Тренер ВК "Динамо" Ігор Зінкевич: З наступного туру за нас гратиме легіонер із Єгипту

24 грудня 13:30
Переглядів: 109
Ігор Зінкевич

Кілька днів тому у Дніпродзержинську завершився другий тур Чемпіонату України з водного поло, упродовж якого, як і на першому, львівське «Динамо» виграло усі свої матчі. Тепер найближчого переслідувача, харківський «Слобожанець» галичани у турнірній таблиці випереджають на шість пунктів.

Повернувшись додому, своїми враженнями від туру з IA ZIK поділився керманич «Динамо» Ігор Зінкевич. Розповів Ігор Ілліч і про те, чому вже по ходу чемпіонату внесено зміни у його регламент, а також поділився інформацією про «екзотичні» зміни в складі чинних чемпіонів.

– Загалом другим туром я залишився задоволений. Головне завдання – виграти усі матчі – ми виконали. Тож продовжуємо очолювати турнірну таблицю і до того ж відрив від «Слобожанця» збільшили до шести пунктів, а це в світлі змін у регламенті чемпіонату дуже важливо. Та з іншої сторони, тренер ніколи не може бути на сто відсотків задоволений грою своєї команди. Тому у мене, незважаючи на максимальний результат, є певні претензії. Найбільше я незадоволений реалізацією моментів. Створюємо їх ми дуже багато, але довести до логічного завершення виходить далеко не завжди. Розумію, що кожен кидок не може завершуватися взяттям воріт, але якби ми забивали половину, або принаймні навіть третину, то вигравали б із значно більшою перевагою в рахунку. Напевне, тут в значній мірі справа у психології. Як тільки ми робимо більш-менш серйозний відрив у рахунку, одразу настає розслабленість, втрачається концентрація і починаються дитячі помилки. Доходить до того, що дозволяємо собі не забивати у практично пусті ворота з двох – трьох метрів. Гравці через це сильно не переживають, бо думають, що коли не забили зараз, то нічого страшного не трапилося – наступного разу м’яч обов’язково залетить до сітки. Вони вважають, що раз ми виграємо, то все в порядку. Вже не знаю, як їм пояснити, бо вони ніяк не усвідомлять, що навіть в матчах із слабшим суперником необхідно викладатися на повну упродовж усього поєдинку – тільки тоді буде якийсь прогрес у грі і ріст майстерності. А так, коли ми то граємо, то розслабляємося і починаємо відбувати номер, про якийсь позитив у плані ігрового росту мови й бути не може. Навпаки, з таким ставленням до гри, до суперника, починається тільки регрес у нашій грі. А у нас поєдинків, коли ми швидко добиваємося комфортної переваги в рахунку, значно більше, ніж коли інтрига зберігається упродовж усього матчу.

– Судячи з розвитку подій у іграх, по-справжньому викладатися довелося тільки в матчі із «Слобожанцем»?

– За великим рахунком так. Бо навіть в матчі з одеситами, які йдуть третіми у турнірній таблиці, після двох періодів усе було зрозуміло. А з командою Сергія Колточихіна насправді вийшла дуже важка гра для обох команд. Але такі ігри дорогого вартують. Саме в таких поєдинках гравці ростуть – вони вчаться показувати увесь свій потенціал в самих важливих іграх, де вимагається давати результат. І коли б таких матчів було якомога більше, то майстерність команд загалом та окремих ватерполістів підвищувалася б значно швидше. Але у нас, на жаль, їх обмаль.

– Є ймовірність, що загалом упродовж сезону, враховуючи Кубок України і Суперкубок, «Динамо» із «Слобожанцем» можуть зіграти 14 матчів. Не забагато?

– Проти сильного суперника забагато матчів не може бути апріорі. А тим більше в нашій ситуації сьогодні, коли, не хочу ображати інші клуби, у нас фактично є один конкурент. Та й не факт, що ми зіграємо із «Слобожанцем» аж 14 матчів. Адже чемпіон може визначитися за підсумками шести турів і тоді фінального плей-офу за «золото» не буде, а це п’ять поєдинків.

– То можливо, не потрібно було приймати в регламенті пункт, що плей-оф проводиться лише за умови, коли між командами різниця у набраних очках менше десяти пунктів?

– Ні. Саме я був ініціатором того, щоб у регламент ввели цей пункт. Взагалі то я проти змін у регламенті по ходу чемпіонату. Але цього разу вважаю, що Виконком федерації разом з тренерами своєчасно внесли зміни. По-перше, добре, що ніхто достроково не припиняє виступи в чемпіонаті. У нас і так мало команд, тому позбавляти ігрової практики ще й тих, хто є – це вже злочин. Що ж до плей-оф, то коли його проводити за будь-яких підсумків шести турів регулярної першості, то тоді втрачається взагалі сенс не лише викладатися на повну в кожній грі, а й взагалі грати на перемогу в кожному з окремих матчів. Тоді можна було б упродовж сезону награвати молодь і займатися експериментами, щоб краще підготуватися до плей-оф. Але ж там лише п’ять матчів, а може так статися, що буде й тільки три. От і вийшло б, що рік готуєшся до матчів, кількість яких може бути навіть меншою, ніж пальців на одній руці. А так, за нового регламенту, до кожного матчу необхідно ставитися серйозно. Я також дуже хочу, що чемпіон визначався в іграх плей-оф. Однак це право – зіграти «золотий» фінал з переможцем регулярної першості – команда, яка займатиме друге місце після шести турів, повинна заслужити, а не отримати. Десять очок відриву від найближчого переслідувача – це показник явної переваги одної команди над рештою суперників і в цьому випадку я не бачу сенсу проводити ще й плей-оф. Кожна команда повинна мати турнірну мотивацію на кожен поєдинок. От ми два тури пройшли без втрат і так само, тільки на максимальний результат збираємося грати і в наступних.

– Розкажіть, як команда готуватиметься до третього туру, який 7-го лютого розпочнеться в Одесі?

– Після повернення з Дніпродзержинська дали хлопцям п’ять вихідних. Але додому повернулися не всі – ціла група наших гравців залишилася там же у Дніпродзержинську на тижневий збір національної збірної. Я щоправда не розумію, для чого цей збір взагалі проводиться, але то вже тема для окремої розмови. Ті ж, хто повернувся до Львова, вчора поновили тренування. До 10-го січня ми працюватимемо у режимі одноразових занять, щоб підтримувати тонус. Зрозуміло, на свята буде кілька вихідних, а з 11-го січня розпочнемо безпосередню підготовку до туру в Одесі, яка триватиме чотири тижні.

Можу також сказати, що в квітні, коли не заплановано жодного туру в чемпіонаті, «Динамо» під прапором збірної України зіграє на традиційному міжнародному турнірі у Лодзі «Кубок Президента Островца», де нашими суперниками будуть національні команди Чехії, Молдови, Литви, Словаччини та господарі збірна Польщі. Окрім того, є велика ймовірність того, що у наступному році «Кубок Карпат» знову будемо розігрувати у чотири тури. Окрім нас, згоду на це уже дали поляки і молдовани, тож залишилося дочекатися лише підтвердження про участь словаків. Для нас участь у цих турнірах дуже важлива. Адже зважаючи на наші умови для тренувань в малому басейні, ми таким чином будемо мати  більше можливостей для розвитку і прогресу наших гравців у тактичному плані. Чим більше матчів ми будемо грати на майданчиках стандартних розмірів, тим швидше ми будемо піднімати рівень гри команди.

– Перші два тури «Динамо» відіграло одним і тим самим складом. Чи буде ротація гравців у наступних?

– Одна заміна буде стовідсотково. Причому це буде легіонер – і не з ближнього зарубіжжя, і навіть не з Європи. Карім Ель-Арабі – гравець національної збірної Єгипту. Гравець доволі хорошого рівня, головним його козирем є дуже хороша робота ніг – якраз те, чого чи не найбільше бракує нашим гравцям. Одразу скажу, що ми його взяли не заради екзотики. Я переконаний, що Карім не лише складе конкуренцію в команді, а й реально нас підсилить. Він уже з нами тренується. Ми хотіли його взяти ще на минулий тур, але не встигли оформити певні чисто формальні моменти.

– Як вам вдалося його вмовити грати за «Динамо»?

– А ми нікого не вмовляли. Усе сталося, як у легендарній кінокомедії «Брильянтова рука». Пам’ятаєте фразу «Не винна я – він сам прийшов». Так і в нашому випадку – Карім сам прийшов до нас і сказав, що хоче грати за «Динамо». Ви запитаєте, а як він опинився у Львові? Все дуже просто: поступив і тепер вчиться на першому курсі Львівського Національного медичного університету. Прийшов, сказав, що хоче з нами тренуватися і грати за «Динамо». Після другого тренування до мене підійшов Саша Дядюра і каже: «Ілліч, давайте візьмемо його – реально хороший гравець». Я притримувався такої ж думки. Сподіваюся, що маючи легіонера із Африки, ми станемо грати ще краще.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити