"Шевченківський Здвиг" - 100 років тому воно зачалося!

28 червня 20:16
Переглядів: 403
Шевченківський Здвиг

Нинішній час настільки непередбачуваний і непевний , що ніхто з нас не знає чого очікувати від завтрашнього дня. На сході нашу Матінку намагається розтерзати російський ворог спільно з доморощеними політиками-зрадниками і безхозною місцевою кримінілізаційною гопотою. Зрештою, вони у різні віки скалили і продовжують (хтось відкрито, а інші приховано) на Україну зуби. Так було й сто років тому, подібна ситуація й сьогодні. Першій світовій війні передувало дводенне свято українського спорту, яке народ величаво назвав «Шевченківським Здвигом». Пропоную нашим читачам мандрівку у давню епоху з допомогою раритетної газети «Вісти з Запорожа» - це був часопис руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств, які спеціалізувалися на розвитку і популяризації фізичної культури і спорту серед української громади.

Шевченківський Здвиг

Перша звістка щодо проведення здвигу спільними зусиллями товариств «Сокіл» і «Січ» появилася на першій сторінці видання 30 червня 1912 року. У передовій статті «Як маємо зробити здвиг», - такий здвиг необхідно підготовити! Уже не вистарчає ставити прапор і робити посвячення прапора. Се за мало! - Далі автор детально розписав усі пункти і завершив такими словами: - Кождий відділ повинен мати свого провідника або провідницю, а начальник пильнує порядок і науку у всїх відділах.

Тоді вийде здвиг поважно і докаже, що «Січи» і «Соколи» не лише носять ленту і шапку, не лише мають прапор, але уміють заводити між людьми порядок, карність, охоту до злуки і до точної і совісної роботи».

Однак перший окружний здвиг проведено в Бібрці місцевими «соколами» 16 червня 1912 року. Головував др. Роман Перфецький. Бобреський «Сокіл» заслуговує на признанє, що впав на сей гарний помисл. Руханка має зробити наш нарід відважним, карним, згідливим, енергійним і рухливим. Проч зі сваркою!, - писала газета.

Зразком світового рівня став здвиг європейських «соколів» проведений в Празі в останні дні червня і перший – липня. Вправи виконувало 10.496 членів і 5.220 члениць. Український «Сокіл» в марші був представлений одною чотою, якою керував Степан Гайдучок. У гущі подій перебував Іван Боберський та інші представники Галичини.

У спареному номері 72-74 з дня 31.10.1912 року йшлося про впорядкування справ краєвого сїчово-сокільського здвигу у Львові на 1914 рік і повідомлення, що збори Запоріжської Ради відбулися 15 грудня в руханковій салі «Сокола-Батька» (вул.Руська 20). Зібралося 127 учасників, серед них прибуло 79 послів з 32 сокільських округів. З різних причин не прибуло 23 представники. Омелян Гузар запропонував проект проведення здвигу, який приурочили до сотої річниці з дня народження Тараса Шевченка і відбудеться у місяці червні. Керівною групою, до якої увійшли І. Дигдалевич з Тернополя (вождь), Г. Будзиновський зі Станіславова (заступник), В.Чубатий з Тернополя (писар), Т.Будзиновський з Самбора, С.Гайдучок, І.Криницький, І.Боберський зі Львова, проведено 3 засідань.

6 квітня 1913 року відбувся у Львові краєвий курс для обласних начальників. Учасникам необхідно було вчитися вправ. Сільські соколи і січовики отримали завдання оволодіти топірцями, а дівчата хустинками. Міські руховики вправлялись вільноруч, дівчата з булавами. Для усіх важливо було вдосконалити народні вправи (біг, мет і скок). 30 травня поступили прикази до керівних ланок ІІ краєвого здвигу.

Shevchenkivskyy Zdvyh

У номері 92 від 15 квітня подано приказ, у якому наголошувалося про передчасне впорядкування поїздок до Львова на 28 червня окремим поїздом і зголосити членів до змагань на 29 червня.

Газета з дня 15 травня №93 гордо на передовій сторінці написали: До Львова! Дня 28 червня 1914 року в неділю у Львові ШЕВЧЕНКОВИЙ ЮВИЛЕЙНИЙ ЗДВИГ за участю «Сокола-Батька», «Укр.Січового Союза» і СТ «Україна».

До початку святкового заходу залишалось 6 тижнів. Тож треба було сумлінно використати цей час, аби не робити усе похапцем в останній хвилі. Здвиг необхідно було провести величаво, щоб додав нам охоти до дальшої праці, щоби розбудити силу і завзяття в цілім народі. Хвиля важка. Здобуваймо наші права, бажаємо станути поруч других народів. Мусимо викресати в собі огонь і розмах до бою.

Се зробить сей величавий здвиг в честь Тараса Шевченка в 100 літ по його уродинах.

Добудьмо всіх сил, не жалуймо ні труду, ні гроша, щоби здвиг основно приготовити. На нас будуть гледіти очі Європи.

Кождий Округ про свої товариства, про науку прав, про однострій, про поїзд. Безпроволочно. Приїжджайте тисячами! «Сокіл-Батько».

№94 з дня 26 червня майже цілковито присвячений підготовці до здвигу, де пункт по пункті висвітлено усі питання.

Першим пунктом вписали питання одностроїв. Кожен учасник повинен мати через груди стрічку з написом міста або села, яке представляє. На голові шапку і більше жодних прикрас. Той, хто не матиме ленти чи шапки купує у Львові здвигові відзнаку за 20 с. і припинає її на груди з лівого боку. Ці люди маршируватимуть в особових відділах. Одяг людей з одного села мусить бути однаковий.

Міські делегації на лівій стороні на грудях мали напис своєї місцевості. Голова товариства, начальник і чотарі мають приписану опояску на лівому рукаві. В руках не вільно нести клунків. Сільські руховики тримають у лівій руці топірець, міські – нічого.

Виїзд. Староство мало формувати колони таким чином, щоб прапороносець був попереду. Якщо довільна хода то прав прапор нести звинений. Інакше злобні жандарми могли б донести і за таку дрібницю була б кара. Нічліг для селян коштує 40 сотиків. Окружні філії повинні повідомити «С-Б» про кількість і час прибуття делегацій аби уникнути непорозумінь. Люди приїхавши з сіл возами, залишають вози на рогатках і когось одного для охорони. «Сокіл-Батько» призначив кожному коневі п’ять кг. сіна даром.

Прибувші повинні бути зодягнені в сокольських, козацьких і стрілецьких одностроях. Ленти синього або червоного кольорів. Дівчата в гранатових одностроях. Ті, що прибули поїздами шикуються в колони по філіях крокують на «Український Город». В нічну пору вулицями Львова не вільно трубіти, ні грати, ні співати. До речі, співати через місто взагалі не вільно. Похід мав бути спокійним і зразковим.

І тут увага «соколи» і «січовики» крокували до стрийської рогачки окремими колонами. Перед кадетською школою «соколи» гуртувалися на «збірному городі» до товариств. Для «січовиків» виділено окрему площу.

Ті, що прибули тільки до походу отримали відпочинок до 10-ї ранку. Усіх тих, що стають до вправ збирають провідники і провадять до «Українського Городу». Проби відбувалися при музиці в такому порядку:

  • 5:30 – 6:30 «Січи», «Сокола» і «С-Б».
  • 6:30 – 7:30 «Січи», «Укр. Січового Союза».
  • 7:30 – 8:30 «Січи», «Сокола» і «С-Б».
  • 8:30 – 9:30 «Січи», «Укр. Січового Союза».
  • 9:30 – 10:00 «Січи», «Сокола» і «С-Б».
  • 10:30 – 10:30 «Січи», «Укр. Січового Союза».

Установа до походу. Усі були строго поділені, а ті хто не мав одностроїв чи лент не могли брати участі у поході.

Порядок в поході. Попереду здвигів вождь. За ним на відстані 10 кроків заступники Цегельський і Волошин. Голови областей Загайкевич, Кушнір, Павлюх, Мирон, Шипайло Коссак, Будзиновський, Чикалюк, Мартинець, Петрушевич з Бережан і Рави-Руської. Далі з інтервалом у 4-6 кроків полковник 1 полку, начальник 1 куреня, начальник 1 дружини, чотар 1 чети, музика і врешті «соколи» і «січовики». Замикає похід кіннота. О 11-й на вул.Кадецькій 28 стає вождь «С-Б», за ним формуються колони в стрілецьких і сокільських одностроях. Сокілки збираються на розі вул.Кадецька – Стрийський гостинець. За ними пластуни.

Shevchenkivskyy Zdvyh

Похід. Розмах хорунжого значить, що колона рушає. В колоні не вільно розмовляти, сміятися, курити, або без дозволу чотаря виступати з рядів. У всіх руки мали бути вільними. Для походу визначено маршрут:з «Українського Городу» - Стрийська, Кадетська, Коперніка, Словацького, 3-го Мая, Карла Людвіка, пл..святого Духа, Трибунальська, Ринок, Галицька пл., Академічна, Мохнацького попри Національний музей, Супінського, Зиблікевича, Стрийська і нарешті «Український Город». Там же на всіх очікували перекусні.

Порядок здвигу:

  • 27 червня вечером о годині 7-й в Спортовій Палаті привітний вечір.
  • 28 червня зранку в «Українськім Городі» проби з 5:30 до 10:30.
  • Установка до походу від 10:30 – 11:00.
  • Похід від 11:00 до 13:00.
  • Вправи від 15:30 до 17:00.
  • Відхід на двірці. 29 червня з 6:00 до 10:00.
  • Після обіду зустріч в союзнику (футбольний матч), вправи вільноруч, булавами, змагання в бігу, стрибках і в меті.
  • Вступ на поміст 1К.50с.; на шляхах – 1К.; для селян, військових і учнів 80 с.; вступ на площу – 60с.

Від’їзд делегацій підпорядковувався годинам від’їздів поїздів.

Наступний здвиг планувалося провести 1919 року на честь Ярослава Мудрого, який підніс найбільше славу і силу української держави.

На жаль, нічого з цього не вийшло. Виною усьому ВІЙНА, яка триває досі.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити