Сергій Атласюк: "Для мене успіх із ФК Тернопіль набагато цінніший, аніж аналогічний з Нивою"

10 червня 17:16
Переглядів: 178
Сергій Атласюк

ФК Тернопіль достроково завоював право виступати у першій лізі. Успіх команди вагомий, якщо врахувати той факт, що вона всього другий рік виступає у професіоналах. Одну з головних ролей у цьому успіху зіграв центральний захисник муніципалів Сергій Атласюк. З ним і знайомимо читачів. І привід для цього знайшовся. 31 травня Атласюк відсвяткував день народження. 

Сергій Атласюк народився у Старокостянтинові, що на Хмельниччині. В 4 класі записався у футбольну секцію при місцевій ДЮСШ. У дитячі роки найбільшого успіху досяг, перемігши в обласній дитячо-юнацькій футбольній лізі. За рекомендацією відомого хмельницького тренера Леоніда Іщука (екс-наставник тернопільської Ниви) Сергій Атласюк після закінчення школи поїхав вдосконалювати свою майстерність до Тернополя. Тут поступив до місцевого педагогічного університету і став тренуватися у Василя Івегеша й Анатолія Назаренка.

— Жалкую, що не потрапив до Тернополя швидше, адже більшість моїх однолітків-футболістів закінчили педліцей, мали базову школу, відповідно були майстернішими. Тому спершу довелося набагато більше працювати, щоб наздогнати інших. Наполегливість, працелюбність і сильне бажання грати у великий футбол зробили свою справу. Мій час настав у 2006 році. Тоді я завоював місце в основному складі студентської команди Буревісник, яка потім переформатувалася у ФК Тернопіль-ТНПУ, — пригадує Сергій Атласюк.

Усі вагомі успіхи тієї команди — чемпіони та володарі бронзових нагород студентського чемпіонату Європи, чотириразові чемпіони області та володарі суперкубка, дворазові володарі кубка області — нерозривно пов’язані з Сергієм Атласюком. Чого вартий той факт, що Сергій у золотому студентському чемпіонаті Європи в Польщі відіграв усі матчі від "дзвінка до дзвінка".

У 2009 році Сергій Атласюк потрапив на "олівець" тренерів професійної команди з Тернополя — Ниви. Пройшовши з командою всі збори та виступаючи в більшості спарингів (коуч Віктор Ряшко награвав Сергія на місці правого оборонця), в основному складі Ниви Атласюк, на жаль, не закріпився. Навчання у вузі та виступ за студентську команду педуніверситету не дозволили Сергієві у повній мірі розкритися у Ниві, за яку він зіграв лише чотири матчі. До честі Атласюка, варто сказати, що він в останніх матчах за Ниву таки довів тренерам, що гідний грати в основному складі (Верес, Карпати-2). Більше того, допоміг команді здобути золото чемпіонату, а з ним і вибороти путівку до першої ліги.

Після нетривалого "нивівського" періоду Сергій Атласюк повернувся до своєї рідної команди — ФК Тернопіль. З нею він пройшов непростий шлях від обласного та всеукраїнського аматорського рівня до професійного. У 2012 році муніципали дебютували в лізі майстрів. Особливо пам’ятним для Атласюка став нинішній сезон. З командою він досягнув неймовірного успіху. Зіграв у чвертьфіналі кубка України (де команда лише у компенсований час поступилася прем’єр-ліговому одеському Чорноморцю) та виборов другу для себе і першу для ФК Тернопіль путівку до першої ліги.

— Для мене успіх із ФК Тернопіль набагато цінніший, аніж аналогічний з Нивою. По-перше, я зіграв у більшості поєдинків, по-друге, в одній групі другої ліги зібралися всі команди України, відповідно конкуренція була дуже серйозною. Чого варті обидва матчі з київською Оболонню, амбітний колектив, якого нам не вдалося перемогти (2:2, 2:2). Приємно, що у цих принципових двобоях я зумів відзначитися трьома голами, — зазначив футболіст.

Зауважимо, що Сергій Атласюк у дитячі роки починав грати на позиції нападника, відповідно цього сезону він пригадав свої атакувальні звички. За тур до завершення сезону-2013/14 на особистому рахунку Атласюка 11 забитих голів. Це другий показник у команді (після нападника Богдана Семенця) та сьомий — загалом у лізі. До того ж варто додати, що Атласюк разом із партнерами по захисту справно виконує свої головні оборонні функції. Не дарма ФК Тернопіль у другій лізі має найменше пропущених м’ячів, до того ж у пасиві муніципалів також найменше поразок — п’ять.

Незважаючи, що кар’єра Атласюка-футболіста у розпалі, Сергій уже думає і про майбутнє: "Хотілося б спробувати свої сили в команді Прем’єр-ліги. А загалом хочу все життя залишатися у футболі. Скільки матиму сил та здоров’я, як діючий гравець, а потім — як тренер чи футбольний функціонер. Уже сьогодні, працюючи вчителем фізкультури ЗОШ №3, намагаюся вдосконалювати себе, як наставник молоді".

А ще Сергій Атласюк мріє, щоб по його стопах пішов син Андрій, якому в липні виповниться три рочки. Тато у вільну хвилину прищеплює малому любов до футболу. А Андрійко, мабуть, найпалкіший шанувальник гри батька, адже не пропускає жодного домашнього матчу та постійно вигукує: "Татку, бий гола!"

ДОВІДКА

Сергій Атласюк за свою футбольну кар’єру виступав за Случ (Старокостянтинів), Буревісник (Тернопіль), Конфермат (Хмельницький), Зоря (Самолусківці), Товтри (Козлів), Креатор-Буд (Тернопіль), ФК Тернопіль, Нива (Тернопіль).

За ФК Тернопіль на професійному рівні провів 57 матчів (у яких забив 13 голів) у чемпіонаті України та п’ять матчів — у кубку.

ЦЕ ЦІКАВО

Сергій Атласюк колекціонує футболки відомих гравців, з якими йому довелося грати. В його невеликій колекції є поки дві футболки. На підході ще дві — від колишніх одноклубників Романа Годованого (Волинь) та Ігоря Пердути (Ворскла). Дуже хотів тернополянин отримати футболку Олексія Антонова з Чорноморця, проти якого персонально діяв у кубковій грі. Навіть з цим проханням зайшов у гостьову роздягальню, але виявилось, що той її вже комусь віддав. Довелося погодитись на футболку іншого одесита — Анатолія Діденка, котрий, що цікаво, забив вирішальний гол у тернопільські ворота.

Сподіваємось, гра Атласюка вийде на такий рівень, що не лише він колекціонуватиме футболки гравців-суперників, а й роздаватиме на сувеніри свій спортивний одяг.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити