Свисток по-українськи. Суддівський аналіз матчів 23-го туру УПЛ

01 квітня 23:53
Переглядів: 273
суддя

Два топ-матчі і жахлива робота від Головкова у Запоріжжі і Фощія в Донецьку – тема суддівства за підсумками 23-го туру поступилася хіба-що враженням від переконливої перемоги дніпрян та розмовам про героїчний вчинок Джаби Канкави після зіткнення Дениса Бойка з Олегом Гусєвим. Зрештою, цей інцидент розглядається зокрема й крізь призму рішення Юрія Можаровського, котрий вирішив не реагувати на дії дніпровського воротаря. Думки спеціалістів з цього приводу теж розділилися. Вистачає як тих, хто підтримує суддівське рішення, так і незгодних з точкою зору арбітра. Зокрема колишній оборонець «Шахтаря» та київського «Динамо» Віктор Звягінцев, який теж у минулому був арбітром, назвав стрибок Бойка кунг-фу й висловив переконання, що воротар мав отримати червону картку. Припустив, що Денис міг прибрати ногу й його тезка, динамівець Гармаш.

Власне, епізод в Дніпропетровську – у центрі уваги експертів UA-Футболу, колишніх арбітрів ФІФА Мирослава Ступара і Сергія Шебека.

«Металург» З – «Таврія» - 1:0. Суддя – Олександр Головков (Сєвєродонецьк)

Сергій Шебек: Ця гра – ще один приклад відчуття безкарності суддів на футбольному полі. Винуватець цього свавілля один – куратор системи суддівства в Україні П’єрлуїджі Колліна. То він дав у руки арбітрам мандат на вседозволеність. Рефері таке ставлення добре відчувають і постійно цим користуються. Також мене дивує, чому ФФУ залишається стороннім спостерігачем процесу. Невже панів Конькова та Попова влаштовує те свавілля, яким регулярно відзначаються наші арбітри? Розумію, що у керівників Федерації зараз інші клопоти. Але страждає гра і всі учасники процесу – команди, гравці, вболівальники. Чому не втрутиться в ситуацію помічник Колліни Василь Мельничук? Невже Василеві Григоровичу як сімферопольцю приємно, що земляків пресують так, як це зробив Головков? Чи пана Мельничука в цьому чемпіонаті цікавлять інтереси лише однієї команди?

Свого часу я вже казав, що Колліна – зло для українського футболу. Минають роки, а нічого не змінюється. Цей матч – яскрава ілюстрація до всіх процесів у нашому суддівстві. Згоден з Максимом Калиниченком, який сказав, що арбітр не навмисно, але вбивав «Таврію». Від себе додам: пане Головков, не вмієте – не беріться. Зрештою, у тому, що відбулося, вина не цього судді з Сєвєродонецька, а Куратора, який допускає арбітрів настільки низької кваліфікації до роботи у поєдинках Прем’єр-ліги.

37-ма хвилина. Намагаючись випередити запоріжця Сержіо, нападник гостей Лучан Бурдужан у боротьбі завдав суперникові незначного пошкодження. Арбітр зафіксував порушення, а потім, після майже хвилинної паузи показав попередження за «накладку»… Нуну Пінту.

Мирослав Ступар: Головков попередження давати не думав, але змінив своє рішення після підказки одного з асистентів. Втім, там і Бурдужан на попередження не заслуговував, не кажучи вже про Пінту, який отримав картку помилково.

Сергій Шебек: Звичайна ігрова ситуація. Бурдужан намагався зіграти на випередженя і, найвірогідніше, ненавмисне зачепив ногу Сержіо. Банальне порушення, яке не потребує інших покарань, крім призначення штрафного удару. Зрештою, Головков і не збирався карати румуна карткою. Але через хвилину чи то четвертий арбітр, чи то асистент дали судді в полі підказку і той почав наспіх згадувати, кого саме потрібно попереджувати. В підсумку картку отримав Пінту, який участі в епізоді взагалі не брав. І то не покарання за розмови. Такий висновок роблю, судячи з жесту Головкова, який означає «накладку».

Зазначимо, що абсолютно ідентичний з порушенням Бурдужана проти Сержіо в Донецьку фол стався у дебюті недільного матчу чемпіонату Іспанії «Еспаньол» - «Барселона», коли гравець господарів Крістіан Стуані вдарив по нозі Сеска Фабреґаса. Втім, там арбітр Карлос Клос Ґомес обмежився лише призначенням штрафного у бік воріт «біло-блакитних».

47-ма хвилина. Півоборонець гостей Максим Калиниченко виграв у суперника боротьбу за верховий м’яч в середині поля після того, як воротар запоріжців Євген Боровик вибив «кулю» від воріт. Втім, на думку судді, кримчанин зіграв нечисто.

Мирослав Ступар: Порушення там не було й близько. Але що поробиш, якщо рівень арбітра не відповідає рівню команди? Коли таке відбувається, виникають постійні конфронтації, оскільки гравці не розуміють рішень судді.

Сергій Шебек: Калиниченко виграв боротьбу чисто і я можу зрозуміти обурення Максима і тренера «Таврії» Костова, яке стало реакцією на свисток.

53-тя хвилина. Лучан Бурдужан впав після єдиноборства поруч з бічною лінією з оборонцем «Металурга» Андрієм Сахневичем. Побачивши, що арбітр не кваліфікує епізод як поштовх у спину, румунський форвард почав апелювати до судді і отримав за це попередження.

Мирослав Ступар: Якби суддя зафіксував порушення на Бурдужані, не було б апеляції і не було б пістав показувати жовту картку. Крім того, суддя впродовж матчу має притримуватися однієї лінії трактування порушень. Головков же однакові моменти іноді трактував по-різному.

Сергій Шебек: За апеляцію футболіста покарати можна, але треба врахувати, що обурення з боку Бурдужана викликало не призначення Головковим штрафного удару за відвертий поштовх у спину. Втім, навіть якшо відкинути всі ці нюанси, не думаю, що реакція Бурдужана була настільки емоційною, щоб її вгамовувати карткою. Навіщо ця незрозуміла принциповість?

72-га хвилина. Зміщуючись зліва в центр вздовж лінії штрафного майданчика, хавбек «Металурга» Володимир Прийомов впав, не зумівши проскочити повз Маріна Любічіча. Рефері на відстані 17-ти метрів до воріт гостей призначив штрафний.

Сергій Шебек: З арбітром можна погодитися. Любічіч поклав руку на плече Прийомову і той впав. Формальні підстави фіксувати фол були. Інша річ, що Головков не демонстрував аналогічної прискіпливості в епізодах, коли порушення були більш відвертими.

77-ма хвилина. Після довгої передачі на хід з власної половини поля кримчанин Євген Сантрапинських намагався на швидкості втекти від Ігоря Коротецького. Забіг нападник виграв, але в боротьбі з оборонцем суперника в межах карного майданчика впав. На думку Головкова, правил Коротецький не порушував.

Мирослав Ступар: Суддя мав призначати пенальті, бо Коротецький безпардонно штовхнув Сантрапинських у спину. В порівнянні з моментом на 72-й хвилині, коли поруч зі штрафним майданчиком гостей падав Прийомов, порушення в цьому епізоді виглядає 200-відсотковим.

Сергій Шебек: Коротецький відверто щтовхнув нападника кримчан у спину. Це – фол останньої надії, який суддя був зобов’язаний карати призначенням одинадцятиметрового і вилучати порушника з поля. Якщо Головков помічав такі фоли, як на 72-й хвилині, то це порушення він фіксувати був зобов’язаний.

88-ма хвилина. Після подачі капітаном «Таврії» Сергієм Назаренком штрафного з правого флангу удару головою завдавав Марін Любічіч. Та на шляху м’яча виникла піднята вгору рука оборонця господарів Саші Баліча. Рефері пенальті не призначив.

Мирослав Ступар: Не виправдовуючи арбітра, скажу, що момент був достатньо складним і його вартувало побачити в усіх деталях. Для цього займана суддею позиція мала бути такою, щоб чітко бачити, хто і за яких обставин зіграв головою, а хто рукою. Головков з того місця, де він знаходився, розгледіти всі тонкощі не міг. Рука Баліча була занесена над головою так, неначе рука волейболіста перед атакою. Одинадцятиметровий очевидний, але ніхто арбітрові в полі призначити його не допоміг.

Сергій Шебек: Це суддівська вакханалія. Баліч відверто викинув руку вгору і перервав шлях м’яча до воріт. Арбітр мусив призначити пенальті і покарати порушника жовтою карткою. Якщо ж припустити, що Головков з якихось причин гри рукою не побачив, то чому йому не допоміг додатковий асистент Микола Кривоносов, якому з-за воріт цей епізод було видно ідеально? Чому відморозився й він?

90-та хвилина. Капітан господарів Сергій Рудика, промчавши правим краєм, від лицьової лінії зумів видати з-під ніг Сергія Назаренка передачу в район ближньої стійки. Юрій Штурко, намагаючись випередити воротаря «Таврії» Сергія Погорілого, котрий стрибнув до м’яча руками вперед, впав. Рефері не зафіксував порушення, а потім покарав Штурка попередженням за апеляцію.

Мирослав Ступар: Цей момент взагалі коментувати складно, адже логіку рішення арбітра й додаткового асистента Володимира Новохатнього зрозуміти неможливо. Ситуація проста і легко «читалася». Якщо й припустити, що Головков був перекритий, бо моментів, коли він не встигав за подіями впродовж матчу, виникало достатньо, то Новохатньому не заважав ніхто. Та замість вказати арбітрові, щоб він призначив пенальті, Володимир повідомив про те, що Штурко надто емоційно до нього апелює.

Сергій Шебек: Тепер вже справедливого пенальті від судді «недоотримав» «Металург». Причина проста: Головков розумів, що в інші ворота він не призначив відразу два одинадцятиметрових. Це називається «понти для приїжджих». Мовляв, не дав туди – не даю й сюди. Щоб виникло враження, наче арбітр ставиться до обох команд однаково. Стосовно самого моменту, то сумнівів, що Погорілий ловив Штурка рукою за ногу, у мене немає. І знову напрошується запитання: якщо такого явного порушення не бачив Головков, але чому на допомогу не прийшов додатковий асистент Володимир Новохатній? З тієї позиції, що момент бачив Володимир, він міг не те що радити, а змушувати арбітра в полі змінювати своє рішення.

90+4-та хвилина. Після діагональної передачі зліва оборонець «Таврії» Бобан Ґрнчаров зумів заволодіти м’ячем у верховій боротьбі з Євгеном Боровиком і виконав передачу на порожні ворота на Сантрапинських. Євген відправив м’яч у сітку, але суддя голу не зарахував, вочевидь отримавши з-за воріт підказку про те, що Ґрнчаров штовхнув голкіпера господарів. Сперечаючись з арбітрами, Ґрнчаров і Любічіч отримали попередження.

Мирослав Ступар: Якщо зробити стоп-кадр цього епізоду, то виглядає, неначе Грнчаров справді правила порушував. Воротар прагнув піймати м’яч, тоді як рука оборонця «Таврії» знаходилася під рукою Боровика. Судячи з такої фотокартки, можна зробити висновок, мовляв, поштовх був. Але якщо переглянути момент у динаміці і оцінити його по-футбольному, то висновок буде іншим. Показово, що Боровик після голу у власні ворота до судді не апелював. Можливо, Євген й сам здивувався, що взяття воріт відмінили. Певен, що в будь-якому європейському чемпіонаті цей гол би зарахували.

Сергій Шебек: Вирішальний момент матчу. Видно, що Головков не хотів, щоб «Таврія» зрівнювала рахунок. Відразу хочу звернути увагу, що боротьба між Боровиком і Грнчаровим відбувалася за межами воротарського майданчика, де голкіпер, як відомо, має особливі права. Також показово, що в мить, коли футболіст «Таврії» заволодів м’ячем, у напрямку арбітра не подивився ні Боровик, ні жоден оборонець запоріжців. Іншими словами, вони змирилися з пропущеним голом, сприйняли його як належне. Більше того, Боровик відразу почав висловлювати претензії партнерам за командою. Це показово. Але неподівано «прозрів» додатковий асистент Кривоносов, який побачив у діях Грнчарова порушення. Певен, що Бобан виставляв руку для того, щоб воротар не зміг його завалити.

«Металург» Д – «Волинь» - 1:3. Суддя – Юрій Фощій (Черкаси)

Сергій Шебек: Суддю Фощія ми критикували неодноразово. Цей матч – зайве підтвердження, що Юрій є суддею низької кваліфікації, якому не завадило б попрактикуватися в іграх першої ліги.

13-та хвилина. Волинянин Ерік Бікфалві, виконуючи удар зі штрафного з лівого флангу, влучив у стінку. Та на повторі видно, що Жуніор Мораєш заблокував м’яч з допомогою руки. Пенальті арбітр не призначив.

Мирослав Ступар: Те, що м’яч торкнувся руки Мораєша, безсумнівно. Та найважливіше інше: не м’яч знайшов руку нападника «Металурга», а Жуніор свідомо її виставляв уперед. Арбітр був зобов’язаний призначити одинадцятиметровий удар.

Сергій Шебек: Мораєш зробив рух руокю у напрямку м’яча. Беззаперечний пенальті і Фощій, який знаходився в хорошій позиції, був зобов’язаний його призначати. Про причини такого рішення можна лише здогадуватися.

22-га хвилина. Оборонець «Волині» Богдан Шершун у центрі поля в підкаті вибив м’яч з-під ніх Жуніора Мораєша. На думку Фощія, стоппер гостей сфолив і його дії тягнули на жовту картку.

Мирослав Ступар: Підкат у виконанні Шершуна був жорстким, але зіграв Богдан у м’яч. Суддя помилився вже бодай тому, що зупинив гру. Про жовту картку для стопера «Волині» годі й говорити.

Сергій Шебек: Шершун виконав чистий підкат, про порушення не було й мови. Суддя не мав навіть зупиняти гри, не кажучи вже про жовту картку.

Схожий з цим епізод трапився в матчі 32-го туру англійської Прем’єр-ліги «Арсенал» - «Манчестер Сіті». На 33-й хвилині оборонець «міщан» Венсан Компані в підкаті неподалік від власного штрафного майданчика вибив м’яч з-під ніг Олів’є Жиру. Арбітр матчу Майкл Дін порушення в діях бельгійця не побачив.

23-тя хвилина. Жуніор Мораєш, отримавши на вході до штрафного майданчика коротку передачу від Сергія Болбата, вийшов сам на сам з Артемом Кічаком і відправив м’яч у сітку. Втім, взяття воріт арбітр не зарахував, зафіксувавши з допомогою асистента у бразильського нападника «Металурга» положення «поза грою».

Мирослав Ступар: Лайнсмен Віталій Сухін чітко розібрався в дуже непростому епізоді і помітив положення «поза грою», яке складало десятки сантиметрів.

Сергій Шебек: В цьому непростому епізоді прекрасно розібрався асистент Віталій Сухін з Одеси. Мораєш заліз в положення «поза грою» не білше, ніж на півметра. Помітити такий офсайд у динаміці надзвичайно складно.

53-тя хвилина. Ерік Бікфалві випередив на швидкості Георгія Зотова і увірвався в штрафний майданчик гостей зліва. Та у боротьбі з суперником румунський легіонер «Волині» впав. На думку судді, Зотов зіграв чисто.

Мирослав Ступар: Очевидний поштовх у спину. Пояснити, чому арбітр не призначив пенальті, мені складно. Може, Фощій не розібрався в ситуації? Але всі його помилки були на користь «Металурга». Важко сказати, чому суддя бачить порушення так однобоко.

Сергій Шебек: Зотов відверто штовхнув суперника в спину. Виходить, Фощій не призначив двох одинадцятиметрових у ворота «Металурга». І знову позиція арбітра в полі була ідеальною, видимості йому ніхто не перекривав, момент він бачив врозріз.

75-та хвилина. Після зупинки гри неподалік від воріт «Волині» суддя покарав попередженнями Богдана Шершуна та Жуніора Мораєша. Для оборонця гостей ця жовта картка була другою і матч «хрестоносці» догравали в меншості.

Мирослав Ступар: Мотиви, якими керувався арбітр, попереджуючи футболістів, з телекартинки зрозуміти важко. Єдине, що можу сказати – Шершун в жодному з єдиноборств, які передували цьому попередженню, участі не брав. Та й не сперечався Богдан після свистка начебто ні з ким, хіба що обійняв когось з суперників й перекинувся кількома слова, як то не рідко буває в паузах. Та Фощій звідкись видумав друге попередження. Вражаюча упередженість. Судячи не лише з цього, а й з низки інших моментів.

Сергій Шебек: Важко сказати, за що саме арбітр видав футболістам обох команд по попередженню. Може, для цього підстави були. Важливе інше: не було б незаслуженої картки для Шершуна в першому таймі – не було б і вилучення. Думаю, ті читачі, які дивилися одну з тижневих футбольних програм, чули, що Богдан відповів на запитання Володимира Дикого «За що він тебе вигнав?». «Не знаю, мабуть, грошей йому дали».

88-ма хвилина. Після діагональної передачі від Ґала Шіша зліва Ерік Бікфалві увірвався в штрафний майданчик господарів, а там у боротьбі з Володимиром Польовим, який допомагав собі руками, впав. Арбітр вказав на одинадцятиметрову позначку. Рамон Лопес, реалізувавши пенальті, встановив остаточний підсумок матчу.

Мирослав Ступар: У кінці матчу «Волинь» свого пенальті нарешті дочекалася . Та й то гадаю, що Фощій призначив одинадцятиметровий не самостійно, а за підказкою додаткового асистента Володимира Міланича з Миколаєва, який помітив, що Польовий поклав руки на плечі Бікфалві і трохи притримав півоборонця «Волині». Хоча яскраво вираженого поштовху у цьому епізоді не було. Попередніх два порушення в штрафному майданчику «Металурга» були куди відвертішими.

Сергій Шебек: Бодай з третього разу пенальті у ворота «Металурга» суддя призначив. Порушення в цьому епізоді радше було.

«Дніпро» - «Динамо» - 2:0. Суддя – Юрій Можаровський (Львів)

Мирослав Ступар: У цьому турі було три поєдинки підвищеної складності – у Запоріжжі, де зустрічалися аутсайдери, а також в Харкові й Дніпропетровську, де грали лідери. Головков не впорався з суддіством, бо йому не вистачило кваліфікації, про помилки Жабченка поговоримо нижче. Не переконливим мені здалося й суддівство Можаровського, хоча явних помилок він не робив. Не виключаю, що Юрія трохи вивело з рівноваги зіткнення Бойка з Гусєвим. Припускаю, ця ситуація трохи пригнітила арбітра. Взагалі, відчувається, що наші арбітри ще не набрали оптимальної фізичної форми. Причина не лише в тривалій паузі у чемпіонаті, а й у поганій системі підготовки. Не можу втямити, для чого Колліна запровадив практику, згідно якої арбітри на тренувальних зборах судять лише по тайму. Наслідком цього «ноу-хау» від Куратора є неготовність суддів до роботи впродовж усіх 90 хвилин матчу. За час антракту судді просто відвикають від повноцінних поєдинків.

Сергій Шебек: Можаровський з суддівством цього матчу впорався. Ми вже якось відзначали, що Юрієві не вистачає стабільності. Зрештою, важкі ігри він зазвичай судить добре. Може, в легших поєдинках якість роботи гірша через розслабленість?

22-га хвилина. Воротар господарів Денис Бойко, випереджаючи Олега Гусєва після передачі зі штрафного від Міґела Велозу, вдарив динамівського капітана в скроню коліном. Гусєв втратив свідомість і опритомнів лише після першої допомоги від Джаби Канкави, Артема Федецького і Романа Зозулі. Після того, як Олега на ношах віднесли до карети «Швидкої», гра продовжилася. Порушення в діях Бойка арбітр не зафіксував.

Мирослав Ступар: Ситуація неоднозначна. І хоч я не схильний думати, що в діях Бойка був умисел чи агресія, втім говорити однозначно, що воротаря «Дніпра» не вартувало карати, не можу. Шкода Гусєва, який потрапив під цей стокілограмовий «каток». Як колишній воротар, можу зазначити, що в цій ситуації діяв би з точки зору виходу з воріт і фіксації м’яча так само, як Бойко. Необхідно також враховувати фізіологічну природу механізмів рухів тіла людини. Стрімко вистрибнувши за м’ячем, Денис у повітрі зупинитися не міг. Відкрийте будь-який підручник, у якому мова ведеться про техніку гри воротаря і побачите там, що голкіпер «Дніпра» чинив правильно.

Бойкові дорікають, що він міг прибрати коліно. Але на тій швидкості, яку він набрав, вийшовши з воріт, зупинитися було складно. Крім того, треба врахувати також той факт, що Гусєв у момент зіткнення не бачив Бойка. Його погляд був спрямований не до воріт суперника, а на власну половину. Бойко ж, зосередившись на м’ячі, міг бачити суперника лише периферійно. Через те не можу погодитися з тими, хто вважає, що у ворота «Дніпра» треба було призначати пенальті, а Бойка вилучати з поля. Можна довго дискутувати стосовно можливості пом’якшити контакт, але врахуйте, що у таких ситуаціях не завжди встигаєш передбачити наслідки зіткнення. Добре, що вся ця історія завершилася позитивно і що в «Дніпрі» знайшовся такий футболіст як Канкава, який не розгубився і надав Гусєву першу допомогу.

Сергій Шебек: Стосовно цього моменту спілкувався з багатьма своїми колегами, колишніми і діючими арбітрами. Їхні думки розходяться. Тих, хто вважає, що Бойко порушував правила навмисне, що його треба було вилучати з поля і призначати у ворота «Дніпра» пенальті, вдосталь. На мою думку, це суто ігрова ситуація, нещасний випадок. Цей момент треба розглянути покадрово. Подача від Велозу, обидва гравці дивилися на м’яч і намагаються вибрати позицію, щоб ним заволодіти. Бойко відштовхнувся лівою ногою і стрибнув угору з нахилом вперед. М’яча воротар торкнувся першим, але коли він це зробив, то летів вже за інерцією і не міг в повітрі зупинитися. Це ж два метри зросту і 100 кілограмів ваги. Зупинитися в повітрі з такою комплекцією неможливо. Як наслідок, відбулося ігрове зіткнення.

За великим рахунком, Бойко міг вдарити Гусєва не лише правим, а й лівим, тієї ноги, якою відштовхувася, коліном. У такому випадку теж можна було сказати, що воротар вдарив суперника навмисне. Але ті, хто грає в футбол, знають, що відштовхуючись лівою ногою для стрибка, завжди для кращої стрибучості варто здіймати руки вгору, а праве коліно підгинається автоматично. На мій погляд, про пенальті мову вартувало вести лише у випадку, якби до м’яча першим доторкнувся Гусєв. У цьому ж випадку був звичайний збіг обставин, Бойко грав без умислу нанести суперникові травму. Не треба також забувати, що різниця в зрості між Денисом та Олегом суттєва.

26-та хвилина. Після навісу зі штрафного від Міґела Велозу оборонець «Динамо» Александар Драґовіч у центрі штрафного майданчика суперників впав у боротьбі за м’яч з Онджеєм Мазухом. Судя це падіння проігнорував.

Мирослав Ступар: Підстави для призначення одинадцятиметрового удару у Можаровського були. Інша річ, що порушення з боку Мазуха було не настільки очевидним, щоб цей фол фіксувати. Припускаю, що арбітр, зважаючи на скупчення гравців, деталей епізоду міг не бачити. На мій погляд, карай арбітр за такі порушення частіше, з часом такі інциденти зникли б. А то іноді складається враження, що під час розіграшу стандартних положень футболісти займаються не футболом, а боротьбою.

Сергій Шебек: Драґовіч, відчувши на плечах дотик рук Мазуха, вирішив впасти. Це не пенальті, особливо з урахуванням, що м’яч опускався за головами цих двох гравців. Александар пробити не встигав.

«Металіст» - «Шахтар» - 2:4. Суддя – Анатолій Жабченко (Сімферополь)

Мирослав Ступар: Жабченко відсудив гру непереконливо. Знову ж таки, причина приховується якраз в тривалій відсутності суддівської практики в змагальних умовах. Жабченка можна назвати перспективним арбітром і я не думаю, що в нормальному ігровому тонусі він допустив би такі помилки. Анатолій неодноразово працював у складних поєдинках і найчастіше його арбітраж не викликав запитань.

Сергій Шебек: Перший тайм арбітр відпрацював добре. Він судив принципово, що бачив, те й свистів. Але в другому таймі Жабченка чомусь неначе підмінили. Можливо, в перерві на Анатолія вплинули якісь потойбічні сили. Дивовижно, але друга половина з точки зору суддівства вийшла протилежною до першої.

30-та хвилина. Харків’янин Павло Ксьонз під час швидкісного прориву до штрафного майданчика суперників впав у боротьбі з Олександром Кучером. Рефері призначив пенальті і покарав оборонця «гірників» попередженням.

Мирослав Ступар: Кучер суперника зачепив і пенальті радше справедливий. Втім, не думаю, що дії Олександра були спрямовані на те, щоб порушити правила. Контакт був незначним, але він призвів до того, що Ксьонз втратив м’яч. Тому я посперечався б з арбітром не про призначення пенальті, а про справедливість попередження для Кучера. Особливо з урахуванням, що нападник «Металіста» не виходив один на один.

Сергій Шебек: Непростий для прийняття суддею рішення епізод. Якщо переглядати цей момент в динаміці, то можна помітити, що Кучер зачепив ногу Ксьонза. Хоча чув думку, що Павло перечепився через ногу суперника сам. Ситуація непроста, тому яке б рішення арбітр не прийняв, його вартувало б підтримати. Вважаю, що Жабченко знаходився ближче до моменту і йому можна довіряти. Єдине, з чим я не згоден, так це з жовтою карткою для Кучера.

54-та хвилина. Оборонець «Металіста» Крістіан Вільяґра на швидкості втік від Тараса Степаненка, але впав у штрафному майданчику в боротьбі з В’ячеславом Шевчуком. Суддя покарав харків’янина жовтою карткою за симуляцію.

55-та хвилина. Щойно вщухли суперечки після попереднього епізоду, як воротар гостей Андрій П’ятов вибив м’яч від власних воріт. На лівому фланзі неподалік від штрафного майданчика слобожанців «кулю» підхопив Едуардо. Намагаючись зміститися від бокової лінії до центру, хорват не зумів пройти Вільяґру і, перелетівши через Крістіанове стегно, впав. На думку судді, це порушення тягнуло на другу для харків’янина впродовж хвилини жовту картку.

Мирослав Ступар: У першому епізоді симуляції я не побачив. Ті, хто розуміє боротьбу на футбольному полі, можуть уявити, що таке втратити координацію при мінімальному контакті з суперником, вриваючись на швидкості до штрафного майданчика. Порушення з боку Шевчука, звісно, не було, але не було й симуляції від Вільяґри. Припускаю, що таке рішення Жабченкові допоміг прийняти додатковий асистент Євген Арановський.

Власне, вважаю, що ця необов’язкова картка через лічені секунди призвела до другого попередження для оборонця «Металіста». Вільяґра був невдоволений, навіть розсерджений через попередження за симуляцію і не виключено, що на цих емоціях він вже на своїй половині поля врізався в Едуардо. Зрештою, не думаю, що то було таке порушення, яке вимагало жовтої картки, особливо, якщо вона друга. Особливо, якщо це попередження спровоковане попереднім рішенням арбітра. На мій погляд, збивши Едуардо, Вільяґра напрацював на «світлу» картку, якої, враховуючи обставини, рефері міг не показувати. Я розумію агресію, яку проявляв Крістіан до арбітра. Не відомо лишень, на якій мові він висловлювався.

Завершуючи тему цього моменту, не можу не згадати про чергову витівку капітана «Шахтаря» Даріо Срни, який вже після вилучення вирішив потягати Вільяґру за вухо. В принципі, до таких вчинків Даріо в українському чемпіонаті ми звикли. Хорват часто дозволяє собі провокативні речі, будучи впевненим, що за них покарання не буде.

Сергій Шебек: У першому випадку факт симуляції виглядає дуже сумнівно. Мені здається, що Вільяґра хотів опертися рукою на Шевчука, а той відійшов у сторону, після чого відбулося падіння. Жовта картка виглядала необов’язковою. Але нехай. Припустимо, Вільяґра справді симулював. А ось з чим не можу погодитися точно, так це з другим попередженням для Крістіана. Невже прохід Едуардо був настільки небезпечним чи порушення з боку оборонця «Металіста» настільки грубим, щоб з інтервалом в 20 секунд показувати одному гравцю друге попредження?

Мені ця ситуація нагадує дитячу гру «Хто шукає – той завжди знаходить». Вільяґра правила справді порушив, але це був звичайний поштовх у спину поруч з боковою лінією. То ж не зрив перспективної атаки. Таких поштовхів – десятки в кожній грі. Крім того, дивує, чому Жабченко не відреагував на вчинок Даріо Срни, який після свистка намагався потягнути Вільяґру за вухо. Вчинок хорвата провокував конфронтацію і арбітр не мав права залишати вчинок капітана «Шахтаря» без уваги. Срна заслуговував на жовту картку.

58-ма хвилина. Хавбек донеччан Тарас Степаненко в середині поля в жорсткому підкаті вдарив по гомілкостопному суглобу Андрія Богданова. Чи достатнім покаранням для «гірника» була показана Жабченком жовта картка?

Мирослав Ступар: Покарання неадекватне порушенню. Степаненко грубо стрибнув у ногу Богданову і міг нанести суперникові серйозну травму. Вже відомо, як Тараса карають за схожі дії на міжнародній арені і дуже шкода, що в Україні для півоборонця гірників роблять поблажки. Якби Степаненко звик, що такі порушення – то вилучення, може, в міжнародних матчах він діяв би по-іншому.

 

Сергій Шебек: Цікаво, чому Жабченко не був у ставленні до Степаненка таким же принциповим, як у випадку з Вільяґрою? Тарас відверто стрибнув Богданову в ногу. Велике щастя, що Богданов встиг підстрибнути і уникнув серйознішого удару, який міг призвести до важкої травми. Після такого стрибка гомілкостоп міг залишитися приклеїним до трави. Степаненко міг зламати суперникові ногу. Це – пряма червона картка.

74-та хвилина. Капітан «Шахтаря» Даріо Срна зробив перевод з правого флангу на лівий на Дуґласа Косту. Той, перебуваючи на грані втрапляння в офсайдну пастку, прийняв м’яч і виконав передачу на протилежну стійку, звідки порожні ворота вразив Луїс Адріано і встановив тим самим остаточний підсумок поєдинку.

Мирослав Ступар: Асистент на лінії випередив події і через це не помітив, що Дуґлас Коста знаходився в положенні «поза грою».

Сергій Шебек: Орієнтиром у цьому епізоді слугує лінія штрафного майданчика. По ній, зробивши стоп-кадр, можемо помітити, що в момент передачі Срни Дуґлас Коста був до воріт суперника ближче, ніж передостанній оборонець «Металіста». Асистент Ігор Бицкало з Одеси помилився тому, що забіг на два метри уперед. Сам же м’яч забитиий правильно.

76-та хвилина. Андрій Богданов жорстко і не факт, що в рамках правил забрав м’яч на куті власного штрафного майданчика у Луїса Адріано. Рефері гри не зупинив.

Мирослав Ступар: Жабченко помилився, а додатковий асистент Березка йому не допоміг. Богданов вдарив Луїса Адріано по ногах і це мав бути одинадцятиметровий.

Сергій Шебек: Суддя мав призначати пенальті. Жабченкові, який був перекритим, мав допомогти додатковий асистент Сергій Березка з Київщини. Він чітко бачив, що Богданов вдарив Луїса Адріано по нозі. Цікаво, що Березка в статусі арбітра за ворітьми допустив результативну помилку й у матчі цих суперників у першому колі. Мова про епізод, коли в штрафному майданчику «Шахтаря» оборонці розвернули Марко Девіча.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити