"Шахтар" у Львові. ''Играем практически год''. Що далі?

21 травня 18:39
Переглядів: 1159
Шахтар

В принципі, можна було б почати цей текст зі слів «Як і очікувалось», «А я знав» чи зовсім з легендарного «Те, про що ми з вами і говорили». Але, по-перше, це буде як у відомій єврейській приказці – умный, как моя жена потом. А по-друге – це ж було очевидно не одному мені, правда?

Ну от приїхав «Шахтар» до Львова. По-перше, всі ми пам’ятаємо, що «Шахтар» у Львові не люблять. (Точніше, не любили – говоримо ж про момент переїзду.) Не «ненавидять», а саме «не люблять». Не відчувають до нього теплих почуттів. Може, хтось і ненавидить (або навпаки – дійсно любить і вболіває за них, чому ні) – але таких, підозрюю, меншість.

По-друге, війна. Як не крути, а вона асоціюється з Донбасом, з діяльністю Ахметова. (Принаймні, асоціювалася восени, коли РЛА ще активно коментував події на своїй батьківщині.) Тобто – приїхав клуб, власник якого в очах місцевих жителів є одним із співавторів донбаського шабашу, що згодом переріс у війну. Можливо, насправді, це й не так, мені особисто доводилось чути різні «закриті» думки, але мова ж не про те, що є насправді – а про те, якою є сформована громадська думка. А вона більшою мірою негативна. Додайте сюди ще історії з донбаськими переселенцями (реальні чи вигадані – це знову питання вторинне, ніхто ж не перевіряє, чи то справді якісь божевільні сепари вивісили прапор ДНР десь у, скажімо, залізничному гуртожитку села Лавочне; або вірять, або ні – і скоріше вірять). А також – в принципі, найголовніше – історії про загиблих на Донбасі українських солдат, частина з яких є жителями якраз Львова, Львівщини, Західної України. Тут хоч-не-хоч, а негатив до «Шахтаря» буде присутній – бо «вони тут грають за космічне бабло, а там наші хлопці гинуть».

По-третє, хоча це в принципі продовження «по-друге», ця історія із футболками «Слава українській армії». Праві були «Карпати», не праві – абсолютно неважливо в цій ситуації. Важливо те, що «Шахтар» відмовився їх вдягнути – а, значить, «відмовився підтримати українську армію». Ну і далі логічний ланцюжок легко доводиться до фрази «значить, підтримує ДНРію». Хіба не так багато хто із львів’ян тоді думало? От вам іще один мінус.

По-четверте, так вже історично склалося, що у Львові дійсно вболівають за «Динамо». Завжди. Ще з сивих радянських часів.

По-п’яте, «Дніпро». Тут злилися воєдино два таких цікавих моменти. Це, з одного боку, позиція Коломойського у найважчі для України моменти 2014-го – яка, скажемо прямо, контрастує з позицією Ахметова. А також позиція футболістів клубу – «Дніпро» у нас, здається, найбільше підтримує українську армію, принаймні, створюється таке враження із перегляду стрічок новин та френдстрічок в соцмережах. Ну, і, по-друге, фантастичний успіх дніпрян в Лізі Європи – а за переможців у нас завжди люблять уболівати. От і склалося, що проти клубу Ахметова, за який грає Ракіцький, що не співає гімн України – клуб Коломойського, за який грає Зозуля, що створив фонд «Народна армія». Яким буде вибір львів’ян?

Третій і п’ятий пункти – це віяння часу, це актуальна історія. Але перший, другий і четвертий (нелюбов до «Шахтаря», війна, що асоціюється в тому числі і з Ахметовим, та любов до «Динамо») – вони були й на момент переїзду гірників до західної столиці. І що ж цим факторам збирався протиставити донецький клуб?

А ось вчорашні слова Даріо Срни: «Мы играем практически год во Львове, мы привезли в этот город Лигу чемпионов». Тобто, як ми бачимо, аргумент по суті один – Ліга чемпіонів. А якщо пригадати, що «Карпати» не так вже й давно грали в групі Ліги Європи, що була навіть сильніша і цікавіша за групу «Шахтаря» в цьогорічній ЛЧ – то цинічно загостримо всю «Лигу чемпионов» до матчу з «Баварією».

Отже, гірники, як я бачу цю ситуацію, вирішили купити лояльність львівського уболівальника чотирма єврокубковими матчами. А за великим рахунком – одним. Чи досить було цього для успішної купівлі? Очевидно, ні. Але це вам сказала будь-яка людина ще на старті проекту «Шахтар у Львові». Просто тому, що Львів – не Донецьк. Тут дещо інша ментальність. Дещо (а подекуди – кардинально) інше ставлення до Ахметова. Дещо інша ситуація з футболом – бо є свої «Карпати», на які можна ходити, і які зараз, у один із найгірших для себе сезонів, збирають більше народу, ніж донецька альтернатива, «Металург», збирав у себе вдома у найкращі сезони. І так далі.

Так, на «Шахтар» ходить, згідно зі статистикою, удвічі більше народу, ніж на «Карпати». Тут можна сперечатися, бо, з одного боку, викинувши два пікові матчі (з «Динамо» і «Дніпром», де публіка вочевидь йшла саме на киян і дніпропетровців), отримаємо показник всього на тисячу більший за карпатівський – а з іншого у опонентів можуть виникнути питання до реальної, а не статистичної відвідуваності стадіону «Україна». Тому будемо вважати, що таки так, удвічі більше. Ну от рівно на стільки донеччанам і вдалося купити цю лояльність львів’ян.

Чи буде більше? Війна триває, солдати – в тому числі й галицькі – продовжують гинути на «Донбасі». Любов до «Динамо» нікуди не зникне, особливо зараз, коли кияни піднялись із глибин свого блохінівського падіння. Футболісти «Шахтаря» поклали квіти до пам’ятника радянським солдатам – але не покладуть їх 14-го жовтня до могил воїнів УПА. (Буду радий помилитися у своєму прогнозі, але поки що впевнений у правоті такої своєї версії.) Врешті-решт, Ракіцький так і не почав співати гімн України. То що і чому має змінитися у ставленні львів’ян до «Шахтаря»? Через приїзд «Барселони» чи «Ювентуса» (до яких ще треба буде дожити і пройти дві стадії кваліфікації, до речі)?

І ще одне питання – «що робити «Шахтарю»? Тут насправді все дуже просто. Бо є три очевидних варіанти.

1) Залишатись у Львові і залишати все, як є.

2) Залишатись у Львові, але змінюватись під «локального споживача».

3) Переїжджати в інше місто.

В яке? Та хоч у Харків. «Металіст» там в такому стані, що виселити його на «Динамо», а собі зайняти ОСК «Металіст» - навряд чи буде дуже складно, особливо за великого бажання. В Харкові і Лігу чемпіонів грати можна, якщо УЄФА дозволить. А для чемпіонату України взагалі купа варіантів є – Суми, Черкаси, Миколаїв, Кривий Ріг. Причому, підозрюю, як мінімум у двох останніх містах ставлення до «Шахтаря» буде значно лояльніше, ніж у Львові.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити