Тарас Міщук-Дмитро Янчук: "Здійснилася наша мрія – медаль Олімпіади"

23 серпня 21:00
Переглядів: 203
Тарас Міщук

Українські веслувальники-каноїсти Дмитро ЯНЧУК і студент Львівського державного університету фізичної культури Тарас МІЩУК поділилися враженнями від завоювання «бронзи» у фіналі Олімпійських ігор в Ріо-де-Жанейро.

– 20 серпня Дмитро Янчук і Тарас Міщук взяли «бронзу» у каное-двійці на дистанції 1000 метрів. Хлопці, це було круто, молодці!
Тарас Міщук: Дуже дякуємо. Нам теж це було дуже круто: сама гонка, проходження цієї дистанції, ці емоції після фінішу, емоції на п’єдесталі. Стільки людей підходять, фото просять, інтерв’ю беруть... Дуже круто, дуже бажана медаль, ми дуже раді!

– Дмитре, ти казав, що перемога Юрія Чебана, який є найдосвідченішим в команді, справжнім лідером, і вас завела, щоб взяти медаль...
Дмитро Янчук: Юра потрапив до півфіналу третім, його записали в фінал Б. А по системі відбору він мав би бути у фіналі А. Наплутали, потім фантастично змінили. Він – аутсайдер заїзду, по крайній доріжці їде. Хто робить ставки на Юру? Ми сподівалися, адже Юра – олімпійський чемпіон, він все-таки може видати. Він каже: «Мастерство не пропьешь». Човен вилетів зі стартової пастки і полетів до самого фінішу. Це була фантастика. Юра надихнув нас на те, що наша мрія – медаль – може здійснитися.
Тарас Міщук: Здійснилася наша мрія.

– О котрій годині ви виїжджали на канал?
Тарас Міщук: Ми прокидалися о п’ятій годині ранку, а виїжджали о шостій.

– Які думки були зранку? Думали про медаль чи ні?                                                                                   

Тарас Міщук:Вчора я мав йти на масажиста, який живе з Юрієм Чебаном в кімнаті. Я зайшов, там Юра був. Він мені дав пораду, щоб я ввечері перед гонкою подумав про щось приємне, але не про гонку, а сьогодні зранку думав вже про гонку, про розклад, але щоб не було хвилювання. Сьогодні зранку дорогою сюди (годину їхали) я думав про те, як ми розкладемо дистанцію, де ми будемо додавати, де – не будемо. Уявляли без суперників. Хвилювання не було, був бойовий настрій: встати і показати все, на що ми здатні, що весь шлях, який ми пройшли до цієї Олімпіади, не був марний, що ми щось можемо.

– Дмитре, розкажи, будь ласка, від старту до фінішу як воно йшло?
Дмитро Янчук: Наші головні суперники – німці та бразильці. Брендель і бразилець, який був в одиночці другий і на дистанції 200 метрів третій. Нам казали, щоб ми трималися біля них. Якщо ми їх витримаємо, тренер казав, що у нас буде медаль. Ми зі старту намагалися недалеко відстати. До 500 метрів розслабитися, а потім додавати. І у нас це вийшло. До 500 метрів ми розслабилися, мали ще сили, додали після 500 метрів. За 250 їхали третіми. На фініші трошки не вистачило, Брендель дотягнув сильніше, а бразилець доштовхав. А ми вдвох одне одного пхали, пхали і третє місце допхали.

 Це високий результат, тому що це перша для вас Олімпіада. Для Бренделя це вже третє золото Олімпіади. Дивлячись на ваш вік, на ваш дует, думаю, що ще за «золото» в своїй кар’єрі можна буде поборотися і на наступній Олімпіаді...
Тарас Міщук: Звичайно, час є. Сподіваємося, що це не остання наша Олімпіада. Ми ще молоді спортсмени. Сподіваємося, що все буде добре. Ми будемо ще більше і ще краще готуватися.

– Змагання закінчилися, тепер у вас є дні три-чотири до відльоту, можна нарешті подивитися Ріо...
Дмитро Янчук: Хочемо потрапити нагору, до статуї Ісуса Христа, на пляж Копакабана, сувенірів накупити.

– Що для вас значить успіх на першій вашій Олімпіаді?
Тарас Міщук: В мене просто немає слів, щоб це висловити.
Дмитро Янчук: Це гордість за нашу країну, яка підготувала нас. Вкладав наш тренер у це все, наші родичі підтримували. Це велика гордість — що ми довели, що ми можемо, що ми взяли цю медаль. Тепер потрібно відпочити з медаллю на шиї, напевно.
Тарас Міщук: Це як би подяка тим людям, які нас підтримували, допомагали весь цей довгий, непростий час підготовки, а також змагальний шлях. Це їм подяка, і нам від самих себе.

– На завершення два слова нашим уболівальникам. Вони так за вас тримали кулаки...
Тарас Міщук: Слова тільки вдячності можуть бути. Ми зробили все, що могли. Сподіваємося, ми задовольнили всіх людей, які за нас вболівали, сподівалися на це. Звичайно, хотілося б медаль вищого ґатунку, але що маємо — те маємо. Ми дуже раді. Сподіваємося, що люди за нас також радіють.
Дмитро Янчук: Я вдячний усім друзям, родині своїй, дівчині за те, що вболівали за нас. Їхня підтримка дуже надихнула нас. Їхні побажання в СМС, в соціальних мережах надихає. Кожен дивиться наш заїзд, ти не хочеш підвести його, адже він за тебе вболіває. Ти повинен довести йому, що в нього є такий друг, який візьме цю медаль. Вдячний нашим журналістам, які приїхали сьогодні зранку на канал і підтримували нас, кричали. Так далеко їхали, цілу годину, в таку спеку ходять з такими великами сумками з апаратурою і вболівають за нас...
Тарас Міщук: Звичайно, дуже круто. Ми Вас бачили тільки по телевізору, а зараз Ви у нас берете інтерв’ю. Ми дуже задоволені, це класно.

За матеріалами: olympic.sport.ua
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити