"Шахтар" - "Дніпро" 1:1. Не гра, а битва

21 травня 10:20
Переглядів: 535
шахтар дніпро

Перед початком цього поєдинку душа була переповнена позитивними емоціями, якими, я себе зарядив. Спершу прагнув побачити у воротах майстрів, які відрізняються від своїх партнерів не тільки формою, але і поведінкою. І тут мої сподівання оправдалися на всі сто відсотків. Весельчак і добряк Пятов, незважаючи на пропущений мяч, повів гру на високому рівні. Щира посмішка не сходили з обличчя Андрія навіть у найвідповідальніші моменти. До того ж, він не скупився на хороші товариські жести не тільки на адреси своїх партнерів, але суперників. Оце зразок професіонального футболіста!

Його візаві Бойко, завжди серйозний і цілковито сконцентрований на грі. Така собі льодяна скеля, але також багато рятував і раз пропустив після удару бразильця Луїса Адріано з одинадцятиметрової позначки. Удар виявився з розряду тих, які воротар не повинен парирувати. Так воно і сталося. Але в цілому Денис тримав порядок у своїх володіннях.

Однак після того, як гірники зрівняли рахунок на полі почали палахкотіти емоції. Польові гравці часто діяли у стилі борців з вільної боротьби, а іноді боротьби без правил. Так, так, без правил. Знаю, що не всі журналісти, а тим паче вболівальники читали, не згадуючи вже про слово знають правила гри. І, як показав цей поєдинок, у даному питанні кульгає і то на обидві ноги сам служитель Феміди з Харкова, на прізвище Абдула. Іноді він таке тяв, що наставники обох команд хапалися за голови, а футболісти знали, що їм за фол нічого не буде. Зрештою і момент, який призвів до гола гірників породив чимало слухів. Хтось бачив, як падав у карному майданчику Гладкий, інші зауважили руку Лучкевича, щоправда у при(родному) стані. Чи тягнув цей букет «порушень» на пеналь? Можливо і так, а можливо і ні (!?). Зрозумій тих суддів із питанням про гру рукою. Найвища пора ставити у цьому питанні одну жирну крапку. Так або ні. Тільки не двояке трактування.

До того ж представники «Дніпра» з лави запасних не тільки переступали межі, так званої технічної зони, але й перетинали бокову лінію того самого футбольного поля, на якому «господарює» лише 23 головні дійові особи і не більше (арбітри на лінії на зелений килим теж не вхожі). Невже суддя цього не бачив? А чого вартував діалог резервного арбітра, який майже кожним дніпрянином встиг поспілкуватися.

Часто-густо Коноплянка і Срна не могли мирно розійтися у боротьбі за м’яча. Ротань більше часу проводив на своїй половині поля. Федецький також застрявав поблизу своїх воріт. А ось молодий Лучкевич відпрацював на всі сто відсотків, а дещо старший Федорчук, видав настільки розкішну передачу на Калічіча, що той миттєво скористався презентом.

Не хочу засуджувати когось з гравців, але на такому рівні усі без винятку повинні високо тримати не тільки марку клубу, але власну гідність. Усіх грошей і трофеїв панове не отримаєте, хоча б ви лізли геть зі шкіри, а честь особливо власна втрачається миттєво.

Не розумію, чим у грі керується Ракицький. Футболіст класний, але з характером, не дай Боже. Красень Степаненко. У другому таймі своєю лівою добряче потряс поперечину.

Футболісти «Дніпра» постійно застосовували пресинг. Здавалося, що доведуть гру до …післяматчевих пенальті, але Господь Бог розпорядився інакше. Надав «Шахтарю» можливість вийти з оборони, організувати атаку, «заробити» пенальті і посміятися гірникам у слід дніпропетровським вболівальникам. А за «Дніпро» вболівало, що б хто не казав, 15 тисяч глядачів.

В доданий арбітром час Калініч опинився перед Пятовим. Ударна позиція не ідеальна, але загрозу гірникам несла. Проте Андрій парирував сильний удар хорвата.

І ось нарешті фінальний свисток. Зрозуміло, що дніпропетровці, віддавши багато сил, безславно вибули з турніру. Одні футболісти повалились на траву, інші подались дякувати глядачам за підтримку, а капітан «Шахтаря» Срна почав щось доказувати своєму краяну Калінічу. Слово за слово і розважливіший Нікола, зрозумів, що краще уступити дорогу …впертішому. Це ще більше завело Даріо і той на ходу до тунелю продовжував емоційно на пальцях показувати, як на мене, дуже не етичні жести. Про пристойні слова теж не було мови. От вам і дружба народів, якою споконвіку совіти пічкали весь світ.

На післяматчевій конференції Мирон Маркевич виглядав втомленим. І без того скупий на солова, наставник «Дніпра» сказав: «Суддя загубив ритм гри. Я не хочу казати про упередженість. Просто суддівство має бути якісним».

Ну а Мірча Луческу в черговий раз «відбив» журналістам бажання з ним спілкуватися. Свій монолог звів до банальності. Мовляв його команду не люблять у Львові. Мабуть воно так і є. Але це ви пане (domnule) своїми палкими промовами на це заслужили. За вашими словами у всіх проблемах, навіть, якщо їх не має, завжди винуватий. А раз так, то для вас він недруг. Це не по-християнськи. А ще, як на мене, ви робите між «Шахтарем» і всіма іншими українськими командами розбрат. Тобто сієте зерна сепаратизму. Це в наш час неприпустимо.

Тож, годі вам розпалювати в Україні ще й футбольний конфлікт. Нам достатньо того щастя, у якому опинився увесь Донбас…

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити