"Тепловик": перезавантаження

07 червня 15:18
Переглядів: 82
Гол

Цьогорічне обласне футбольне міжсезоння виявилося як ніколи бурхливим і тривожним. Тривала невизначеність щодо змагань проявилася буквально у всьому - в коштах, термінах підготовки, строках старту, а найголовніше - у кількості  учасників. Різноманітні чутки ледь не щодня не давали сумувати, змушували плутатися у здогадах та версіях. Без втрат таки не обійшлося: хтось взагалі полишив обласні турніри - інші ж добровільно понизилися в класі.
Не оминула подібна доля й Івано-Франківський «Тепловик»...

... Чого тільки не говорили про команду взимку, куди лишень не спроваджували. Траплялося, навіть ставили хрест на її подальших перспективах. Від цього ставало прикро і образливо. Улюблена команда опинилася на межі зникнення. Та, попри все, до подібного не звикати: скільки хороших колективів ми втратили останніми роками. Лишень побіжний перелік вражає: «Цементник», «Тужилів», «Яспіль», «Пробій», «Сокіл», «Бескид», «Карпати» печеніжинські та яремчанські, «Газовик». Більшість пішли, щоб не повернутися.

З «Тепловиком», колективом що по праву входить до еліти обласного футболу, на щастя вийшло все інакше - вийшло все на добре. Небайдужі зацікавлені люди не дали статися непоправному. Їм вистачило розважливості і здорового глузду не залишати Івано-Франківськ та «Гірку» без футболу. І вже сьогодні є впевненість, що «тепловики» не повторять шляху своїх давнішніх і не дуже замляків- «Барви», «Індуктора», «Металіста», «Карпат», «Синтезу», «Сигналу», «Локомотиву», «Електрона».
Вони залишаються для нас. Зостаються, щоб відродитися, якісно змінитися, вийти на новий рівень (нехай для цього доведеться відступити бодай на крок), щоб набратися сил для нових гучних звитяг, бо без падінь не буває злетів. В це віриться.

Як віриться в те, що «Тепловик» ніколи не залишить нас як, приміром, свого часу це сталося з «Автоливмашем», «Техно-Центро», «Короною»,  «Королівкою», «Княгинином», коломийським «Сільмашем», бурштинським «Домобудівником», голинським «Колосом» та низкою інших.

На цю злободенну, гостру і важливу тему, а також про зміни, новації, одним словом, про сьогодення сучасного «Тепловика» спілкуємося із його новим наставником п.Степаном  Дзюником.

- Степане Степановичу, структурні зміни в «Тепловику» ви можете пояснити нашим читачам бодай з позиції тренера?

- Так, ми знову повернулися до назви «Тепловик», як це було раніше. Альянс із ДЮФК «Ніка» виявився нетривалим.

- В чому причина?

- Стосовно іншої сторони - «Ніки» не говоритиму, але, схоже, наші керівники: і підприємства і ФК воліли знову бачити «Тепловик» самостійною одиницею, зберегти його колишню структуру, зрештою, врятувати, власне, команду. Мабуть минулорічне наше об’єднання таки було помилкою.

- Ви обмовилися про рятування команди, її збереження. Що, все дійсно було так серйозно?

- Так. Команда залишилася у обласних змаганнях завдячуючи лише зусилям керівників ДП «Івано-Франківськ Теплокомуненерго» та очільника компанії «Ютім» пана Тараса Гурика, котрий своєчасно підставив плече допомоги.

- Втім, повернемося до минулого сезону, коли «Тепловик» був четвертим.Чому немає продовження минулорічного поступу?

- У тій співпраці з «Нікою», на мою думку, для нашої команди було дуже мало позитивних моментів. Переконаний, до «Тепловика», який був і залишається брендом футбольного франківська, просто причепили назву «Ніка» і більше нічого. У нашого колективу своя славна історія, свій уболівальник.

- Призначення вас на посаду головного тренера все ж несподіванкою ні для кого не стало...

- Спершу питання про це не розглядалося. Йшлося узагалі про існування команди. А вже потім, коли на підприємстві визначилися з тим, що футболу таки бути, то тренера особливо і не шукали, позаяк я працюю на ТКЕ спортивним інструктором, а окрім того не один рік працював у структурі клубу тренуючи юнаків. Так що це призначення було десь логічним і очікуваним. Мовилося навіть про те, щоб я одночасно очолив дві команди, але, самі розумієте, це було б заважко.

- Які зміни сталися у тренерському штабі?

- З юнацьким складом відтепер працює Василь Яцурак, вихованці якого з ДЮСШ №3 і складають основу нашої найближчої зміни. У наших лавах залишився адміністратор Олег Попович а також повернувся лікар Василь Камінський. Президентські повноваження, як і раніше, залишилися за Володимиром Рошнівським.

- Найбільш істотних змін зазнав склад команди. З ким сьогодні працюєте?

- В основному - це учорашні футболісти юнацького складу, яких я тренував. А ще - досвідчені Слободян, Павлів, Липецький, Самочко, котрим не завжди знаходилося місце в основі минулого сезону. Комплектуватися довелося виконавцями, яким з різних причин не знайшлося місця у інших обласних колективах, або ж молоддю, яка гартувалася на районному рівні. Нехай сьогодні їм ще бракує стабільності, але є бажання грати, проявити себе і воно, здебільшого, бере гору над майстерністю.

- Хто нині визначає ігрове обличчя «Тепловика»?

- Це молодий воротар Генсьор, а ще Шпільчак, який наразі травмований, Слободян, Гуменяк, Красій, Самочко, Рудницький, Ступницький, Павлів...

- Поговоримо про найголовніше: чому «Тепловик» вирішив провести сезон у другій лізі?

- Найважливіший чинник - фінанси. Інша справа - кадри. Ми свідомо пішли на омолодження складу. І молодь оцю, якої у нас зараз достатньо,  потрібно було обкатати, награти. Саме тому було прийнято рішення стартувати у першості.

- А зіграти цими виконавцями у першій лізі не наважувалися?

- Нам однозначно було б важко. Коли б мали у своєму складі хоча б чотирьох виконавців відповідного рівня, то можна було б спробувати. А так... До того ж підготовка вийшла дещо змазаною і старт пізній. оча у порівнянні з іншими суперниками ми почали тренуватися на місяць раніше за інших ще тоді, коли не було відомо, чи буде у нас команда взагалі.

- Маєте якісь конкртені турнірні орієнтири?

- Найперше - щоб наші хлопці за цей сезон проявили себе з найкращого боку, прогресували. Природно, є завдання - набрати якомога більше «золотих» залікових очок і пробитися до головного фіналу. Звичайно, сьогодні не стоїть питання про те,  щоб будь що фінішувати першими. Цього маємо прагнути, бо в усі часи орієнтири «Тепловика» залишаються високими. Якщо говорити конкретно - мусимо потрапити до призової трійки.

- Що скажете про формулу змагань?

- Як тренер, я раніше за схожою схемою не грав.  вісно, у два кола гралося б краще і це було б об’єктивніше. Але фінанси, роз’їзди, витрати, тощо. У цій схемі є свої «плюси» як і «мінуси» також. Та коли її підтримала більшість, то грати мусимо. Малу кількість матчів мають компенсувати кубкові ігри, яких побільшало. А це також можливість зіграти з різними опонентами і перевірити свої можливості.

 - Яким вам бачиться рівень турнірудругої ліги?

- У порівнянні з елітою - дещо нижчий. Тут є непогані команди і виконавці. Можливо у цих колективів бракує належних умов, відлагодженого тренувального процесу, але тіж Гвіздець, Битків і Серафинці у нашій групі мають непогані команди.

- Торкнемося фінансового аспекту участі?

- Наші фінансові можливості скромні. У порівнянні з іншими суперниками виплати невеликі - менші за інших десь на половину. У нас, щоб отримати обіцяні гроші, нехай і не такі вже великі, потрібно щоразу перемагати. Чим не стимул?

- Чим же мотивували гравців, коли кликали до лав «Тепловика»?

- Найперше тим, що у нас чудова інфраструктура - все зосереджено в одному місці: є свій стадіон, умови для роботи, зрештою тренувальний процес. Насамкінець ми дислокуємося в Івано-Франківську і їхати нікуди не потрібно. Гроші, хоча невеликі, теж є. Тож ті, хто залишилися, свідомі того, що якщо десь трохи втратять в матеріальному відношенні, то обов’язково виграють у іншому - у планомірно поставленій роботі, можливості фахово рости і продовжувати вчитися правильно грати у футбол. Навіть нинішнім нашим футболістам відомо - у «Тепловику» ніколи не обманювали. А це - імідж команди, який створювався роками.

- Однак, мабуть були й такі, які не приставали на ваші умови?

- Ми не запрошували вікових чи відомих - не ті сьогодні можливості. А з тих, кого кликали, відмовилося 3-4 футболісти. І тільки через те, що їм десь не в останній момент запропонували кращі за наші фінансові умови. Я поставився до цього з розумінням.

- Що сьогодні заважає роботі?

- Труднощі маємо тільки в одному: свої корективи у заняття вносить зайнятість хлопців на основній роботі чи навчанні. Маємо щоразу це враховувати, зміщати, переносити тренування. Але це не тільки ми - у цьому основна особливість футболу аматорського рівня.

- Тішить що уболівальників на матчах «Тепловика» не стало менше...

- Їх завше було достатньо. Навіть минулого сезону «Тепловик» завжди мав свого відданого глядача, навіть коли у місті були професійні команди. На «Гірці» направду позитивна аура, завжди доброзичлива атмосфера. Сьогодні наші прихильники не зраджують нам. ВОни навіть вітають те, що ми знову виступаємо одноосібно, як кажуть «нашою» командою.

Їм схоже, не так важливо у якій лізі ми граємо, бо вони розуміють, що цьогорічний наш відступ зроблено заради прогресу в майбутньому. Як кажуть, краще вчасно зробити перезавантаження, відступити на крок, заради двох якісно нових, зроблених уперед.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити