"Ще недавно просив у Худоб’яка автограф, а тепер разом тренуємося" - Володимир Савошко

25 травня 13:20
Переглядів: 185
савошко

У минулому сезоні гравець карпатівської «молодіжки» Володимир Савошко в середньому забивав у кожному другому матчі. До восьмого туру молодіжної першості карпатівець не відзначався, але потім надолужив втрачене. Савошко 11 разів вразив ворота суперника, оформивши при цьому чотири дублі. За підсумками чемпіонату гравець «зелено-білих» посів п’яту сходинку в гонці бомбардирів чемпіонату U-21. Сьогодні Володимиру виповнюється двадцять один рік і ми знайомимо вас із тим, хто наполегливо стукає у двері першої команди. 

– Володимире, ти увійшов до п’ятірки кращих бомбардирів молодіжної першості за підсумками минулого чемпіонату. Наскільки важливим є для тебе це досягнення?
– Кожен гравець атакувальної лінії має головне завдання – забивати. Завдяки цьому його команда здобуває очки і підіймається у турнірній таблиці. У мене дуже проста мотивація – хочу якомога більше забивати. Всі ми, молоді футболісти, прагнемо рости і вигравати титули. У мене була проста ціль. Забив один гол, потім ще один і все відбувалося невимушено. Перед кожною грою ставив собі за мету вразити ворота суперника. 

– Який з 11-и голів є для тебе найдорожчим?
– Найкрасивіший і один з найважливіших голів я забив у ворота «Шахтаря». В останньому матчі сезону ми програвали з рахунком 0:1 і в кінцівці другого тайму забили двічі. Мені вдалося вивести свою команду вперед вже в компенсований час, відзначившись голом «у роздягальню». За дві хвилини ми перевернули все з ніг на голову. В роздягальні вирішили, що перемогу не відпустимо. Ще один важливий гол – на виїзді у Полтаві. Була дуже важка гра, фактично до забитого гола. Мені вдалося відзначитися і так і сталося – ми мінімально перемогли. 

– Якщо вести мову про гол «Шахтарю», тослід сказати, що ти наважився на дальній удар. Побачив, що Олег Кудрик залишив неприкритим свій кут?
– В моменту удару я побачив, що голкіпер був неготовим до удару. Він подумав, що я виконуватиму навіс на дальню штангу. З іншої сторони не можу сказати, що переді мною був вільний кут. Фактично воротар стояв там, але я наважився на удар. Мені залишалося тільки влучити. 

– Як оціниш минулий сезон для команди загалом?
– Перше коло було не дуже вдалим. У нас часто змінювався склад, була присутня надмірна ротація. В другій половині також була схожа ситуація. Однак перед стартом другого кола футболісти і тренерський штаб у спільній розмові домовилися про те, що треба виправляти ситуацію. Кожен хоче рости, демонструвати хороші результати і грати у першій команді. А це взаємопов’язані речі. Розуміли, що в кожній грі маємо грати на максимум. Так і сталося – більшість своїх матчів виграли.

– Яким був твій шлях у футбол і з чого все розпочалося?
– Народився у Львові, у футболі я був із самого народження. Мій батько займався футболом і не дивно, що копати м’яч я навчився ще швидше, ніж ходити (посміхається). Тато завжди допомагав мені і я розумів, що не можу його підвести. Почав займатися з хлопцями, що були старшими за мене на рік, 1994-го року народження, інакше мені треба було ще рік чекати свого набору. Далі був спецклас, карпатівська U-19, де я провів два сезони. Наступним етапом у моїй кар’єрі стала молодіжна команда. Мене вже залучали до тренувальних зборів з першою командою, однак у Лізі Парі-Матч я ще не дебютував. 

– В дитинстві був частим гостем на матчах «Карпат»?
– Так, звичайно. Знову-таки завдяки батькові. У нього багато знайомих. Він займався у школі разом Юрієм Віртом і Юрієм Беньом, однак отримав дуже серйозну травму коліна і змушений був попрощатися з професійним футболом. 

– Яка позиція є найкомфортнішою для тебе?
– З дитячих років грав на позиції нападника. Дуже любив забивати, думав, що гратиму завжди на вістрі атаки. Але зараз комфортно себе почуваю в центрі поля на позиції атакуючого півзахисника, там, де розвиваються атаки. Мені подобається загострювати ситуацію біля воріт суперника, бути в центрі подій. 

– Твій партнер по «молодіжці» Ігор Богач зізнався, що йому подобається гра Артура Карнози. Хто з гравців першої команди є для тебе улюбленим футболістом?
– На даний момент мені найбільше подобається також саме Карноза. Він дуже креативний півзахисник. Його гра є нестандартною, він класно виконує штрафні удари. Колись доводилося чути, що його навчав цьому мистецтву Максим Калініченко. 

– Тебе також можна назвати традиційним виконавцем всіх стандартів – якщо ваша команда отримала право на штрафний, кутовий чи пенальті, то першим поруч з м’ячем з’являєшся саме ти...
– В ДЮСШ уваги цьому не надавав. Зате, коли прийшов у U-19, то наш тренер Володимир Безуб’як призначив мене відповідальним за всі стандарти. На зборах я залишався після тренувань і відпрацьовував удари і подачі з флангу. З того часу нічого не змінилося – я є штатним виконавцем всіх стандартів. 

– Наскільки велику роль відіграє колектив у молодіжній команді «Карпат»?
– Скажу відверто, колектив у нас дуже хороший. У нас є спільна ціль і єдина мета. Все дуже щиро, жодного лицемірства. Якщо когось з хлопців запрошують у першу команду, то всі інші телефонують і вітають його. Буває, звичайно, що по-доброму «травимо» одне одного. Все відбувається щиро. Навіть у відпустці постійно збираємося, проводимо час разом. Я щасливий, що у нас така дружня команда.

– Чого б тобі хотілося досягнути у майбутньому?
– З дитинства маю одну мрію – потрапити у основну команду «Карпат» і грати в елітному дивізіоні. З’явилася вона в мене ще тоді, коли я малим хлопцем приходив на «Україну», підтримував улюблену команду на трибунах. Було дуже приємно тренуватися на зборах з такою людиною, як Ігор Худоб’як. Це справжня легенда нашого клубу. Повірте, дуже мотивує, коли ти граєш разом з такими футболістами. Ще недавно просив у нього автографи, а тепер разом з ним виходиш на одне поле. Як і кожен футболіст, хочу закріпитися в найсильнішому дивізіоні у складі «Карпат» і вигравати з улюбленою командою трофеї.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити