Сандро ГУРУЛІ: «Дуже хочу грати у футбол на найвищому рівні»

02 листопада 11:05
Переглядів: 340
Default Image

Грузинський форвард «Карпат» Сандро Гурулі у грі з «Ворсклою» мав дві чудові нагоди принести перемогу своїй команді. Однак спочатку після його удару м’яч влучив у поперечку, а згодом форвард з кількох метрів пробив дуже сильно, але повз рамку. Тож нічого дивного, що по завершенні гри Сандро був засмучений. Втім від розмови з кореспондентом Інформаційного центру ФК «карпати» не відмовився.

– Сандро, ти міг сьогодні стати автором переможного голу «Карпат», але не влучив у ворота. Що стало на заваді?
– Так, я без сумніву насправді мав просто супершанс забити гол у ворота «Ворскли». Подібні моменти у мене є не в кожній грі. Я дуже хотів забити, але не вийшло. Позиція для того, щоб м’яч опинився в сітці, у мене була практично ідеальною. З таких позицій набагато легше забити, аніж не забити. Думаю, якби я мав ще таких десять аналогічних ситуацій, то реалізував би всі до одної. Але що тепер про це говорити... Навіть не знаю, що сказати на своє виправдання. Повірте, я страшенно розчарований тим, що не забив. А ще більше тим, що ми не змогли виграти.

– Вважаєш, «Карпати» по грі заслужили на перемогу?
– Звичайно, сьогодні ми мали не таку величезну перевагу, як у кубковому матчі. Втім, у другому таймі вона у нас була досить помітною. Забивши гол, ми практично закрили суперника на його  половині поля і мали забивати ще. Шкода, але дотиснути «Ворсклу» нам так і не вдалося. І в цьому є значна частка моєї вини.

– Ти кажеш, що «Карпати» мали вигравати. Але ж на останніх хвилинах вже «Ворскла» ледь не вирвала перемогу…
– Це футбол, і якби ми програли, то це нам було б ніби як покарання за нереалізовані моменти. Але поразку ми точно не заслужили. Так, в першому таймі гра була рівною і, можливо  навіть, що «Ворскла» грала трохи гостріше. У нас в атаці не все виходило так, як нам хотілося. Але після перерви ми дуже добре грали і повністю їх переграли. От тільки виграти так і не змогли...

– Ти в останніх іграх граєш так, ніби у тебе відкрилося друге дихання. Що цьому посприяло найбільше?
– Напевне, це все разом – і довіра тренера, і виклик у збірну, і приїзд батька. Та й робота на тренуваннях зрештою колись мала почати давати результат. Сподіваюся, що буду добре грати й надалі і приносити якомога більше користі «Карпатам». Ну й, звісно, дуже хочеться себе проявити, а в подальшому і закріпитися у складі збірної Грузії. Дуже хочу грати у футбол на найвищому рівні.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: