Тренер "Українських Отаманів": "Ми бойового духу не втратили "

13 лютого 22:47
Переглядів: 234
даниленко

Тренер БК «Українські отамани» Валерій Даниленко після перегляду матчу в Аргентині поділився з нами першими враженнями та власними підрахунками результатів.

Леандро Бланк «Аргентинські кондори» проти Вадима Кудрякова «Українські отамани».

Перш за все хочу відмітити, у Аргентині ми планували, що виступить наш легіонер Хасанбой Дусматов, а на підміну йому готували Дмитра Замотаєва. Проте, нажаль, Хасанбою Дусматову вчасно не відкрили візу до Аргентини, а Дмитро зазнав травми, яка не дозволила йому виступити проти «Кондорів». Таким чином ми улагодили усі питання з WSB та повезли до Аргентини Вадима Кудрякова, який на той час відновлювався після останнього поєдинку в США. Що стосується самого поєдинку в Аргентині між Кудряковим та Бланко, то в цьому бою, на мою думку, не було явної переваги когось з боксерів. Вадиму необхідно було проводити весь бій так, як він боксував в останньому раунді, в якому він почав вести більш агресивний та жорсткий бокс. У перших раундах Вадим пропускав акцентовані удари від аргентинця, а відповідав на них не так часто, як цього хотілося та було необхідним. На кожен пропущений удар необхідно було «насипати» по два, три, а то й навіть і більше. Плюс, до того ж, він іноді «зависав» у атаках. Ще раз повторюсь, він виправився тільки в останню трихвилинку, а так треба було боксувати з перших секунд. От для прикладу в Алжирі «Отамани» виграли, бо вже з перших секунд нав’язували суперникам свій бій, жорсткий і видовищний. Проти аргентинця Вадим пропускав удари, які завжди впливають на публіку та суддів, а сам тією ж монетою не розплатився. Але при всіх цих мінусах, я вважаю, що наш хлопець вищий класом за аргентинця. Певно, дуже важливу роль у такому боксі Кудрякова відіграла акліматизація, бо ж за три дні дуже важко призвичаїтись і до зміни часових поясів, і до зміни температури. До того ж Вадим молодий хлопчина, якому ще набиратись і набиратись досвіду. Мені дуже шкода, що він не зміг показати свою перевагу на виїзді так, щоб запевнити суддів.

Альберто Меліа «Аргентинські кондори» проти Арама Авагяна «Українські отамани».

Головною помилкою Авагяна стало те, що він поліз у розмін ударами з аргентинцем. А у рубці суддям важко щось порахувати та чітко зрозуміти. Йому б треба було вести себе хитріше, обдурювати, виманювати. А він пішов у зручну для суперника манеру бою. На чужій території потрібно перемагати явно, а у такому розміні судді вагаючись скоріш за все віддадуть господарю рингу. По моїм підрахунками Авагян вів у першому раунді, а далі бій був плюс-мінус рівним.

Карлос Аквіньйо «Аргентинські кондори» проти Евалдаса Петраускаса «Українські отамани».

Я вважаю, що Петраускас виграв усі раунди. Звісно, не так яскраво він провів останні, бо вже втомився, знову ж таки через акліматизацію. Видно було, що боксував на морально-вольових у п’ятому, але він все одно виграв! Перші два, це взагалі було одностороннє знищення. У правилах Всесвітньої серії боксу прописано, якщо боксер має явну перевагу, йому мають давати результат 10:8, 10:7, навіть 10:6, але жоден суддя у першому раунді так не зробив. Наче не бачили, як наш хлопець розбивав аргентинця, а один суддя і взагалі дав нам перевагу в один пункт. Другий раунд вразив ще більше, такого я давно вже не бачив: мало того, що двоє суддів знову дали рахунок 10:9, хоча там явно було 10:8, так один навіть віддав перемогу аргентинцю. Коли я це побачив, навіть слів підібрати своєму обуренню не міг. У наступних раундах Петраускас вже втомився, але все одно був точнішим і жорсткішим. Тобто, якщо у перших двох поєдинках ми не мали яскравої переваги у ринзі, то у бою Евалдаса сумнівів просто немає, він з першого ж удару почав домінувати і, на мою думку, беззаперечно був кращим.

Факундо Соліс «Аргентинські кондори» проти Сергія Корнєєва «Українські отамани».

Після цього бою я ще раз упевнився, що переліт у Аргентину сильно позначився на хлопцях. Сергій був набагато повільнішим, ніж ми звикли його бачити. А це перша ознака поганої адаптації до часових та кліматичних змін. Хлопець йому попався зелений, тому навіть на резервах організму Корнєєв беззаперечно виграв цей бій.

Підсумок

Якщо у перших двох поєдинках ми самі дали привід суддям віддати перевагу аргентинцям, то у бою з Петраускасом нам мали на 100% піднімати руку. Я взагалі вважаю, що ми жодного бою не програли, але найбільш прикро саме за третій бій, він той і став вирішальним у цьому матчі. Якби там не було, хоч це і перша наша поразка, ми бойового духу не втратили і повні бажання довести, що українська команда – найсильніша у світі.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити