 м і два — 24х15 метрів. Два майданчики з тренажерним обладнанням встановлено в івано-Франківську, один — у Долині, в Угринові Тисменицького району — майданчик із поліуретановим покриттям. У Тлумачі на базі приміщень колишньої майстерні будують спортивний комплекс (уже освоєно 390 тис. грн.). У ході проведення обласної акції «Спорт для всіх — спільна турбота» відремонтовано 62 спортивні майданчики. Збережено мережу ДЮСШ (54 школи).

На території області проведено 152 обласні чемпіонати і кубки з олімпійських і неолімпійських видів спорту, 142 навчально-тренувальні збори. Спортсмени регіону завоювали 554 медалі національного та міжнародного рівнів. 36 з них — європейських і світових чемпіонатів, а всього нагород найвищого ратунку — 220. Золотими нагородами міжнародну шану Прикарпаттю принесли: Христина Стуй (легка атлетика), Володимир Рій (футзал), Ярослав Рипньовський (три «золота» з кікбоксингу), Олег Зуб (кульова стрільба), Ольга Балтажи (шашки), Артем Бєлов та іван Грищук (таеквондо), Анастасія Дерев’янко (пауерліфтинг), Вероніка івасюк (важка атлетика; «золото», «срібло» і «бронза»), Алла Бегеба (самбо). «Срібло» на II юнацьких літніх Олімпійських іграх у веслуванні на байдарках і каное завоювала Людмила Лузан. Троє спортсменок взяли участь в ХХII зимових Олімпійських іграх 2014 року в Сочі — Надія Діденко, Надія Мохнацька (фристайл) і Богдана Мацьоцька (гірськолижний спорт).

За рахунок коштів обласного бюджету учасниці ХХII зимових Олімпійських ігор Надії Діденко та її тренеру Олександрові Пічугіну надано матеріальну допомогу для придбання житла на суму 479 тисяч гривень. Здійснювали виплати стипендій молодим і перспективним спортсменам, членам, кандидатам у члени та резерву національних збірних команд України з олімпійських видів спорту в межах 250—1000 гривень (всього 97 осіб).
Отакі цифри та факти. Давалися вони нам, прямо скажемо, нелегко.

Нова концепція розвитку

- Вони, можливо, далися б легше, якби вчасно провели реформу в спорті — в масовому та високих результатів. Вона в Україні давно назріла. Проект реформи розробила команда попереднього міністра молоді і спорту Дмитра Булатова. Його багато фахівців піддавали критиці, навіть — нищівній. Що з цього приводу скажете?
— Справді, команда Булатова розробила нову концепцію розвитку фізичної культури і спорту в чотирьох напрямах: масовий спорт, спорт високих досягнень, освітянський спорт і спортивна інфраструктура. Для розробки концепції я ввійшов до складу робочої групи. Був на засіданні, коли зайшла мова про масовий спорт. Під час дискусії вніс свої пропозиції, які частково враховані. Звичайно, не все так просто й легко робиться і ми відразу не зможемо перейти на європейські стандарти, а крок за кроком, поступово. З однієї причини: над нами досі тяжіють пережитки СРСР з їхніми «догнати і перегнати» і дутими змагальними цифрами з боку спорттовариств, ДЮСШ і т. п.
Нині дуже важливе стимулювання у фізкультурі та спорті. Серед вагомих чинників — залучення до занять якомога більше дітей, дорослого населення і збереження спортивної інфраструктури. Для подальшого поступу для нас важливе і збереження не найгіршої у світі мережі ДЮСШ. Щоправда, в Європі та в Америці така мережа належить клубам чи федераціям.

Наразі в Україні діють комплексні спортшколи. Це не дуже добре, бо в одній нерідко зосереджено різні види спорту: зимові, ігрові, олімпійські, неолімпійські. Згідно з наявною реформою, повинні працювати школи з відповідними спрямованістю та фахівцями. Приміром, спортшкола з єдиноборств з татамі, борцівським килимом, рингом або легкої атлетики —  зі своїм обладнанням. Від спеціалізації ДЮСШ і, зрозуміло, їх об’єднання поступово переходимо до клубної системи з подальшим розвитком і зміцненням федерацій.

Все визначатимуть результати. Візьмімо спортшколу або спортклуб, де займається тисяча дітей, які беруть участь у чемпіонатах району, міста, області, країни, і приватну спортшколу, де є 100 дітей і де нема жодних результатів, а вона виживає. Тому держава повинна підтримувати тих, у кого добрі показники, і саме туди кошти спрямовувати. Робити державне замовлення, наприклад, через федерацію. 

ДЮСШ  фінансуватимуть із місцевих бюджетів

- Недавно ваше управління проводило розширену нараду щодо ДЮСШ за участю зацікавлених сторін...
— Ми збирали всіх директорів спортшкіл, голів спорттовариств, яких повністю чи частково фінансують з місцевих, обласного бюджету і фонду соціального страхування. І до відома всіх присутніх довели інформацію, що в бюджеті на 2015 рік не передбачено централізованого фінансування ДЮСШ і відтепер це здійснюватимуть тільки місцеві бюджети. Напередодні наради такі листи з роз’ясненнями ми надіслали у всі райони і міста, де є спортшколи, щоб під час перегляду місцевих бюджетів врахували фінансування шкіл. Найбільше їх у сільській місцевості у віданні ФСТ «Колос».
Виникає ще одна проблема. Якщо ми переходимо на повне місцеве фінансування ДЮСШ, їх засновниками не повинні бути спортивні товариства як громадські організації. Зрештою, на цій нараді ми сказали і про те, щоб нинішнього року директори шкіл визначалися: чи вони хочуть стати комунальною власністю і фінансуватися з місцеих бюджетів, чи надалі хочуть належати своїм спорттовариствам й бути позбавленими такого фінансування. Зараз не час розкидатися грошима будь-куди і будь-як.

- Ви прекрасно розумієте, що  спорттовариства, мабуть, чинитимуть сильний опір. Скажімо, чого вони варті без своїх спортшкіл...
— ФСТ повинні займатися не ДЮСШ, а розвивати фізкультурно-спортивну роботу серед дорослого населення. А то раз на рік проведуть якусь спартакіаду або змагання за місцем роботи чи проживання — і все! Школи передавайте державі, а живіть за рахунок членських внесків: наприклад, «Динамо» — за рахунок правоохоронних силових структур, «Колос» — за рахунок фермерських і колективних господарств, «Спартак» — за рахунок бюджетних установ і організацій, освітян і держслужбовців.

Новий міністр реформи не відкидає

- Пане Ростиславе, ми розмовляли про реформування команди Дмитра Булатова, а нині є новий міністр молоді і спорту народний депутат від партії «Батьківщина» Ігор Жданов. Цікаво, яка його думка щодо реформи у фізкультурі та спорті свого попередника. Він усе відкидає, переробляє чи доповнює?
— Віч-на-віч  я з ним не зустрічався і не спілкувався. Гадаю, новий міністр цю реформу не відкидає. Свідченням є те, що першим заступником Жданова став заступник Булатова Гоцул, який був серед розробників реформи і нині є президентом Федерації легкої атлетики України. Заступником міністра залишилася Підгрушна. Новий високопосадовець підсилює свою команду заступником Блаженковим із ФСТ «Спартак» і нашим земляком триразовим учасником літніх Олімпійських Ігор Романом Вірастюком, котрий має бути директором департаменту з олімпійських видів спорту. Справді, Ігор Жданов, як, до речі, і Дмитро Булатов, — неспортивна людина, але він пройшов серйозну школу менеджменту. Так ось, в Україні міністрами призначали заслужених людей у спорті, а який сенс? Тепер, якщо хочемо до Європи, ми маємо переймати її цінності та стандарти, в тому числі й у спорті.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити