Сергій Ковалець: "Легіонери заважають тренерам ризикувати"

08 січня 10:00
Переглядів: 469
ковалець

Яким вийшов перший рік роботи Сергія Ковальця з «молодіжкою», сказати однозначно складно. Судити будемо по 2014-му, коли тренеру доведеться відповідати не тільки за комплектування колективу, а й за його результати. На даний момент турнірна ситуація здається цілком контрольованою, а ігровий потенціал команди до кінця не розкритий. Словом, стежити будемо з цікавістю, а поки підведемо підсумки 2013 року.

- Сергій Іванович, головним тренером молодіжної збірної України вас призначили в кінці 2012-го. Яким був для вас перший рік роботи на цій посаді?
- Кажуть, що наставники оцінюють не окремі матчі, а цілі часові відрізки. Відносно збірної це зробити не так-то просто - справа в тому, що в 2013-му ми бачилися з хлопцями 54 дні, і за цей час потрібно було показати не тільки позитивний результат, а й задовільну якість гри. Чи вдалося це нашому тренерському штабу? Оцінку нехай дадуть фахівці та журналісти. Бажано по закінченні відбірного турніру чемпіонату Європи, восени 2014 року.

- Коли ви приступили до роботи, знали багатьох гравців чи знайомилися з ними вже в бойових умовах?
- У тому й річ, що все відбувалося вже в процесі, тому хочеться подякувати всім тренерів і керівників клубів, які завжди йшли нам назустріч, а ми намагалися приймати правильні рішення, коли радилися щодо запрошення того чи іншого виконавця. Наприклад, у матчі зі Швейцарією у стартовому складі вийшло 11 футболістів з 11-ти команд. А за рік ми переглянули 52 гравця! Багато говорили, навіщо, мовляв, дивитися другу лігу. Але ж це завжди цікаво! Взяти хоча б Сергія Болбата, що виступав за « Шахтар-3». Минулої зими ми стежили за ним на зимовому турнірі, організованому донецьким «Олімпіком», а зараз всі говорять, що він став одним з відкриттів першої частини чемпіонату. Приклад цього виконавця зайвий раз підтверджує, що дорога в збірну ні для кого не закрита. Якщо футболіст буде намагатися, показувати стабільність, ми його неодмінно запросимо, де б він не грав.

- 52 гравця - це ще не межа?
- Протягом року у нас є шість рекомендованих дат ФІФА , коли можна збирати різні збірні, але, приміром, в Італії, крім цього, існує ще шість селекційних зборів, коли тренери можуть подивитися всіх, кого хочуть. У нас такого немає, хоча я впевнений, що подібна практика потрібна, і коло кандидатів в ту ж молодіжну збірну буде набагато ширше. Так, вже почався відбірковий турнір, і в команді сформований кістяк, але повторюся - на селекційних зборах є шанс придивитися до футболіста, а не відразу кидати його під танки. Сподіваюся, в майбутньому у нас з'явиться така можливість. Зараз керівництво ФФУ працює над цим питанням.

- Ви згодні з тим, що в плані підготовки молодих виконавців «Шахтар» пішов далеко вперед?
- Природно, розвиток клубу і команди має йти паралельно, і повчитися у «Шахтаря» справді є чому. Хоча останнім часом до гірників підтягуються «Динамо», «Металіст», «Дніпро» і ще кілька ФК, які добре працюють з молоддю. Втім, здорово, що у нас є лідер, локомотив, тому у багатьох колективів, де ще не все так добре налагоджено, існує прекрасна можливість повчитися, а не задивлятися на європейські команди. У нашій країні вистачає хороших фахівців, але багато хто думає, що в Україну прийдуть тренери з Європи і всіх чогось навчать. Але дозвольте! Свого часу Марчелло Ліппі, Арріго Саккі, Фабіо Капелло, багато німецькі фахівці вчилися у Валерія Лобановського. Зрозуміло, що час іде, але ми ж повинні правильно оцінювати себе самі, а не постійно дивитися по сторонах.

- Вас як наставника молодіжної збірної, напевно, радує, що з'явилася ціла плеяда перспективних футболістів, як, припустимо, гравці того ж «Шахтаря», який пробився в плей-офф Юнацької ліги УЄФА?
- Безумовно. Але тут існує дуже важливий нюанс - перехід з юнацького футболу в дорослий. Тренеру потрібно не упустити момент, щоб футболіст впорався зі всілякими психологічними труднощами, спокусами і так далі. І якщо хлопчисько домагається хороших результатів, і при цьому йому вдається безболісно перейти той самий рубікон, то цілком імовірно, що такого виконавця незабаром можна буде побачити не тільки в «молодіжці», але і в національній команді.

- Чому у ваш час не боялися кидати в бій 18-річних футболістів, а зараз гравцеві вже далеко за 20, а він все ще ходить у перспективних?
- Нині акцент робиться на запрошенні іноземців. Клубному тренеру потрібно в найкоротші терміни вирішувати задачі, які ставить перед ним президент, от він і боїться йти на ризик. Втім, деяким нашим хлопцям таки довіряють, і нас радує, що у своїх клубах на провідних ролях перебувають такі виконавці, як Іван Ордець і Сергій Болбат, Віталій Буяльський та Володимир Костевич. Але таких прикладів має бути більше.

- Хто в нинішній «молодіжці» може звалити на себе тягар лідерства?
- Не хотілося б когось виділяти. Хлопці самі, сподіваюся, розуміють, що якщо викладатися по максимуму на кожному тренуванні і під час матчів, то ти в будь-якому випадку станеш лідером, і такого футболіста може чекати велике майбутнє, піком якого стане виступ за національну збірну країни.

- У поточному чемпіонаті Руслан Бабенко не зіграв за «основу» «Дніпра» жодної хвилини, але у вашій команді провів всі поєдинки...
- Він дуже надійний виконавець, і це важливо. Я вірю, що у Руслана буде шанс зіграти в Прем'єр-лізі. Через високу конкуренцію в клубі йому, можливо, потрібно йти в оренду, адже багато футболістів, які не мають ігрової практики в своїх командах, вже готові виступати на високому рівні.

- Одним з базових клубів «молодіжки» є «Іллічівець», в який якраз і йдуть в оренду...
- Це нормальна практика для всього світового футболу. На одному з тренерських конгресів представники «Челсі» у своїй доповіді повідомили, що у них в оренді по всьому світу знаходяться 30 гравців. У лондонської команди завжди найвищі завдання, тому багатьох перспективних футболістів, щоб ті не були обділені ігровою практикою, віддають в інші ФК. Звичайно, тренерський штаб «Іллічівця» ризикує, випускаючи на поле необстріляну молодь, але для «молодіжки» це великий плюс, адже хлопці виступають в Прем'єр-лізі.

- Наскільки ви задоволені збірною, яка працює під керівництвом Володимира Горілого?
- Там виступають хлопці 1994 року народження і молодше, і це майбутнє нашої молодіжної команди. Ми уважно стежимо за цими футболістами, і деякі з них відправляться на Кубок Співдружності, де ми почнемо змагання в кінці січня.

- Ви згодні, що для вашої команди матч життя відбудеться в Хорватії?
- Так категорично говорити не можна, але те, що ця зустріч, можливо, визначить місця фаворитів у турнірній таблиці - факт. Я завжди кажу хлопцям, що насамперед потрібно думати на полі і отримувати задоволення від виконаної роботи. Так що в поєдинку з балканцями спробуємо показати свій найкращий футбол.

- Чи часто ви спілкуєтеся з головним тренером національної збірної Михайлом Фоменко?
- Перед зборами - постійно. Хочу віддати належне Михайлу Івановичу, який у багатьох випадках йде назустріч при обговоренні тієї чи іншої кандидатури.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити