"Такого трудоголіка, як Івашко, у нашій команді не бачили"

23 лютого 16:38
Переглядів: 212
Івашко

Про підготовку до першості Європи зі стрільби з лука розповів старший тренер збірної України Сергій Антонов.

На обрії в українських “робінгудів” - чемпіонат Європи у приміщенні, який 24 лютого стартує у словенському Копері. Що наші лучники можуть протиставити своїм суперникам? Чому молоді так складно перейти рубіж дорослої збірної? Та в чому секрет стрілецької стабільності. Про це в інтерв’ю “ВЗ” розповів старший тренер національної збірної зі стрільби з лука Сергій Антонов.

-На початку цього року чемпіонатом України у Сумах стартував олімпійський відбір. У нас усе чітко: за кожен офіційний старт нараховуємо рейтингові очки. Лідери національного рейтингу і презентуватимуть Україну на міжнародних стартах, - пояснив Сергій Антонов. - Цей рік насичений важливими змаганнями: наприкінці лютого стартує чемпіонат Європи у приміщенні, а згодом Гран-прі Європи, де дівчата боротимуться за вакантні ліцензії на Європейські ігри (на сьогодні у нас є чотири з шести можливих перепусток до Баку: три у чоловіків і одна – у жінок). Далі у липні поборемося за медалі перших в історії Європейських ігор у Баку, а в серпні у Копенгагені відбудеться головний старт сезону – чемпіонат світу. Саме у данській столиці на кону стоятимуть уже олімпійські ліцензії. Щоб відібратися на Ігри-2016 у повному складі, необхідно у командній першості увійти до вісімки найкращих. У разі невдачі завжди залишається запасний варіант, однак умови “плану В” також непрості: потрапити до трійки призерів на Кубку світу. Тож ми налаштовуємо наших підопічних розставити усі крапки над “і” саме у Копенгагені.

- Ваша колега, старший тренер збірної Олена Садовнича, зауважила, що у всіх цих стартах обкатуватимуть один склад збірної. Чи можливо за таких умов і у Баку медалі вполювати, і через два місяці вийти на пік форми у Копенгагені?

- Це складно. Та, з іншого боку, і корисно: командам понад усе потрібні старти. Чим більше хлопці і дівчата змагатимуться, тим упевненіше почуватимуться на відповідальних змаганнях. Згідно з усіма підручниками з теорії підготовки спортсменів у спорті найвищих досягнень, до головного старту спортсмен повинен “відкатати” в середньому 8-11 різноманітних турнірів. І час від часу перемагати. Не можемо скаржитися на обладнання. Так, наші суперники забезпечені краще. Однак на вогневому рубежі не виглядаємо гірше: у наших спортсменів сучасна зброя.

- У команді активно відбувається зміна поколінь. Чи знаходять спортсмени різного віку спільну мову?

- Ця зміна відбувається дещо болісно. З команди вчорашніх юніорів лише Георгію Іваницькому вдалося плавно перейти рубіж у дорослий спорт. Валентина Куцого та Ігоря Омельченка ми запросили у дорослу команду випробувати свої сили, пристосуватися до нових реалій. Та який буде результат? Ось Юрій Гавелко досить швидко перейшов з “молодіжки” до національної збірної, але вийти на рівень своїх найкращих показників йому і досі не вдалося. Не потрапили до складу дорослої збірної і брати Марченки, які досить потужно стріляли серед одноліток. До кістяка збірної, визнаних майстрів, які у своєму активі мають чимало нагород світового і європейського зразка, - Віктора Рубана, Маркіяна Івашка та Дмитра Грачова, – нам потрібно підтягнути перспективну молодь. Але поки що вільно у цій когорті почувається лише Іваницький.

Ось у жіночій команді більше молодих: Анастасія Павлова, Лідія Січенікова, Поліна Родіонова і Вероніка Марченко проблеми переходу, так виглядає, взагалі не відчули. Загалом усі іспити на стресостійкість жінки складають краще. Можливо, тому, що у дівчат більш гнучка психіка. Уся відповідальність за результати жіночої збірної лежить на тендітних дівочих плечах. Ось Павлова та Родіонова ще рік можуть виступати серед юніорів. Але сталося так, що багаторічні лідери збірної побігли у декретну відпустку. Мамою стала рекордсменка світу Юлія Резнікова. Після народження дитини не може увійти у звичне русло і Вікторія Коваль: вона повернулася у спорт, однак ще недостатньо сильно стріляє, щоб претендувати на місце у команді. Вірю, що далеко не останнє слово у стрільбі сказала і найдосвідченіша у лаві збірної Катерина Палеха. І що побутові проблеми не завадять нашим спортивним мамочкам повернутися на п’єдестал.

- На кого передусім робитимете ставку, формуючи олімпійську команду, – на молодь чи ветеранів?

- На сплав досвіду і молодості. У збірній немає навіть найменшого натяку на “дідівщину”, молодь приязно спілкується зі старшими колегами по команді. Коли лучники різних поколінь працюють у команді, вони завжди підтримують одне одного. Тож конфліктів у такій змішаній команді бути не повинно.

Досвід наших ветеранів просто безцінний. Молодь має чудовий приклад не тільки як поводитися на змаганнях, а й як слід відпрацьовувати кожне тренування. Ставлення Грачова чи Рубана до загальнофізичної підготовки, якою нерідко зневажала молодь, лише стимулює новачків дорослого спорту наслідувати лідерів, бути, при­­найм­ні, не гіршими... Олімпійський чем­піон Пекіна-2008 Віктор Рубан не бої­ться експериментувати з технікою. У нього серед усіх найбільш стійка психіка, ідеальна для стрільби з лука. Вітя – це самородок. Ну хто з експертів міг передбачити, що, ставши на чемпіонаті Європи 64-им, він поїде на Кубок світу і феєрично виграє його? А потім стане ще й олімпійським чемпіоном? Тео­ретично, таке не повинно було статися. Але Віктор зробив це.

Маркіян Івашко – це взірець працелюбності. Такого трудоголіка у нашій команді ще не бачили. Він не піде з тренування, поки стовідсотково не виконає свого плану. Ось поставив собі завдання: з 18 м влучити 30 разів. І не просто у “десятку”, а в самісіньку серцевину жовтого кола. Він і на змаганнях такий: бореться до останнього “набою”. А ще Маркіян – майстер на всі руки, після тренувань він зай­мається підгонкою зброї. Він найкращий командний боєць, у нього є все необхідне і для особистих перемог. Ось тільки спортивного щастя нерідко бракує. З дівчат мені складно виділити когось: вони у нас усі трудяги.

- А в чому сила молодих?

- У спортивній наглості. У вмінні вчитися у “старих” і палкому бажанні перемогти їх. Поварившись в одній каші з ветеранами, наш молодняк уже не боїться авторитетів... Коли можна з певністю сказати, що той чи інший спортсмен є потенційним чемпіоном? Коли він виграє свій перший чемпіонат! У нашому виді спорту нереально щось передбачити, особливо аналізуючи результати молодіжних змагань. Адже свої найкращі показники лучники починають демонструвати у зрілому віці, після 26 років. Стан спортсменів навіть найвищого рівня постійно змінюється: сьогодні ти в чудових кондиціях і став чемпіоном світу, а вже завтра програєш свою першу дуель... У світі одиниці стрільців, які вміють перемагати від старту до старту. Наприклад, американець Бредлі Еліссон, якого постійно можна побачити серед чемпіонів чи призерів Кубків світу і планетарних першостей. Але ось на Олімпіадах йому відверто не щастить. Можливо, тягар п’яти переплетених кілець виявився надто важким навіть для найстабільнішого лучника світу.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити