Степан Родак: "Вважаю, що Україна за спортивними досягненнями входить у п’ятірку кращих держав світу"

23 листопада 08:45
Переглядів: 141
Родак
Львівське училище фізичної культури готує спортивну еліту України впродовж 43 років. Було засноване як обласна загальноосвітня спортивна школа-інтернат. Це не простий навчальний заклад, покликаний готувати фахівців спорту, адже їх на ринку вистарчає. Училище працює за окремим положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Головне його завдання – в умовах навчального закладу готувати спортсменів високої кваліфікації – резерв до національних збірних команд.

Про училище, його здобутки та проблеми, нам розповідаєСтепан Михайлович Родак (на світлині) – директор навчального закладу.
 
- Пане Степане, розкажіть про особливості функціонування училища?
 - Таких навчальних закладів в Україні є 17 (правда, останнім часом лише 14, бо ті, що у Криму, Донецьку і Луганську ми, на жаль, втратили).
Це рудимент радянського спорту. Але його вважаю не найгіршим у сфері підготовки спортсменів, адже СРСР був одним із провідних країн у спорті. Ми отримали систему тих часів, та вона працює і дає свій результат до сьогодні. Вважаю, що Україна за спортивними досягненнями входить у п’ятірку кращих держав світу.

Ключовим центром цієї системи є училища фізичної культури.

Наш навчальний заклад має I рівень акредитації. Ми готуємо молодших спеціалістів, але в структурі училища працює й загальноосвітня школа, тому набираємо учнів, починаючи зі 7-го класу. До 11 класу вони навчаються у школі, а потім найперспективніших ми залишаємо на 1 курс. Вони продовжують навчання впродовж трьох років вже у вищому навчальному закладі. Крім того, у нас підписаний договір з Львівським державним університетом фізичної культури. Наші випускники можуть вступати туди одразу на 3 курс. Ця система унікальна, бо створює умови неперервної підготовки спортсменів.
 
- Опишіть типовий день спортсмена-учня вашого навчального закладу?
 - О 7 годині всі прокидаються, снідають; з 8 до 11 – чотири уроки у школі; з 11 до 13 – перше тренування; потім обід, відпочинок; з 16 – друга частина тренувань; о 19 – вечеря; з 20 – підготовка до уроків. І так щодня. Дехто не витримує відповідного ритму й навантажень. Адже життя спортсмена – важка праця. Та ті, хто працює над собою, досягають відповідних результатів.
 
- Кого з випускників вважаєте гордістю училища?
- Ті, ким пишаємося – це наші олімпійські чемпіони. Яна Шемякіна – олімпійська чемпіонка Лондона з фехтування на шпагах. Учениця, яка в стінах нашого училища провела 7 років. Прийшла до нас простою дівчиною, а вийшла чемпіонкою Європи, майстром спорту міжнародного класу. У нас навчалася Ірина Мельник-Мерлені – олімпійська чемпіонка з вільної боротьби (Афіни, 2004р.).Юля Остапчук-Ткач цьогоріч стала чемпіонкою світу з боротьби.
У нас дуже сильна жіноча боротьба – найкраща в Європі й одна з найкращих у світі.
На високому рівні перебуває і кульова стрільба. Цього року проводилися II Юнацькі олімпійські ігри – серед спортсменів віком до 18 років. У Китаї учень 11 класу нашого училища став чемпіоном цих ігор у кульовій стрільбі. Павло Коростильов – унікальний спортсмен, який на рівні змагається з дорослими. Днями повернувся зі змагань, які відбувалися в Азербайджані. До участі в них допускається світова еліта – по 12 найсильніших спортсменів у кожному виді змагань. Павло там посів 6 місце.

Загалом напрям у нас розвинений, бо у Львові, на спортивній базі СКА розташований Всеукраїнський центр кульової стрільби – найбільша стрілецька база в Європі.
 
- Що потрібно, аби виховувати спортсменів-переможців?
 - Умови та певна система. В училищі маємо майже ідеальні умови для тренування учнів. Крім того, вони перебувають під нашим контролем цілодобово. Адже у нас режим дня впорядкований так, щоб було достатньо часу для проведення тренувальних занять і уроків в загальноосвітній школі.
 
- Та одних умов, мабуть, недостатньо, потрібні ще й кваліфіковані тренери. Чи є вони козирем у системі училища?
 - Людський фактор – визначальний. Можна мати всі умови для тренувань, але не ставати переможцями. У нас працює приблизно 30 тренерів з різних видів спорту, більшість – Заслужені тренери України.
 
- А які фактори гальмують чи перешкоджають розвитку спорту?
 - Останнім часом багато говорять про реформу у спорті. Хочуть спорт переводити на європейські рейки. Але вважаю, що це хибний шлях. Радянська система спорту, яка перейшла нам у спадок, є досить сильною.

Державна система підготовки спортсменів складається з кількох ланок: спортивні школи (ДЮСШ), спортивні інтернати, училища, школи вищої спортивної майстерності і збірні команди України з окремих видів спорту. У межах цієї системи хотілося би більшої взаємодії.
Крім того, недостатня чи слабка матеріально-технічна база. На жаль, за роки незалежності ми частково розгубили ту матеріальну базу, яку мали, а нічого нового не збудували. Нам не вистарчає спортивних залів, майданчиків. А спорт – це така галузь, яка постійно вимагає грошових вкладень. Наприклад, знаряддя для спортсменів дуже недешеві. Одне весло коштує 12 тис. грн. Професійні велосипеди – 30-40 тис. грн., сани – приблизно стільки ж. За одну гвинтівку слід віддати приблизно 15-20 тис. грн. А для того, щоб наш спортсмен був конкурентоздатний, він повинен бути забезпечений всім необхідним.
Крім того, спортсменів варто готувати в умовах змагань, це дає їм необхідний і дуже важливий досвід. Для участі в змаганнях знову ж таки потрібні кошти.
Але незважаючи на це, думаю, що раду собі даємо. За підсумками минулого року Львівське училище фізичної культури є найкращим в Україні.
 
Степан Родак – директор Львівського училища фізичної культури.
Народився і проживає у с. Сокільники.
Закінчив місцеву школу зі золотою медаллю.
Попри відмовляння батьків і вчителів вступив в Львівський державний інститут фізичної культури (тепер – університет), отримав диплом з відзнакою та спеціальність «фізичне виховання».
Розпочинав тренером з веслування у ДЮСШ №3, що в Наварії. Працював у спортивному товаристві «Авангард», яке існувало у 70-80-х роках на Львівщині, в обласному спорткомітеті, був директором ДЮСШ №9. З 1990-го року місцем праці стало Львівське вище училище фізичної культури.
Нагороджений почесними знаками «Відмінник освіти України», «За внесок в Олімпійський рух», Почесними грамотами Міністерства молоді та спорту, Національного Олімпійського комітету України та іншими.
Володар почесного звання  «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України».
Рішенням Вченої ради Львівського державного університету фізичної культури у вересні цього року нагороджений Почесною відзнакою ЛДУФК імені професора Івана Боберського.
 
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити