Тайми різні, а рахунок - рівний. "Шахтар" – "Севілья" – 2:2

29 квітня 09:30
Переглядів: 1289
Ліга Європи

«Шахтар» (Донецьк, Україна) – «Севілья ФК» (Іспанія) – 2:2 (2:1). 1-й матч ½ фіналу Ліги Європи.

28 квітня 2016. 22:05. Львів, стадіон «Арена Львів», 34.267 глядачів. Суддя - Шимон Марціняк (Польща).

«Шахтар»: П’ятов, Срна (к), Кучер, Ракицький, Ісмаілі, Малишев, Степаненко, Марлос (Бернард, 90+2), Коваленко, Тайсон (Велінґтон Нем, 90+1), Феррейра (Едуардо, 90+1). Головний тренер – Мірча Луческу.

«Севілья»: Сорія, Рамі, Криховяк, Каррісу (к), Ґамейро, Н’Зонзі, Ескудеро, Банеґа, Вітоло, Коноплянка (Корн-Делі, 59; Коке, 72), Маріано. Головний тренер – Унаі Емері.

Голи: Марлос (23), Степаненко (36 – Вітоло (6), Ґамейро (82, п.).

Попередження: Малишев (89), Срна (90+5) - Каррісу (40), Криховяк (48).

Донецький «Шахтар» у Львові у першій грі півфінального матчу не зумів обіграти «Севілью». Так і, на жаль, хлопцям Луческу забракло фізичних сил. У силових єдиноборствах гравці української команди програли, фактично, усі протистояння, а від суперника відлітали як горох від стіни. Єдино, наприкінці гри Кучер підставив своє козацьке рамено, як слід. Але це єдиний випадок. Футбол, у першу чергу, це гра, але, нинішній копаний м’яч це не тільки красота трюків, але ще й силове протистояння. Стоїть на землі сильніший, а раз так, то за ним перевага.

Відомо, що гірникам не легко. Команда живе, тренується і грає без визначеного місця. Але кому зараз в Україні легко? Навіть найбільші магнати хитаються і не тільки цукеркові. Однак у цій львівській грі були епізоди гідні глядацької уваги. До речі, вболівальники вкотре довели свою приязнь до команди з …чужого міста, яка свої здобутки тісно пов’язує з Україною.

Перед грою не бракувало єхидства з бородатого голу Палопа і неймовірно теплого прийому Коноплянки. Одні глузували, інші захоплювалися. Такий уже нинішній професіональний спорт, у якому не всім вгодиш.

Зі стартового свистка гравці «Севільї» завдали такого темпу, що п’ятилітку готові були виконати за 2-3 роки. Футболісти «Шахтаря», не те що злякались, але дійсно не знали, що робити на полі. У першій же атаці помилився Ракицький. Відчайдушний ривок П’ятова за м’ячем не увінчався успіхом. Кутовий. Через 5-ть хв. Ракицький вдруге не прочитав момент, а Вітоло, отримавши м’яча з центрального кола, на швидкості, проштовхнув м’яча під П’ятовим. Що ж то буде далі, подумалось. А далі гірники переосмислили хід гри і пішли за ударом на ворота Сорії. Наставник «Севільї» Унаі Емері постійно на ногах. Зрештою, Мірча Луческу теж не сидів. Ривки Коноплянки не були гострими. Але його атакам бракувало індивідуальної бравури, якою наповнена майстерність Євгена.

Чудово заграв Марлос, який по кількох індивідуальних рейдах дав показ хорошого вишколу. А на 23-й хв., залишивши позаду себе іспанців, красиво зрівняв рахунок. Трибуни повеселішали, а шахтарі, зачерпнувши позитивної енергії, провели хорошу атаку. На 34-й Тайсон виконав ривок-несподіванку, але через велику швидкість епізоду не зміг завдати точного удару. У наступному епізоді Тарас Степаненко чітко головою «замкнув» подачу після розіграшу кутового і вивів «Шахтар» вперед – 2:1. Славний був удар, найкращого у цій грі футболіста. Цікаво, скільки букмекери прийняли ставок на такий результат?

«Шахтар» до перерви міг ще парочку голів забити, але не зумів. Шкода!

У другому таймі команда Луческу, несподівано відійшла на свою половину поля, але сяк-так контролювала гру. Покладали шахтарі сподівання на «свої козирні контри». Цього разу суперник не вдався в авантюру, а вичекавши слушної нагоди сам кидався в бій. Хоча в карному «Севільї» хтось із оборонців зіграв рукою, але суддя з-за Вісли, не угледівши у цьому злого умислу, продовжив гру.

Гірники продовжували діяти в улюбленій тактиці – гра на контр-атаках і утримання хиткого, але корисного результату.

На 77-й хв. Банеґа, вийшовши один на один з П’ятовим, пробив і м’яч полетів над поперечиною у молоко. Через дві хвилини Кучер у падінні «виніс» м’яч з лінії воріт і врятував команду від неприємності.

Однак порив і опір шахтарів на ворота Сорії згасали, як вогник у гірницькому ліхтарику. Відверто забракло усім сил. Що призвело до втрати контролю над м’ячем. Добре, що П’ятов ловив м’ячі та й севільці чимало марнували моментів.

Після зіткнення з Феррейрою поле залишив на швидкій допомозі Крон-Делі. Епізод не для людей зі слабкими нервами.

Забив гол Ґамейро, але боковий угледів у цьому швидкому епізоді …положення поза грою і м’яч не зарахував.

На 82-й хв. Феррейра ще раз відзначився «заробив» пенальті. Удар з «точки» кращого бомбардира «Севільї» Ґамейро виявився бездоганним. Нічия – 2:2. Для Андрія П’ятова закінчився так 300-й ювілейний матч у футболці «Шахтаря».

«Севілья» забивала та й «Шахтар» не стояв осторонь, але переможця суперники не виявили. Нічийний результат дає кожному хороші шанси на вихід у фінал, але тісні двері, які вестимуть зі стадіону «Рамон Санчес Пісхуан», розраховані на одного. Хочеться вірити, що для української команди. Через тиждень довідаємось, хто цього фіналу більше вартий…

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити