"Шахтар" завжди був на тій "стороні"

24 листопада 20:11
Переглядів: 105
карпати шахтар

Футбольний клуб "Шахтар" назвав провокацією пропозицію вдягнути футболки із надписом "Слава Українській армії" перед матчем з "Карпатами" у Львові. Насправді ж нею були саме дії керівництва донецького клубу. Якби гравці вдягнули ці футболки - ніякого скандалу б не сталося. Час нині такий. Усе, що йде на користь Україні, сприймається як належне. Сьогодні вже нікого не назвуть "націоналістом" за гасло "Слава Україні!". Хоча ще декілька років тому ці слова вважалися на окремих територіях "націоналістичними" та "провокаційними". 

Нагадаю, що усе розпочалося із футбольних уболівальників. Саме футбольні фанати першими на Донбасі почали кілька років тому скандувати "Слава Україні!", "Слава нації!", "Україна — понад усе!". Це шалено розлючувало керівників місцевих "футбольних клубів".Вони намагалися усіма доступними їм методами "погасити" патріотизм молодих уболівальників Донецька, Луганська, Маріуполя. Не вдалося. Зате спромоглися протиставити патріотам натовп тих, хто в кінці лютого прославляв на донецькому стадіоні "Беркут" під час хвилини мовчання за загиблими на Майдані. 

Давайте не будемо лукавити. "Шахтар" в особі його нинішнього керівництва завжди був на "тій" стороні. Ця позиція мала право на існування допоки суперечка між українськими патріотами та невідомо ким проходила у мирних умовах. Після того, як розпочалася війна, а скрізь Донецьк пролягла лінія фронту, на якій чи не щодня гинуть українці, вибору не залишилось. Тепер можна бути або українським патріотом, або зрадником. 

Український прапор, під яким загинули герої — святиня. Бійці Української армії, які боронять нас від російської агресії — герої. А той, хто назве ці твердження провокацією — зрадник. 

Хтось забув, який саме український футбольний клуб кілька разів "погрожував" перейти до "іншого чемпіонату"? Нагадати, керівництво якого українського футбольного клубу агітувало ще рік тому за "об'єднаний чемпіонат" із Росією? Донецький "Шахтар" - саме існування якого в усі роки незалежності України мало цілком очевидну політичну складову. 

Років п'ять тому, знаходячись у Донецьку, я запитав одного із працівників "Шахтаря": чому на домашніх матчах команди у чемпіонаті України не звучить жодного слова українською? На що отримав досить агресивну відповідь. Тепер він ніби працює у структурах "ДНР". Що заслуговує на повагу — людина хоча б відверто визначилася зі своєю позицією. 

То може й керівникам "Шахтаря" час теж визначитися із позицією? Або вони залишаються українським футбольним клубом і під час війни разом із усім народом виступають за нашу свободу і незалежність. Або повертаються до Донецька і стають у ряди тієї частини своїх уболівальників, які відверто ненавидять Україну і все українське. Там футболістам команди точно не запропонують футболки "Слава Українській армії!". Запропонують інші. І щось мені підказує, що це не назвуть "провокацією". 

На війні ворог, який не приховує своєї мети і готовий за неї боротися, заслуговує на повагу. Натомість зрадники, які перебігли і заховались у безпечному місці, очікуючи приходу ворога, заслуговують на презирство. 
Хочу запевнити тих, хто визначає позицію футбольного клубу "Шахтар". Ваша "сторона конфлікту" ніколи не переможе українських патріотів. І нагадати, що зрадників зневажають усі сторони усіх збройних конфліктів. Зневажають завжди і всюди. Ви вільні називати цю зневагу провокацією. А українську армію і бандитів - "сторонами конфлікту". Та заховатися за цими словами від правди не вдасться. 

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити