Тренер ВК "Динамо" Ігор Зінкевич: На гру з "Слобожанцем" нікого налаштовувати не доведеться

03 березня 12:30
Переглядів: 85
Ігор Зінкевич

Сьогодні, 3 березня, у Києві розпочинається четвертий тур Чемпіонату України з водного поло сезону-2015/2016. Свій перший поєдинок у столиці львівське «Динамо» зіграє проти ВК «Одеса»–ОНМА. А вже завтра ввечері на чинних володарів титулу чекає четверте в сезоні очне протистояння з харківським «Слобожанцем», головним конкурентом галичан в боротьбі за «золото».

Наразі у турнірній таблиці динамівці випереджають підопічних Сергія Колточихіна на три пункти. Тож завтра у Києві очікуються серйозні харківсько-львівські «розбірки». Немає у цьому сумнівів і в головного тренера «Динамо» Ігоря Зінкевича. Напередодні матчів четвертого туру Ігор Ілліч розповів IA ZIK про підготовку команди до нього та поділився своїми очікуваннями, перш за все від поєдинку з «Слобожанцем».

– Пане Ігоре, після поразки від «Слобожанця» у минулому турі в Одесі, ви сказали, що головною її причиною стала незадовільна підготовка до матчів у Південній Пальмірі. До київського туру «Динамо» готове на сто відсотків, чи знову є проблеми?

– Одразу хочу подякувати нашому президенту Олександру Свіщову, що на відміну від попередніх турів, цього разу ми до матчів Чемпіонату України готувалися не вдома, де через відсутність стандартного 50-метрового басейну змушені працювати на «малій» волі, а за кордоном, маючи можливість не лише тренуватися в хороших умовах, а й зіграли низку контрольних спарингів проти доволі сильних суперників.

– Вибачте, але наскільки відомо, «Динамо» між третім і четвертим турами стало переможцем міжнародного турніру у Польщі, а ви говорите тільки про спаринги.

– Турнір у польському місті Лодзь мав товариський статус, тому матчі в його рамках я й назвав спарингами. Та й по своїй суті, незважаючи, що додому ми привезли красень-кубок, головним нашим завданням у Польщі було отримання ігрової практики та можливість проводити тренування на «великій» воді. Я кожен раз, уже багато років говорю про те, що доки у нас не буде можливості постійно тренуватися на майданчику стандартних розмірів, до тих пір ми не зможемо прогресувати та розвиватися. Як можна награвати командні дії, відпрацьовувати тактику в ситуації, коли тренування проводяться в значно вужчому басейні, ніж ми граємо офіційні матчі. Саме відсутність «великої» води у тренувальному процесі й створює нам найбільше проблем. Ну а перед третім туром в Одесі у нас ще й фактично уся команда перехворіла грипом. Зрозуміло, що відбувалося це в різні періоди підготовки, тому й інколи виникала ситуація, що на занятті було менше половини складу команди.

– У Польщу ви поїхали оптимальним складом?

– У тому то й справа, що ні. Наприклад, один з наших центральних нападників Сергій Грішин захворів саме перед виїздом до Лодзі, тож залишився у Львові. А двоє наших наймолодших гравців – рухливий нападник Богдан Дзядик і захисник Станіслав Дубелір – поїхали на тур юніорського чемпіонату України у складі команди УФК, в якому вони навчаються. Не було й нашого капітана Віктора Момота. Він поєднує виступи за «Динамо» з роботою тренера юнацької команди. Тому також залишився вдома. Та все одно я залишився задоволений як зіграними матчами, так і проведеними тренуваннями у Польщі. Перш за все, ми ставили завдання пограти на «великій» воді. Ніхто не прагнув перемогти усіх суперників будь-якою ціною. Незважаючи на відсутність низки гравців, все одно старалися відпрацьовувати ті тактичні схеми, які не можемо награвати у себе в маленькому басейні.

За нашу команду дебютував у Лодзі молодий Орест Джура, ще один вихованець УФК. Він є гравцем 2000 року народження, до слова, тренується у Віктора Момота. Його грою, як і в цілому турніром, я залишився задоволений.

Додам, що з командами-суперницями не тільки вдалося зіграти по два матчі, а ще й навести з ними контакти. Для прикладу, білоруси запросили нас на кілька днів до Мінська і ми скористалися їхньою гостинністю. Останній етап підготовки до туру в Києві ми провели саме в столиці Білорусі, звідки й приїдемо одразу на ігри до Києва.

– Перебуванням у Мінську залишилися також задоволені?

– В цілому так. Умови для тренувань були просто шикарні. А головне, цього разу ми виїхали майже у повному складі. Не було тільки нашого легіонера з Єгипту Каріма Ель-Арабі. Не встигли оформити йому необхідні документи. У Мінську ми були чотири дні, упродовж яких проводили по два тренування на великій воді, а у вівторок, 1-го березня, зіграли товариський поєдинок з чемпіоном Білорусі, командою РЦОП з Мінська. Гра закінчилася нашою перемогою з рахунком 17:10. Перші два періоди ми грали головним чином основним складом і перед великою перервою вели перед – 11:2. А от далі надали можливість пограти нашим резервістам. Діяли вони не погано, але дозволили білорусам скоротити перевагу в рахунку з дев’яти закинутих м’ячів до семи. Знову ж таки потішив Орест Джура, який став автором двох останніх наших голів у матчі. Втім, ще раз наголошу, що на результаті ми не зациклювалися. Головне, уся команда відчула командну гру на великій воді. Та й суперник був непоганий. Загалом, команда з Мінська справила на мене непогане враження. У ній грають хлопці 1995/1997 років народження. Але не усі ланки у білорусів укомплектовані добре – через це й відчувається дисбаланс у їхніх діях.

– Виходить, до матчів у Києві, зокрема до гри проти «Слобожанця» ви підготувалися належним чином?

– Проблеми є, зокрема, мають ушкодження два провідні гравці – Юрій Мамєтьєв та Олександр Дядюра. Повертаючись до поразки в Одесі, скажу, що  у матчі з харків’янами надто багато голів ми пропустили з гри. Три м’ячі нам закинули з дальньої відстані, а подібне у водному поло в матчі рівних команд – річ неприпустима. Зрозуміло, той матч був не найкращим для нашого досвідченого воротаря Дениса Волончука. Але й польові гравці також були винні – не можна давати так вільно кидати з другої лінії. А ще нам забракло й везіння у кінцівці гри. Та ми з поразки в Одесі трагедії не робимо. Попереду ще три тури – половина чемпіонату. Так що у нас ще буде не одна нагода взяти реванш і я не сумніваюся, що в наступних іграх з «Слобожанцем» перемога буде за нами. До речі, в перших двох турах ми обігрували команду Сергія Колточихіна. Так що досвід вигравати у харків’ян ми маємо. Більше того, зараз ми по-спортивному злі на «Слобожанець» і я просто таки відчуваю, як хлопцям не терпиться з ними зіграти. Так що в Києві на центральну гру туру мені нікого з гравців налаштовувати не доведеться. А як усе складеться і яким буде результат, побачимо.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити