Руслан Савлохов: "У мене нема сумнівів, що Федоришин і Стадник будуть з ліцензіями"

02 квітня 10:15
Переглядів: 204
savlokhov

За чотири минулих Олімпіади, тих, на яких наша країна виступала незалежною командою, українські борці вільного стилю привчили обивателя, котрий іншими, крім футболу, видами спорту звик цікавитися лише раз в чотири роки, до великої кількості медалей. На Іграх-1996 в Атланті бронзові нагороди здобули Ельбрус Тедеєв (вагова категорія – до 62 кг) й Заза Зазіров (до 68 кг). Через чотири роки в Сіднеї було срібло Євгена Бусловича (до 58 кг). В Афінах-2004 Ельбрус Тедеєв в категорії до 66 кг здобув історичне перше золото. Нарешті в Пекіні-2008 Василь Федоришин (до 60 кг) й Андрій Стадник (до 66 кг) взяли стрібло, а Тарас Данько (до 84 кг) – бронзу.

 Зараз, коли до Ігор в Лондоні залишилося трохи більше чотирьох місяців, є всі передумови говорити, що українські вільники виступлять не гірше, ніж чотири роки тому. Правда, ліцензія в нашої команди наразі лише одна, здобута Ібрагімом Алдатовим в категорії до 84 кг. За інші шість олімпійських перепусток українці поборяться в кінці квітня, коли відбудуться три ліцензійних турніри. Власне, останній чемпіонат Європи в Белграді тренерський штаб нашої команди розглядав, як етап підготовки до цих відбірних змагань, а, приміром, той же Алдатов і Федоришин не поїхали до сербської столиці взагалі. Таким чином, з Євро наша команда повернулася з однією медаллю. Срібло в категорії до 96 кг здобув киянин Валерій Андрійцев. Зрештою, тон розмови кореспондента «Обозревателя» з наставником збірної України з вільної боротьби був швидше передолімпійським, ніж підсумовуючим.    

- Руслане Сослановичу, кількість нагород на чемпіонаті Європи-2012 мала значення?

 - Медаль одна, але їх мало би бути три. Євген Хавілов підвів мене по повній програмі. Зізнаюся, у мене навіть сумнівів не було, що Євген мав стати чемпіоном Європи. Після такої боротьби, яку він продемонстрував на Київському турнірі й після такого фіналу з Федоришиним, на чемпіонаті Європи Хавілов відборовся дуже, вибачте на слові, неоковирно.

- І дісно, Гудя та Муртазалієв не злишили Євгенові шансів…

 - Хавілов на чемпіонаті Європи не вперше й мав би налаштовуватя по-іншому. Анатолієві Гуді 35 років, Євген його чудово знав. До того ж, напередодні Гудя провів дві дуже виснажливих трьохперіодових сутички проти Расула Муртазалієва й німця Тіма Шляйхера. Таке враження, що Хавілов вийшов не боротися, а просто постояти на килимі.

- Чому так? Євген постійно жалівся, що йому не дають шансу вийти з тіні Федоришина...

 - Вони всі завжди жаліються. А коли шанс даєш, вони його не використовують. Жаліються, як правило, люди слабкі. Якщо ти сильний, то вийди на килим і доведи це. Зізнаюся вам тепер, що виграв би Хавілов на Київському турнірі у Федоришина чи ні, він все одно планувався на чемпіонат Європи й задовго про це знав. Після того, як Федоришин не взяв олімпійської ліцензії, в мене була лише одна мета – щоб Федоришин виправив свою помилку й взяв перепустку до Лондона на першому ліцензійному турнірі. Тому Василь був націлений на ліцензійний турнір, а не на чемпіонат Європи.

- На Київському турнірі не полишало візуальне враження, що Хавілов функціонально був підготовлений аж занадто добре…

 - У мене таке відчуття, що в його житті крім Федоришина більше суперника не залишилося. Але ж є інші борці, на яких також треба налаштовуватися. Досі не можу зрозуміти, невже в житті Євгена існує єдина мета – вигравати у Федоришина? Повторюся, у мене не було сумнівів, що між тими суперниками, які з’їхалися до Белграда для боротьби в категорії до 60 кг Хавілов найсильніший. Муртазалієв - молодий хлопець, він ще де доріс до таких висот, щоб ставати чемпіоном Європи.

- Але просто розірвав Хавілова…

 - Про це я вже мовчу. З таким настроєм Євгена вгагалі не будемо розглядати не те що як претендента на участь в Олімпійських іграх, а навіть як члена збірної країни.

- В категорії до 55 кг молодий Ігор Халаваджи навпаки боровся з бажанням, але трохи сумбурно…

 - Халавалжи не вистачало досвіду, десь не повірив у себе. Я підопічним постійно кажу, що ми ж тренуємося не гірше, ніж наші суперники. Грузинові Бессаріону Ґочашвілі Ігор фактично програв сутичку за місце в фіналі. Додам, що Бессаріон також у зрілому віці. Халавадже припустився певних тактичних помилок. Але він старався.

 Ви правильно кажете, що Ігор боровся яскраво, але занадто сумбурно. Те саме можна сказати й про Джамбулі Цотадзе. Наче й жеребкування нормальне було. Так, латвієць Армандс Звірбуліс хороший, був п’ятим на чемпіонаті світу, в нього є олімпійська ліцензія, але тактичні помилки Цотадзе бездумні. Виграє сутичку й за 15 секунд до кінця знову кудись стрибає. Другий період взагалі був дуже сумбурним. Тим не менш, Джамбулі старався. Їм з Халаваджи, мабуть, просто досвіду не вистачає. З іншого боку, Цотадзе вже виступав на чемпіонаті світу торік в категорії до 74 кг їздив на чемпіонат Європи. Мабуть, то швидше психологічний сумбур. Треба порядок навести. Сумно, що ці хлопці програли.

- Кого плануєте відправити в найлегшій категорії на перший ліцензійний турнір?

 - До Болгарії ми запланували Миколу Айвазяна, який на чемпіонаті України. Аби не зганяти ваги, боровся в категорії до 60 кг. Й став чемпіоном. Зрештою, нам було важливо, аби Микола позмагався для психологічної впевненості. Взагалі, в Айвазяна є проблеми з вагою. Якщо впораємося з вагою, як задумали, значить, Микола на ліцензійному має відборотися добре. Йому всі суперники по силі. Претенденти номер один – срібний призер торішньої континентальної першості Владімер Хінчеґашвілі з Грузії й чемпіон Європи-2010 Махмуд Маґомедов з Азербайджану. Вони також не приїхали на чемпіонат Європи, бо готуються до ліцензійного турніру.

- Запасний після Айвазяна варіант?

 - На другий турнір в Китай, найвірогідніше, поїде Сергій Ратушний. Сергія міг взяти на «Європу», але перед Белградом ми провел контрольні сутички, в яких найсильнішим став Халаваджи. Через те він і поїхав на чемпіонат Європи.

- Стадник в Белграді також розчарував?

 - Стадник не те що розчарував, а розчарував дуже сильно. Навіть розізлив, адже Стадник – той борець, який не має права програвати на такому рівні. Втім, висновки зроблені і він їде на ліцензійний турнір. Ми звільнили Андрія від участі в чемпіонаті країни. Він має поїхати в Болгарію і не допустити тих промахів, яких він припустився в сутичці з грузином Отаром Тушишвілі. Звісно, там є деякі моменти, які, на наш погляд, неправильно оцінили судді. Але, не дивлячись на ці суддівські нюанси, Стадник не має права так боротися, щоб його це вибивало з колії.

- Після Олімпіади-2008 таких поразок в Андрія було дуже багато…

 - На торішньому чемпіонаті країни, на Київському турнірі він боровся впевнено.

- Але навіть там, здається, повної концентрації Стадник не продемонстрував…

 - Так, на 100 відсотків він ще не готовий. За півтора місяці Андрій відпочине, налаштується. Зараз головне – ліцензійний турнір. У мене нема сумнівів, що Федоришин і Стадник будуть з ліцензіями. Зрештою, не сумнівався я й у тому, що в Стадника не було достойних суперників на чемпіонаті Європи. Андрій переважає їх всіх, включаючи чемпіона Алана Ґоґаєва з Росії. Але що поробиш, коли люди приходять на змагання, щоб подивитися на Стадника, а він їх вкотре підводить?

- В категорії до 74 кг Олег Білоцерківський програв титулованому росіянину Денису Царгушу. Через це напрошується логічне порівняння з внутрішнім конкурентом Олега Дмитром Рочняком, який поступився Денису на торішньому чемпіонаті світу. Здається, Дмитро боровся проти росіянина сміливіше…

 - Це той самий момент, коли я кажу: «Повірте в себе і виграєте». На килимі він не чемпіон світу, а просто твій черговий суперник. Ти готувався спеціально, ти знав, що їдеш на чемпіонат Європи, тому налаштуйся психологічно. Не може такого бути, щоб себе постійно недооцінювати. Наші борці тренуються не менше за інших. Але якщо при цьому вири в свої сили нема, то треба працювати ще більше. Взагалі, поразки Білоцерківскього дуже образливі. І від Царгуша, й у сутичці за третє місце угорцю Габору Гатошу. Олег – досвідчений борець. Він повинен був виграти і приїхати з медаллю, адже це вже його третій чемпіонат Європи.

- Олег свій шанс втратив чи ще його отримає?

 - В цій вазі у всіх шанс одинаковий, адже в категорії до 74 кг у нас немає явного лідера. Рочняк зараз лікує травму руки. Залишилися Гія Чихладзе та Дмитро Комісар. На перший ліцензійний турнір я запланував повезти Білоцерківського. Ця поразка не виб’є його із колії, а навпаки підсилить. Проаналізуємо сутички з Царгушем і Гатошем й будемо відходити.

- Коли відновиться Рочняк?

 - Дмитро зараз проходить курс лікування. Буду сподіватися, що травма не така серйозна, як ми думаємо, тому розраховуємо при потребі використати Рочняка на останньому ліцензійному турнірі.

- Хацянівському на чемпіонаті Європи не пощастило з жеребкуванням?

 - Не сказав би. На сьогоднішній день цей хлопець росте не по днях, а по годинах. Щастить чи ні, Олександр має виходити і боротися так само, як у тренувальних сутичках. Мабуть, відчуття, що Ахмедов – титулований спортсмен, Хоцянівського десь скутало й підвело. Дайте йому вийти ще раз і,  думаю, наш борець би переміг Бахтіяра. Олександр же почав боротися занадто обережно. Це на нього не схоже, адже він молодий й має боротися сміливо. Ця обережність й стала причиною поразки.

- Можете назвати Хоцянівського повноцінним першим номером нашої збірної?

 - У нас є Мурадін Кушхов. На перший турнір поїде Хацянівський, на другий - Кушхов. До слова, давній суперник Мурадіна Таха Акґул, якого в фіналі наш борець здолав в фіналі чемпіонаті світу серед молоді, зараз став чемпіоном європи серед дорослих.  От що означає, дали хлопцеві шанс і він його використав. Те саме треба зробити й нашим молодим борцям. Варто просто повірити в себе, усвідомити, що авторитетів не існує. Треба виходити і показувати те, що ти регулярно робиш на тренування.

 Крім того, треба бути ідеально готовим. Сьогодні така боротьба, що без функціональної й фізичної підготовки п’ять сутичок впродовж дня не протягнеш. Цей чемпіонат Європи показав, що багатьох сильних борців до фіналу не вистачило. Взяти торішнього чемпіона Європи у ваговій категорії до 84 кг росіянина Анзора Урішева. Через слабку функціональну підготовку він за вихід до фіналу програв болгарину Міхаїлу Ґанєву. Я вже сказав борпцям, що окрім зборів вдома вони мають бігати кроси, ходить до залу й займатися фізичною підгнотовкою. Без цього нам вже ніяк не обійтися.

- Можете сказати, що згадуваним вище молодим борцям не вистачило сміливості, з якою боровся наш єдиний призер Валерій Андрійцев?

 - Тільки так. По-іншому сьогодні на медалі розраховувати не варто. Зрештою, Цотадзе теж боровся досить сміливо, але технічний арсенал підводить. Що Цотадзе, що Андрійцева. Потрібно посилити технічний арсенал і боротьба у виконанні Джамбулі й Валерія буде набагато впевненішою. Наразі їм не вистачає технічного арсеналу і коронних прийомів. Начебто, прийоми знають, але на змаганнях виконати їх не можуть.

- Можна сказати, що Андрійцев задавив таких досвідчених суперників, як Тамрезов й Серхат Балчі фізичною міццю?

 - Так однозначно – ні. Валерій виграв впевнено й довів, що наразі він в Україні лідер у вазі до 96 кг. Після  чемпіонату Європи ми переговорили з особистим тренером Андрійцева й дійшли до висновку, що борцеві треба відпочити, тому звільнили його від участі в чемпіонаті України. Будемо цілеспрямовано готувати Валерія на другий ліцензійний турнір. На перший поїде новий чемпіон України Ален Засєєв.

- Андрійцев, як і ви добре знали, що коронний прийом суперника Валерія за фіналом Гадісова – кидок «млином». Однак Абдусалам виконав свою коронку в першому ж періоді…

 - Гадісов сильний фізично і функціонально, але Андрійцев – набагато сильніший. Але Гадісов сильний в проходах в ноги, він не сильний у «млині». Абдусалам вивчив Валерія й дійшов висновку, що слабке місце нашого борця – пропускати «млин».

- Але в фіналі Кубка світу-2010 Гадісов також «млином» поклав іранця Есана Лашґарі…

 - Там росіянин виконав «млина» трохи по-іншому. Повторюся, пропускати «млин» - слабке місце Андрійцева. У чвертьфіналі чемпіонату Європи його таким чином кинув Темрезов. Андрійцев правильно розпочав боротьбу в фіналі. Але він забуває про оборону. Гадісов скористався його промахом і зробив «млин». У другому періоді Валерій пропустив два проходи в ноги. Вийшло, що два рази Гадісов пройшов в ноги і два рази перевів нашого борця. Після чемпіонату Європи цим недолікам будемо приділяти більше уваги, цілеспрямовано попрацюємо з Андрійцевим над захистом від «млина» й від проходів у ноги.

Як команда проведе п’ять місяців, котрі відділяють від Олімпіади в Лондоні?

 - Склад обиратимемо за сукупністю вражень. Були Київський турнір, чемпіонат Європи, чемпіонат України. Тепер нас очікують три ліцензійних турніри, а відбірним до Ігор з великою вірогідністю стане Одеський міжнародний турнір в червні. Не безпосередньо відбірним. Буду дивитися, хто як буде боротися. До Олімпіади в нас ще є турніри в Польщі, Іспанії, Німеччині. Якщо виникнуть питання, то ми використаємо ці змагання.

 В тренувальному режимі після чемпіонату країни почнемо працювати з 4-го квітня, коли заїжджаємо на базу в Конча Заспу, на збори перед першим ліцензійним турніром. На зборах пробудемо до третього ліцензійного турніру, адже між першим і третім турнірами часовий проміжок лише в 12 днів. Усі другі-треті номери повинні бути в обоймі, бути готовими будь-якої миті виїхати і взяти ліцензію.

 Припускаю, що без ліцензії можемо бути в якійсь одній категорії. Решту зобов’язані взяти. Після ліцензійних турнірів дам борцям 10 днів перепочинку, а далі збірною країни будемо готуватися на Одеський турнір. Знову ж – на зборах, або в Конча-Заспі, або в Одесі. Далі – збір в Заросляку, за майже два з половиною місяці до Олімпіади попрацюємо над загально-фізичною підготовкою. Коли спустимося з Заросляка, через  тиждень проведемо основний збір в Алушті. Пробудемо там понад два тижні. Там цілеспрямовано будемо готуватися на килимі. Заключний перед Олімпіадою період проведемо на базі в Конча Заспі. Сподіваюся, підготуємося так, щоб виступити не гірше, ніж на Іграх-2008 в Пекіні, де мали два срібла й бронзу.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: