Тренер гандбольної "Дніпрянки" Михайло Милославський: "Все у "Галичанки" як слід, особливо з тією підтримкою, яку мають за спиною"

25 лютого 09:25
Переглядів: 320
Михайло Милославський

Львівська «Галичанка» двічі перемогла херсонську «Дніпрянку» в домашніх іграх 9-го туру Чемпіонату України гандбольної жіночої Суперліги сезону-2015/2016 (19-20 лютого). Перша зустріч підопічних Тетяни Штефан з херсонськими піраньями Михайла Милославського закінчилася з рахунком 32:21 (15:10). В другому матчі львів’янки, хоч і поступилися у першому таймі одним м’ячем, у підсумку також здобули перемогу - 31:22 (14:15). Ми попросили головного тренера «Дніпрянки» Михайла Борисовича Милославського не лише прокоментувати поразку його команди від львів’янок, а й в загальному оцінити рівень «Галичанки». Цікава думка одного з найдосвідченіших українських тренерів з огляду на те, що «Галичанка»  цього сезону  грає у дещо іншому складі та під керівництвом нового тренера.

Михайло Борисович, насамперед проаналізуємо, чому ваші дівчата, перемігши  у першому таймі другої гри, потім все ж програли, ще й у дев’ять м’ячів?

 - Почнімо з першого матчу, де моєї команди вистачило хвилин на двадцять рівносильної боротьби, а далі ми поступилися  у першому таймі п’ятьма м’ячами, а  в підсумку гри одинадцятьма м’ячами.  

Вже у другому матчі нам вдалося упродовж 30-ти хвилин грати на тому рівні, який від них вимагаю. Як наслідок – у першому таймі  ми на один м’яч лідирували. Та у другому таймі наробили повно помилок: «віддавали» м’яч в руки суперниць і найголовніше не поверталися після цього у захист – це і призвело до голів у наші ворота.

- У цьому турі «Дніпрянка» програла «Галичанці» у двох матчах одинадцять та дев’ять м’ячів відповідно. Якщо пригадати зустріч обох команд у 4-му турі, то там ви поступилися шістьма та п’ятьма м’ячами. Чому зараз зіграли гірше?

- Основну причину вбачаю у тому, що у нас виник дуже великий проміжок в іграх чемпіонату. Ми зіграли 25-26 грудня дві гри з ужгородськими «Карпатами». До речі, зазначу, що в першому матчі «Дніпрянка» поступилися ужгородкам  лише одним м’ячем, який «Карпати» забили за три секунди до закінчення гри. А в другому матчі програли  чотири м’ячі. Потім ми лише тренувалися, не маючи належної ігрової практики практично два місяці.

1

- А як же спаринги «Дніпрянки» з молодіжною збірною командою  України наприкінці січня?

- «Галичанка» ті самі спаринги мала, а на додачу – дві гри з «Карпатами» за тиждень до нашого протистояння, а також міжнародний турнір у Білорусі. «Галичанка» у хорошому ігровому тонусі. Тож коли для них не склався перший тайм, у другому мали за рахунок чого додати, а ми – ні. Це насамперед тому, що нам недостатньо власне ігрового досвіду, щоб утримати належний рівень боротьби. По тій же причині робили необов’язкові помилки, губили м’яч, передавали у чужі руки і найголовніше не поверталися у захист. Левову частку голів у другому таймі ми отримали впритул, тож до воротаря жодних претензій. Переміг той, хто краще був готовий, я приймаю цю поразку як закономірність.

- Найбільше у Вашій команді сподобалась гра Дарії Сурган та Катерини Ісаєвої (Кандибей)…

- Я якраз до обох маю зауваження по другому матчу. Кандибей зіграла набагато гірше своїх можливостей. Вона лідер і мала вести команду. Перший матч відбула непогано, а ось у другій грі саме вона спровокувала цю катастрофу у другому таймі своїми неточними передачами.

2

Тесаме Сурган: якщо  у першому матчі забила  5 м’ячів, то у другій грі  - жодного гола. До того ж отримала два видалення у захисті, яких могло не бути. Я їй кричав: «не рухай суперниць на переході, є ще воротар», вона не послухала. Зараз трактовка така: якщо зачіпаєш суперника на переході – це сім метрів і дві хвилини, як пити дати. Так і сталося: наша воротарка сама впоралась і відбила, а Сурган, не послухавши мене, отримала двохвилинне вилучення і семиметровий штрафний для команди.

- Можливо Дарія просто не чула Вас, адже дівчата з обох команд настільки були налаштовані на боротьбу, що могли абстрагуватися від іншого…

- Вона чула все. Дарія має велике бажання, але це не рахується. Завжди кажу: «ми робимо – оце рахується». Треба розрізняти – хочу і можу. Ми все обов’язково проаналізуємо і врахуємо при підготовці до наступних ігор чемпіонату. Зараз дуже добре у вас пограли і маємо ще тридцять тренувальних днів у себе вдома. У наступному турі нас очікує київський «Спартак» і гра за третю позицію у турнірній таблиці та бронзову медаль.  «Галичанка», звичайно, має інші завдання – у них боротьба з «Карпатами» за чемпіонство, тож губити очки у іграх з нами вони не могли собі дозволити. Але ми і надалі максимально будемо налаштовуватись як на «Галичанку», так і на «Карпати» - розслабитися у іграх з нами не дамо.

- Ви один з найдосвідченіших тренерів України, тому цікаво саме Вас запитати наступне. Як Вам «Галичанка» сьогодні, після того, як з неї пішли лідери – Іра Стельмах та Тамара Смбатян?

- Не тільки лідери пішли, а й тренер. Упродовж багатьох років «Галичанка» була пов’язана з  ім’ям Василя Козара. «Дніпрянка» провела з «Галичанкою» дуже багато ігор, тож я пам’ятаю усе – і наші перемоги над ними, і коли почали грати на рівних і, зрештою, коли ми почали програвати від них. Ця команда росла на моїх очах і там відчувалася рука Козара, його підходи до бачення гри. Щодо Тамари Смбатян та Ірини Стельмах – дійсно, це були два лідери на ігровому майданчику, які  багато в чому визначали результат гри для «Галичанки».  Та сталося те, що сталося: перебралися за кордон лідери, а «Галичанку» замість Козара очолила Тетяна Штефан.

3

Чи бачите якісь переінакшення  в  команді з приходом Тетяни Штефан? Якщо так,  то як вважаєте, це позитивні зміни?

- Таня - не новий тренер, вона тривалий час працювала пліч-о-пліч з Козарем. Безумовно малюнок гри видозмінився: він став більш європейським – більше рухів гравців з м’ячем та без. Козар сповідував сувору ігрову дисципліну: вимагав, щоб дівчата грали так, як бачить він. Це результат давало: «Галичанка» стала чемпіоном України, вийшла у півфінал європейського Кубку. Тепер «Галичанка»  не те, що створюється заново, але без двох лідерів і по новому баченню тренера. Щоб оцінити результат – треба час. І перша перевірка – це чемпіонат України. Поки що попереду «Карпати», але тоді, як програли ужгородкам, Тетяна ще не відповідала за «Галичанку». Вважаю, їй мають дати карт-бланш і час, щоб показати, на що вона здатна. Зараз «Галичанка» відстає від «Карпат» на чотири очки. Щоб перегнати, треба перемогти у двох іграх, у них же  попереду ще чотири матчі. Тож, якщо Галичанки не дозволять собі  люфту з нами чи «Спартаком», все вирішуватиметься для них у тих чотирьох іграх з Карпатами.  Подивимось.

4

- Чи можна сказати, що «Галичанка» і сьогодні  в повному порядку?

 - Цілком. Найбільше, що мені подобається в цій команді – кожна гравчиня, як юна, так і досвідчена, мають велике бажання виходити на майданчик і доводити свій професіоналізм. Як приклад - та ж Наталка Туркало, яка ще грала у мене в збірній, коли я був молодий та красивий (сміється). Вона - справжній боєць до мозку кісток. Чому я у другому матчі посадив на лаву  Кандибей?  Я їй сказав: «так як граєш сьогодні, то хай краще вийде молода». Я вважаю, якщо у грі така досвідчена гандболістка, то має постійно тримати високий рівень, бути однією з кращих на майданчику, а не такою, як всі, а то і гіршою. Ось такий підхід -  бути кращою  - спостерігаю у Туркало постійно. Одним словом, вважаю: все у «Галичанки» як слід, особливо з тією підтримкою, яку мають за спиною.  У нас на жаль такого немає.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити