Сергій Атласюк: "Тернопіль" живе майбутнім матчем з "Чорноморцем"

24 березня 15:45
Переглядів: 289
Сергій Атласюк

Один із лідерів ФК Тернопіль, захисник "міщан" Сергій Атласюк розповів, з яким настроєм друголігова команда очікує зустрічі з учасником Ліги Європи, чи прижилися давно знайомі новачки у їхній команді та про що мріє самобутній тернопільський колектив. 

Сергій Атласюк — один із лідерів ФК Тернопіль. Окрім того, що він є важливою постаттю в обороні "муніципалів", він іще й попереду може прислужитися своїй команді (захисник є і штатним пенальтистом, і майстром підключень на стандарти). Напередодні непростого, проте дуже цікавого кубкового протистояння із Чорноморцем ми попросили оборонця розповісти про себе і свою команду.

— Сергію, ФК Тернопіль розпочинає офіційний футбольний рік кубковим матчем. Чого чекаєте від поєдинку із Чорноморцем?

— Так, приємно розпочинати сезон матчем 1/4 фіналу кубка України. Ми довго готувалися до початку сезону, виконали великий об’єм роботи. Та й вболівальники вже скучили за великим футболом. Сподіваюся, ми продемонструємо не гіршу гру, ніж у 1/8 фіналу з Ворсклою.

— Стежили за новинами із табору одеситів? Відхід їхніх легіонерів додає надій?

— Так, звісно. Ми слідкували за всім, що відбувається у них в команді. Стежили за їхніми матчами з Лізі Європи та в чемпіонаті України. А щодо легіонерів, то пішли одні — прийшли інші, та у них і без того є багато висококваліфікованих українських футболістів, які виступають і за збірну України. Однозначно, вони ослабли, але це нас не розслабляє. Хоча мені особисто дуже хотілося б зіграти проти Джа Джедже.

— Традиційне запитання. Задоволені жеребом, який підкинув вам учасників Ліги Європи? Чи ліпше було б, як Нива, отримати більш "приземленого" суперника?

— Ми задоволені жеребом повністю, адже від початку хотіли когось із грандів. Та й із сильними командами грати приємніше. За регламентом ми граємо вдома: приходить багато вболівальників на гру, ми робимо свято в місті. Потрохи повертаємо ті славні футбольні традиції в Тернопіль.

— Взимку ФК Тернопіль обійшовся без значних кадрових змін. Це йде на користь команді, чи, навпаки, треба було більше посилитися?

— Поки у нас одна кадрова зміна — пішов Семенець. На його місце взяли Ігоря Худоб’яка. Цей нападник нам добре знайомий ще за виступами в студентській лізі. Проти нього завжди непросто грати, думаю, він принесе нам ще багато користі. Також повернувся до нас Ігор Мединський із Динамо-2. У нас така команда, що не кожен гравець зможе влитися в наш колектив. На зборах було багато потенційних новачків, але ніхто з них з різних причин не залишився. Основне те, що ми зберегли майже весь склад, а чемпіонат покаже, чи це пішло на користь чи ні.

— Як давно ви відвідували центральний міський стадіон? У якому стані там поле? Адже, якщо чесно, пізньої осені минулого року на нього страшно було дивитися…

— Ми майже всю зиму працювали на центральному стадіоні — на бігових доріжках та на майданчиках. Зима цього року була не такою лютою, як попереднього, тому стан газону набагато кращий, ніж минулого року. Маю сказати спасибі й працівникам стадіону, адже вони регулярно підсіювали та каткували газон.

— З кимось із Чорноморця доводилося перетинатися на футбольному полі чи навіть в одній команді?

 — До Чорноморця повернувся Ребенок, який грав проти нас з Ворсклою (Павло тоді вийшов на заміну на 106 хвилині і не реалізував один із післяматчевих пенальті, — прим. Авт). А ще ми раніше грали проти Чорноморця-2 на турнірі а Одесі, де їх, до слова, перемагали

— На ваш матч з Ворсклою прийшло 13500 вболівальників. Можна чекати повторення такого показника, чи місто здатне навіть його перевершити?

— Білетів на матч ФК Тернопіль – Чорноморець уже майже немає, лишилися місця тільки на сектори за воротами. Багато друзів та знайомих телефонують, просять квитки. Я знав, що таке буде, тому трішки запасся і не відмовляю нікому. Думаю, на стадіоні буде близько 15000 вболівальників. Місто живе цією грою.

— Цьогоріч до чвертьфіналу кубка пробилося відразу чотири нижчолігових колективи. Шанси, як ніколи, високі. Не замислювалися над тим, щоб навіть на фінал і єврокубки замахнутися?

— Звичайно, одеситів нам пройти буде дуже важко. У Ниви та Славутича шанси більші. Але в футболі всяке буває, може, ми ще із Динамо в фіналі зіграємо.

— До справ чемпіонату. Вам належить у першому ж весняному турі приймати ваших сусідів по турнірній таблиці — Шахтар із Луганської області. Які враження у вас від матчу першого кола із цим суперником та візиту на Донбас?

— З нетерпінням чекаємо початку чемпіонату. Буде дуже важка гра проти свердловського Шахтаря. Прикро, але цю гру пропускаємо я (через сумнівну червону картку в останній грі проти Кристалу) і наш капітан Андрій Кондзьолка (через перебір жовтих). Ми будемо тримати кулаки за нашу команду. Щодо першої гри, то ми зіграли 1:1, контролювали гру. Могли і перемогти, але, напевно, дався взнаки 25-годинний переїзд в автобусі.

— На чотири путівки до Favbet Ліги 1, здається, щонайменше вісім реальних претендентів. Кого вважаєте фаворитом у цій боротьбі? Яка із команд лідируючої групи вам найбільше сподобалася у першій частині сезону?

— Боротьба за вихід до Favbet Ліги 1 дуже серйозна. Команди дуже серйозно готувалися — проводили збори і за кордоном, запрошували до команд хороших тренерів і футболістів. Ми в цьому плані теж не відставали: набігали великий кілометраж, зіграли багато товариських зустрічей з серйозними командами, у тому числі — й прем’єр-ліговими. Керівництво команди робить все можливе, аби ФК Тернопіль рухався вперед і прогресував. А перші 4-5 турів покажуть реальних претендентів на підвищення в класі. Особисто мені сподобалася команда Оболонь-Бровар. З ними найважче нам було грати.

— Чого чекати від ФК Тернопіль навесні? Які завдання поставлені перед командою?

— Хотілося б і надалі продовжити успішні виступи на домашньому стадіоні, де нашим суперникам дуже важко брати очки (ФК Тернопіль виграв дома майже всі матчі, лише один звівши унічию, — прим. Football.ua). А ще хотілося б так і закінчити чемпіонат — в трійці. Завдання у нас одне — перемагати.

— Кілька слів про вас. Де розпочинали кар’єру? Хто ваш перший тренер?

— Сам я родом із Старокостянтинова, Хмельницька область. Там займався в місцевому ДЮСШ. Перший тренер — Володимир Тимофійович Романець, який згодом почав залучати мене на першість області. У 9 класі я вже грав за дорослу команду. Починав, до речі, як нападник Потім мене помітив Леонід Миколайович Іщук, який на той час тренував тернопільську Ниву, і запропонував піти вчитися в Тернопільський Педагогічний Університет. 2009 рік був для нас дуже успішним. Ми виграли Першість області, кубок та суперкубок області. Також ми грали в фіналах студентської ліги та універсіади, і стали чемпіонами Європи серед студентів.

— Чому ж тоді у Ниві ненадовго затрималися (4 матчі у 2009 році)?

— Мене, Чорного, Пердуту і Годованого запросили в Ниву. Тоді тренером команди був Віктор Іванович Ряшко. Спочатку все було добре, я грав в основі, але, мабуть, згодом не виправдав сподівань тренерів, і вже важко було потрапити у склад. Насправді це був хороший період у моїй кар’єрі, ми виграли другу лігу. Згодом я повернувся в ФК Тернопіль.

— З чого починався ФК Тернопіль? Наскільки знаю, команда спершу успішно грала на область і студентів…

— Спочатку була команда Буревісник, у якій ми всі грали, а в 2007 році створили новий клуб — ФК Тернопіль. У перший рік свого існування ми виграли Першість та кубок області. І почалися перемоги в студентських лігах і різних турнірах.

— До речі, у фіналі 2009 року Івано-Франківськ із Худоб’яком переграв Тернопіль з вами, Кондзьолкою та іншими гравцями у фіналі студентського чемпіонату України. Ігор вам цього не пригадував?

— На той час Івано-Франківська команда була сформована на базі першолігового Прикарпаття. Ігри з ними давалися нам дуже важко. Ми програли їм кілька фіналів, у тому числі — і в 2009 по пенальті. Але доля нас звела в фіналі чемпіонату Європи серед студентів в Польщі, де ми перемогли їх 1:0. Тож ми Ігореві пригадували той фінал.

— Як вам дався перехід на професіональний рівень після аматорських змагань?

— Спочатку нам було дуже важко перейти на більш високий рівень: було декілька поразок поспіль, але після першої перемоги ми повірили, що можемо грати і перемагати. Був навіть період, коли ми очолювали турнірну таблицю і перемагали в 10 матчах поспіль.

— Взагалі, цікаво грається у другій лізі? Вважаєте правильним рішення об’єднати дві групи?

— Цього року друга ліга стала набагато сильнішою і цікавішою. Є багато рівносильних команд. Від цього рівень чемпіонату росте.

— Ви часто забиваєте. А від якого голу радості більше — з пенальті чи з гри?

— Кожен гол приносить радість. Особисто від себе не очікував стільки голів (цього сезону у Сергія 8 голів у чемпіонаті, і він певний час навіть ішов у списку найкращих бомбардирів дивізіону — прим. Football.ua). Були різні голи в моїй кар’єрі. Бувало, забивав на останній хвилині у власні ворота, і ми програвали 0:1, а траплялося, коли забивав у чужі на останній хвилині, і ми перемагали 2:1.

— Наскільки знаю, ви паралельно з грою працюєте ще й у школі вчителем. Цікаво? Ваші учні й колеги ходять на футбол?

— Так, стараюся поєднувати роботу вчителя та футболіста. Я вдячний своїм колегам по роботі, які йдуть мені назустріч, допомагають з заміною уроків, коли я на тренуваннях. Також вдячний тренерам за розуміння. Я люблю футбол, намагаюся залучати дітей до занять фізкультурою і спортом. Приємно, коли мої учні перемагають на різних змаганнях. Усі мої учні, яких я треную, відвідують матчі ФК Тернопіль. Колеги по роботі всі мають абонементи на сезон, тому підтримки нам вистачає.

— Як оборонцеві, проти кого вам найважче гралося на професіональному рівні за ФК Тернопіль? Проти якої команди, якого конкретного гравця?

— Важких матчів, напевно було, найбільше — у другій лізі рідко буває без напруженої боротьби. У кожній команді є сильні нападаючі, з якими приходиться грати персонально. Свого часу було важко грати проти того ж таки Худоб’яка (він у першій частині сезону грав за миколаївську Енергію). Зараз було важко втримати Кірієнка з Гірника-Спорту. Але найважчі матчі, мабуть, були проти тернопільської Ниви. Її лідерами були сильні гравці — брати Баранці, а ще тоді за них у нападі грав Тарас Кабанов. Ось проти нього, мабуть, було грати найважче — деякі єдиноборства з ним завершувалися кров’ю.

— Яка найщасливіша футбольна мить для вас? Який матч будете згадувати все життя?

— У різні періоди моєї кар’єри були різні найщасливіші матчі. Свого часу це була перемога на чемпіонаті Європи серед студентів, потім — перша перемога в професійній лізі, тепер от — перемога в кубковій грі з Ворсклою. Головне, щоб таких матчів було якомога більше. Щодо найщасливішої миті, то це, напевно, перемога над Славутичем минулого сезону. У них була дуже сильна команда на чолі з Пучковим. Перший тайм ми програвали 0:1, але в підсумку перемогли — 3:2. Я забив тоді 2 голи, і це було в день мого народження. Я щасливий, що доля звела мене з ФК Тернопіль. Тут я зустрів тренерів, які всього мене навчили. Тут сталося зі мною все, про що я колись мріяв!

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити