Сім футбольних уроків революції

15 березня 08:18
Переглядів: 327
Україна

Політична криза в Україні і подальша зміна влади оголили проблеми і всередині нашого футболу. Стає ясно, що гра мільйонів з її нинішнім укладом приречена на безплідне існування.

Їй потрібне перезавантаження, другий курс. Революція залишилася позаду, тепер повинен початися катарсис, очищення - коли на зміну темним і хворим переживань приходять світлі і благородні.

Ну а щоб процес оздоровлення не затягувався і демонстрував правильну динаміку, необхідно зробити коректні висновки про останній час. Отже, «Футбольний клуб» позначив сім уроків, засвоєння яких піде на благо українському футболу.

1. НІЯКИХ ОБ'ЄДНАНЬ З ІНШИМИ ЧЕМПІОНАТАМИ

Ідея спільної російсько-української ліги спочатку була мертвонародженою (в першу чергу, через принципи ФІФА та УЄФА), але деякі люди із завзятістю піарили її і намагалися спокусити нас гарним життям в проекті, позбавленому спортивного принципу. Та й взагалі такі проекти - дуже ризикова справа. Сьогодні вони влаштовують обидві сторони, а завтра у когось змінюється вектор державної політики та... пшик. Що тоді? Повертатися до свого, від чого ти відрікся? Добре, що нашій футбольній владі вистачило розсудливості не вплутуватися в переговори з російською стороною, інакше сьогодні обговорювати ОФЛ було б, як мінімум, ніяково. Висновок: при всіх об'єктивних складнощах потрібно розвивати свій чемпіонат.

2. КЛУБИ ПОВИННІ НАВЧИТИСЯ ЖИТИ ПО ДОХОДАХ

Харківський «Металіст» сьогодні на ладан дихає, і його приклад дуже показовий для нашого футболу. Ще вчора майбутнє клубу здавалося безхмарним, він претендував на національне золото і путівку в Лігу чемпіонів, а сьогодні балансує над прірвою. Дивишся на нього і не віриться, що все так хитко. Як тільки кудись запропастився власник «Металіста» ( Курченко чи хто там насправді), клуб став нагадувати картковий будиночок. Ось вона - повна залежність від олігархів, єдиної надії нинішнього президента ФФУ Конькова. Варто такі клуби відключити від апарату штучного харчування, як вони починають жебракувати. Хоча повинні продовжувати життєдіяльність самостійно.

На жаль, наш футбол привчений жити тільки на фінансові вливання, що є тупиковим шляхом розвитку. Це вже давно зрозумів УЄФА, що впровадив правила фінансового фейр-плей. Суть їх проста - клуби не повинні проїдати більше, ніж заробляють. Вони повинні ворушиться і самі поповнювати свою скарбницю. Зрозуміло, що тоді трансферна діяльність не буде рясніти дорогими придбаннями, але хіба це смертельно? Ось що розростається діра в бюджеті - вона до фатальних наслідків приведе. А кадри потрібно шукати у своїх академіях, але до цього уроку ми ще повернемося пізніше.

3. ФУТБОЛІСТАМ ПОТРІБНО ЗВИКАТИСЬ З ДУМКОЮ ПРО ЗМЕНШЕННЯ ЗАРПЛАТ

Раціоналізація клубних витрат передбачає не лише відмова від розгонистої трансферної політики, а й «полегшення» зарплатної відомості футболістів. Не секрет, що на сьогоднішній день гравці отримують суми, найчастіше несумірні з їх майстерністю і статусом. Чинний ліміт на легіонерів частково сприяє цьому: дефіцит кваліфікованих виконавців з українським паспортом призвів до того, що ціни на них злетіли. Платні теж. Заїжджих гастролерів, окрім як жирним контрактом, в Україну не заманиш. А через рік-півтора вони починають шукати всякі відмазки, щоб звалити. Все це лягає непосильною ношею на клубні бюджети. Але наша Прем'єр-ліга - не топ - чемпіонат, чиї команди і на квитках заробляють побільше наших, і на продажу медіаправ, атрибутиці... Значить, треба жити скромніше.

4. ФФУ ПОВИННА ОБМЕЖИТИ КІЛЬКІСТЬ ЛЕГІОНЕРІВ

Ось ми плавно і перейшли до проблеми власних вихованців. Пам'ятається, після матчу- плей-офф раунду ЧС-2014 проти Франції (0:3) наставник збірної України Михайло Фоменко нарікав на те, що у його команди виявилася коротка лавка запасних. Іншими словами - дався взнаки брак гравців. Меседж ясний і тривожний. Діюча адміністрація Федерації футболу України повинна була взятися за вирішення цієї проблеми в довгостроковій перспективі, але будь-яких рухів тіла з її боку не спостерігається.

Справа в тому, українські виконавці дуже часто не прогресують через той самий ліміт на легіонерів. Нині клуби зобов'язані випускати у внутрішніх турнірах чотири доморощених футболіста. А оскільки майже всі женуться за миттєвим результатом, простіше простого купити за хорошою ціною сформованого гравця і робити на нього ставку. Ось ми і бачимо умовні «шахтарі» і «металісти», дивимося на їх склади, а язик не повертається назвати їх українськими командами. Відповідно, збірна недоотримує від них футболістів.

Тому, якби ФФУ проявила волю і посилила ліміт, такий би крок - нехай і непопулярний на початку - стимулював пошук своїх хлопців. А де їх брати? Правильно - виховувати тренерів, розвивати дитячі школи!

5. ЗОБОВ'ЯЗАТИ КЛУБИ ЗДАВАТИ ГАРАНТІЙНІ ВНЕСКИ

Щоб уникнути повторення сценаріїв «Кривбасу», «Арсеналу» і «Металіста», Атестаційний комітет ФФУ при видачі клубу ліцензії на участь у внутрішніх змаганнях повинен вимагати у нього певний гарантійний внесок на сезон. З цією ідеєю ще минулого червня виступав одіозний президент Прем'єр-ліги Віталій Данилов. Таким чином, у разі виникнення фінансових проблем учасник зміг би, щонайменше, закінчити чемпіонат. Ну а коли наші клуби доростуть до того рівня, що зможуть обходитися без годуючої руки, такий пункт регламенту можна і прибрати.

6. ЛІГА ПОВИННА РОБИТИ ІЗ ЧЕМПІОНАТУ ШОУ

На жаль, крім ідеї з гарантійними внесками, Данилов нічого толкового поки не запропонував. Хоча довірена йому організація якраз і несе відповідальність за розвиток чемпіонату, за його прибутковість. Хтось заперечить, мовляв, у нашій країні не той середній рівень доходу, щоб безболісно розлучатися з кількома сотнями доларів на рік, йдучи на стадіон. Згоден, але починати ж можна з себе. Для початку - надати глядачеві красиву картинку по ТБ, об'єднавши два футбольних пулу або хоча б забезпечивши їм рівноцінні умови.

Непогано б вітчизняної ПЛ зайнятися і власним сайтом. Он її колеги із Західної Європи не економлять на мультимедіа, перетворюючи свої ресурси в барвисті джерело інформації. Звідси і привабливість для спонсорів. А ще можна подумати, як залучити глядачів на стадіони: когось зобов'язати спорудити навіс комусь попередити про санкції за матюки на трибунах. Загалом, є простір для маневру, було б бажання.

7. УЛЬТРАС - БІЛЬШЕ, НІЖ ПРОСТО ВБОЛІВАЛЬНИКИ

Події останніх місяців показали, що коли справа доходить до відстоювання громадянської позиції, вболівальники забувають міжклубні чвари і об'єднуються в боротьбі за справедливість. Один за іншим солідарність мітингувальникам висловили ультрас «Шахтаря», «Динамо», «Таврії», «Металіста», «Зорі», «Дніпра», «Чорноморця», «Волині», «Ворскли», «Говерли», «Карпат», запорізького «Металурга», «Іллічівця», «Севастополя», а також ряду команд першої та другої ліг.

Деякі клуби оперативно відреагували і зажадали від фанів не використовувати їхню символіку в політичних процесах. Висловлювався з цього приводу і глава ФФУ Анатолій Коньков. Чи вплинули такі звернення на позицію ультрас? Звичайно, ні. Мова заборон і ультиматумів тут не доречна. Коли постало питання вибору, вони зайняли сторону народу. А клубна приналежність, як на мене, допомогла їм швидше організуватися.

Але головне тут інше. У свідомості активних уболівальників стався переворот. Ті хлопці, які часто асоціювалися з бійками і конфліктами на стадіонах або за його межами, зрозуміли справжню цінність людського життя. Символічним підтвердженням цього став матч «Дніпро» - «Тоттенхем», коли на стадіоні не було ні єдиного міліціонера, а безпеку забезпечували самі ультрас. Подібний випадок, коли в радіусі кілометра від стадіону повністю була відсутня міліція, став безпрецедентним.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити