"Цю команду потрібно розпустити – повагу втратив навіть Худоб’як". Фанат "Карпат" – про бійню у Франківську

22 вересня 17:29
Переглядів: 1207
фанати карпат

Ми зустрілися з одним із найвідоміших фанатів Карпат, щоб обговорити вчорашнє кровопролиття у матчі Кубка України, а також його наслідки для "зелено-білих".

Він приходить на зустріч втомлений – до Львова повернувся близько третьої ночі. В очах – пустка. Зізнається, що всі емоції залишив у Франківську. Про вчорашнє побоїще нагадує біль від поліцейських кийків. Але значно більше болить приниження через ще одну гучну невдачу улюбленого клубу. Домовляємося, що не публікуватимемо його імені – фанати зазвичай не люблять популярності. Для нас найголовніше – з’ясувати, як усе було, і що буде далі.

– З чого розпочалося побоїще?

– Усе почалося значно раніше, зважаючи на результати, які команда демонструвала зі слабшими, на нашу думку, суперниками. Програли Динамо 0:5 – нехай. Але 0:3 і 1:6 від Маріуполя та Вереса, коментарі від дружини Худоб’яка… Ми навіть на це заплющили очі і дали їм єдиний шанс – Кубок. Вони були попереджені. Знав кожен – від капітана команди до масажиста – не дай Боже не виграють, то з поля не зійдуть. Це їм було сказано такими словами. Їхатимуть додому електричками, йтимуть пішки, але такої невдачі ми не пробачимо. Про це знав кожен футболіст.

Те, що сталося вчора, – інакше статися не могло. Команда повинна усвідомлювати свою відповідальність, коли вдягає футболки Карпат. Для тисяч людей у Львові – фанатів і нефанатів – це дуже вагома частина життя. Якщо вони думають, що виходять на поле просто покопати м’яч і отримати преміальні, то помиляються. Адже потрібно відповідати за свою невдалу гру. Це їхня провина, що вчора дуже багато людей отримали травми. Дуже багато матерів і дружин не спали всю ніч.

– Конфлікти почали спалахувати ще під час матчу. Чому ультрас не дали змоги команді виправити ситуацію на полі?

– Навпаки – ми дали шанс. Наші лідери сказали, що поєдинок повинен бути дограний. Матч легенько міг бути закінчений раніше. Усі бачили, що шансів – ніяких, ми програємо, пропускаємо ще один м'яч. Далі в хід пішли емоції.

– Скільки фанатів постраждали у вчорашньому замісі?

– Практично кожен отримав по кілька ударів кийками. Я, всі мої друзі. Декому пощастило менше, ніж нам, бо були випадки, коли одного били по 5-6 акабів. Зокрема, по голові. Це ще один приклад, що насправді країна не змінюється. Йде людина із розкритими долонями, нікого не зачіпає, а ззаду команда: "*баш його". Хлопці лежали у калюжах крові. Просто це – Україна. Цікаво, що місцеві вболівальники дуже гаряче підтримували дії міліціонерів. Бракувало лише вигуків "Беркут, беркут", як свого часу було в Донецьку.

– Те, що Федецький отримав по обличчі, – нормально?

– Ні, абсолютно ненормально. Але Артем увесь час був перший. Перший біг до фанатів, перший дарував свою футболку, перший кричав у рупор, перший – з прапором України. Якщо він перший всюди, то й тут отримав перший.

– Що було після матчу?

– Не можу розповісти про все, бо особисто я був абсолютно спустошений. Абсолютно не хотілося з'ясовувати з ними стосунки. Цікаво, що звичайні люди, які не поїхали у Франківськ і дивилися трансляцію, почали надзвонювати і збирати інформацію, щоб заблокувати дорогу – не відпустити команду по домах без серйозної розмови.

– І це практично вдалося.

– Так, клубний автобус зупинили на під’їзді до Львова. Нікого не побили. Футболісти не вийшли на розмову, хоча хлопці вимагали цього – щоб бодай подивитися їм в очі. "Нехай вийде хоча б капітан, хоча б головний тренер. Поговоримо і їдьте собі". Натомість приїхав спецназ Львівської області на двох мікроавтобусах. Відчиняються двері. "Парни, работаем" – і це все "кладеться" знову ж таки кийками, ногами. Дехто з хлопців встиг утекти. Вони бігли полем із кукурудзою, по шию у воді. За кілька кілометрів їх підібрав інший наш бусик.

– Що буде далі?

– Зараз найголовніше – усіх наших друзів витягнути з райвідділів та лікарень. А тоді будемо вирішувати. Дуже сумніваюся, що цей склад Карпат знайде якусь підтримку у фан-секторі. Було б логічно і в стилі Карпат просто розпустити цю команду, розірвавши контракти з усіма. Тоді, очевидно, виліт у Першу лігу і будівництво нової команди, нових Карпат.

Люди, які грають в команді по 10 років, які могли б претендувати на статус легенди Карпат, абсолютно себе не показали. Ні на полі, ні поза ним. Проблема не в тому, що вони не вміють грати. Вони просто гнилі. Не виграти у Прикарпаття, за яке нам забиває чувак із явною зайвою вагою… Фактично – сільська команда. А в нас – гравці збірної України, легіонери зі всієї Європи. Немає стержня, немає жили, немає ментальної величини. Футбол – це не тільки копання м'яча.

– Наскільки розумію, повагу втратив навіть Худоб'як?

– Він – передусім. Тому що він – капітан. Ми часто бачимо в Англії, як той же Агуеро захищає вболівальників, що потрапили під роздачу. А тут було очевидно, що виникне криваве місиво, проте вони опустили голови і швидше від усіх сховалися в роздягальню.

– Дехто дивується, чому ви діяли саме таким чином замість того, щоб влаштовувати акції протесту під офісом клубу, висувати претензії керівництву Карпат…

– Можна критикувати власника. Але ми розуміємо: не було б Димінського, команда повторила б долю луцької Волині, Металіста, Дніпра. Вони зібрали за іменами непоганий склад Карпат, який міг боротися за топ-трійку. Нормальне фінансування, база, місто, вболівальники. Чого цим футболістам не вистачало?

Мій вболівальницький досвід припав повністю на епоху Димінського. Звичайно, що вона мусить колись закінчитись. Якщо з нами трапиться те, що й з іншими великими командами – Дніпром, Металістом, то я впевнений: наступного тижня у Cantona Pub будуть створені нові Карпати, які фінансуватимуться небайдужими вболівальниками. Я впевнений, що знайдуться і спонсори. Карпати будуть завжди.

За матеріалами: football24.ua
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити