Скільки Україна зекономить на урізанні премій чемпіонам

10 грудня 18:25
Переглядів: 503
олімпіада

Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк запропонував удвічі зменшити премії українським спортсменам, які вибороли медалі на чемпіонатах Європи та світу

Складна економічна ситуація, що склалася в Україні, змушує тотально економити на всьому. Реагуючи на реалії, прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк запропонував план змін, покликаних скоротити державні видатки, в тому числі - і вдвічі зменшити премії українським спортсменам, які вибороли медалі на чемпіонатах Європи та світу

Якщо досі грошова винагорода за медалі чемпіонату світу становила в середньому 35 тис. грн., а чемпіонату Європи – 17 тис. грн., то після скорочення преміальні будуть 17 тис. грн. і 9 тис. грн. відповідно.

За підсумками минулого року в олімпійських номерах програми, ми маємо 19 чемпіонів Європи, 15 віце-чемпіонів та 37 бронзових призерів. Усього – 71 особа, яким держава мала виплатити 1,207 млн. грн.

На першостях планети 2013 року наші спортсмени здобули 6 чемпіонських титулів, 4 срібні нагороди та 11 бронзових. Зазначимо, що ці цифри містять і командні нагороди (наприклад, одне "золото" команди фехтувальниць виборювало 4 спортсменки, а "бронзу" в синхронному плаванні – 10). Тобто кількість медалістів більша, ніж нагород. Так, призерами світу у 2013-му стали 48 спортсменів (деякі з них здобули по декілька медалей – особистий і командний заліки, різні дистанції). Тож призери отримали 1,680 млн. грн. преміальних за чемпіонати світу-2013.

Таким чином, загальна сума преміальних, виділених чемпіонам і призерам з держбюджету, становить 2,887 млн. грн. Близько ще 1 млн. грн. мали отримати їхні тренери, і в підсумку ми отримуємо приблизно 4 млн. грн. Виходить, що держава на успіхах наших атлетів могла б зекономити 2 млн. грн.

Цього року здобутки на чемпіонатах Європи приблизно такі ж – у дисциплінах, які входять до програми Олімпійських ігор, маємо близько 70 медалістів.

Успіхи на чемпіонатах світу 2014-го скромніші, ніж торік – 13 медалей, 16 медалістів. Відзначимо, що цьогоріч чемпіонатів світу з тих видів спорту, які традиційно приносять Україні нагороди, не було (біатлон, легка атлетика, водні види спорту).

Виходить, що за старими розцінками українці отримали б 1,190 млн. грн. (континентальні першості) + 560 тис. грн. (чемпіонати світу) = 1,75 млн. грн., а з винагородою для наставників ця сума становила б близько 2,5 млн. грн. Якщо буде ухвалена нова система нарахування премій, то цю суму ділимо на 2 й отримуємо понад 1 млн. грн. економії. Для державного бюджету кошти незначні. Для прикладу, річний молодіжно-спортивний бюджет однієї області становить пару десятків млн. грн.

"Я проти, щоб подібна економія торкнулася спортсменів. Розумію, зараз в державі надзвичайно складна ситуація. Проте наші атлети – чи не єдині, хто будує позитивний імідж держави на міжнародному рівні. Якщо їм урізати преміальні, то ми можемо втратити багатьох титулованих атлетів. Вони шукатимуть кращої долі, а такі країни, як Азербайджан, охоче їм її нададуть. Та й до Олімпіади залишилося вже менше двох років. Тож фінансування треба не скорочувати, а навпаки, збільшувати", - вважає олімпійська чемпіонка з вільної боротьби Ірина Мерлені, яка нині очолює управління молоді та спорту Хмельницької області.

Додамо, що лише цього року громадянство змінили чемпіони Європи Олег Степко (спортивна гімнастика) та Віра Ребрик (метання списа), віце-чемпіон світу Артем Іванов (важка атлетика), віце-чемпіонка Європи та чемпіонка світу Ганна Буряк (сучасне п’ятиборство), чемпіонка світу й Олімпіади шахістка Катерина Лагно. Усі вони шукали кращих умов тренування і більшої винагороди за свою працю.

До речі, у нововведеннях, покликаних зекономити державні витрати, скасовується фінансування програм щодо проведення Олімпійських та Паралімпійських ігор-2022. Цей крок буде абсолютно логічним, оскільки Україна ще влітку відмовилася від проведення грандіозного спортивного форуму. Проте встигла витратити на реалізацію цього проекту близько 2 млн. грн. Загальний же бюджет Олімпіади оцінювали у 8 млрд. євро.

Спорт має стати бізнесом

Україна має рухатися до того, щоб спорт в майбутньому став бізнесом. Потрібно орієнтуватися на західну модель, де спортсмени фінансуються не тільки за рахунок держави, а і за гроші спонсорів. Бізнес повинен зрозуміти, що фінансуючи чемпіона можна отримувати гарну рекламу. А чемпіон буде усвідомлювати, що від його результатів залежить "розмір" його гаманця. Водночас і керівництво держави повинно рухатися назустріч цьому процесу, і його завдання полягає у створенні належних умов (пільгове оподаткування) для бізнесу. Тоді останній охочіше братиме на себе спортивні витрати.

Реформа спортивної галузі України передбачає, що федерації, які не зможуть знайти талантів, не будуть допущені до державного фінансування. Це збільшить конкуренцію, а також змусить федерації самостійно шукати собі спонсорів. Також ДЮСШ стануть клубами, які будуть фінансуватися коштом батьків та спонсорів. Це перший крок на шляху до західної моделі. 

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити