Турнір пам’яті Карла Мікльоша: Третій тур

20 березня 19:30
Переглядів: 239
мікльош

Відбулися поєдинки третього туру групового етапу традиційного турніру, присвяченого пам’яті Карла Мікльоша, одного з творців легендарного складу «Карпат», який у 1969 році завоював Кубок СРСР, а наступного сезону виборов для міста Лева путівку в елітний дивізіон Чемпіонату колишнього Радянського Союзу.

У цьогорічному Меморіалі Карла Мікльоша за почесний трофей розпочали боротьбу 48 команд, дві з яких представляють ФК «Карпати» – найстарші вихованці клубних Академії футболу та футбольної школи – «УФК-Карпати» U-17 та СДЮШОР «Карпати» U-17 відповідно. 

На попередньому, груповому етапі 48 команд розподілено на 12 підгруп – по чотири в кожній. За підсумками турнірів у квартетах буде визначено учасників, що в іграх плей-оф продовжать боротьбу за почесний трофей. У суботу обидві карпатівські команди зіграли свої поєдинки третього туру попереднього етапу. 

ГРУПА «12»

СДЮШОР «Карпати» U-17 (Львів) – «Карпати» (Старе Село) – 2:0 (0:0)

19 березня. Початок – 10:30. Львів, Штучне поле Академії футболу ФК «Карпати». Хмарно. –2°С

Арбітр – Юрій Суряк.

Асистенти арбітра: Юрій Пилипів, Тетяна Гринишена.

СДЮШОР «КАРПАТИ» U-17: Костик (Ющишин, 60), Чиж (Синишин, 60), Мельник (Білий, 71), Палюх (Малашевський, 54), Іжовський (Рехман, 71), Оприск, Лесько, Лелюх (Дулібський, 54), Пізнюк (Діма, 46), Гудима (Нич, 46), Нетлюх (Деревецький, 46).

Голи: Синишин (65), Нич (73). 

Перший тайм одного з варіантів карпатівського дербі пройшов у рівній боротьбі. Кожна з команд мала по кілька моментів, аби відкрити рахунок. Однак ні господарі, ні гості так і не спромоглися бодай раз довести справу до взяття воріт суперника. Тож на перепочинок команди пішли за «сухої» рівноваги.

У перерві та упродовж першої половини другого тайму зустрічі тренери СДЮШОР «Карпати» проводили заміни, причому робили це блоками, міняючи одразу по два–три гравці. Зрештою, кадрові перестановки своє зробили. Підопічні Романа Деркача та Івана Шуги зуміли взяти гру під свій контроль, що стало наслідком їхньої територіальної й ігрової переваги. Небезпечні моменти біля воріт команди зі Старого Села господарі, щоправда, створювали не в кожній своїй атаці, але разів п’ять–шість у карному майданчику гостей ставало по-справжньому гаряче. Зрештою, двічі юні «леви» таки забили. 

На 65-й хвилині правий захисник «зелено-білих» Синишин вчасно підключився по своєму флангу до атаки і партнери вивели його у прорив. Увірвавшись в штрафну, він немов професор, розібрався з оборонцем і з лівої потужно пробив у ближній кут. Гол вийшов по-справжньому красивий. 

А за вісім хвилин по тому ж таки правому крилу атаки господарі вивели один на один з воротарем старосельчан Діму. Нападник пробив, але голкіпер зреагував на удар і відбив його. Однак, як засвідчив подальший розвиток подій, воротар не ліквідував небезпеку, а лише на якусь долю секунди відклав другий гол у матчі. Партнери його не підстрахували і Нич, будучи першим на м’ячі, фактично без перешкод переправив його до сітки. 

Напевне, якби гравці СДЮШОР «Карпати» з такою частотою продовжили реалізовувати свої моменти, то все могло б закінчитися й розгромом. Але в тому то й справа, що забитих м’ячів у цьому матчі глядачі більше не побачили. Тож фінальний свисток зафіксував перемогу підопічних Романа Деркача та Івана Шуги з рахунком 2:0. 


ГРУПА «11»

«УФК-Карпати» U-17 (Львів) – «Юність» (Верхня Білка) – 2:2 (0:1)

19 березня. Початок – 15:00. Львів, Штучне поле Академії футболу ФК «Карпати». Сонячно. Сонячно. +2°С

Арбітр – Юрій Малаха.

Асистенти арбітра: Тетяна Гринишена, Олександра Вдовіна.

«УФК-КАРПАТИ» U-17: Задерейко, Лещук (Пашко, 79), Пиріг, Дерман, Качанівський, Сільченко, Медвідь (Веремеєнко, 46), Боднарь, Мацалап (Антошик, 83), Ременюк, Пецків.

Голи «УФК-Карпати»: Пецків (47), Пецків (49, пенальті). 

Гра тільки-но розпочалася, а господарі уже «горіли» – 0:1. На 2-й хвилині фактично перша ж атака команди з Верхньої Білки завершилася передачею з лівого флангу на радіус штрафного майданчика – потужний удар в дотик і круглий рикошетом від правої стійки (коли дивитися з позиції голкіпера) залетів до сітки. 

Гол, який вийшов по-справжньому красивим, добряче розізлив «зелено-білих академіків» і до свистка на перерву голови футболістів «Юності» були зайняті виключно думками про безпеку власних воріт. Достатньо сказати, що гості лічені рази переходили середину поля, а про якусь небезпеку у володіннях Задерейка не йшлося й поготів. Однак з реалізацією небезпечних моментів у підопічних Ярослава Дмитрасевича та Віталія Лобасюка у перші 45 хвилин нічого не складалося. Тому на перерву команди пішли за мінімальної переваги верхньобілчан. 

Те, що ніяк не вдавалося у першому таймі, «академіки» втілили у життя на самому початку другої половини зустрічі, причому зробили це двічі поспіль упродовж перших чотирьох хвилин. Спочатку Пецків переграв голкіпера «Юності» в очній дуелі після того, як партнери його вивели сам на сам з воротарем. А за неповних дві хвилини арбітр вказав на 11-метрову позначку, зафіксувавши гру рукою у гравця команди гостей. До точки виконувати вирок служителя Феміди підійшов все той же Пецків. Другу очну дуель у голкіпера, тепер зі стандарту, Тарас виграв не менш впевнено, ніж першу безпосередньо з розіграшу комбінації. 

А на 65-й хвилині право пробити штрафний удар з 11-ти метрів отримали вже гості. І знову арбітр виніс жорсткий вердикт одній з команд за гру рукою у власному штрафному майданчику. Відзначився «тягою» до волейболу півзахисник «академіків» Сільченко. «Юність» наочно довела, що подібні нагоди вона не марнує. 

Рахунок 2:2 протримався до фінального свистка, хоча цілком міг змінитися як в одну сторону, так і в другу. В усякому разі, по одній чудовій нагоді забити свій третій гол у матчі мала кожна з команд. Спочатку, в середині другого тайму, голкіпер господарів Задерейко, намагаючись зіграти на позиції центрбека, залишив ворота, але не влучив по м’ячу. Круглого першим наздогнав гравець гостей і пробив по фактично пустих воротах метрів з 25-и. Щоправда, робив він це під гострим кутом і м’яч пройшов поряд із стійкою. 

Що ж до господарів, то вони свій шанс вирвати перемогу втратили на останній хвилині основного ігрового часу гри, коли Антошик «подарував» суперникам нічию. Партнери вивели його на очне побачення з голкіпером. Але «академік», замість того, щоб принести перемогу своїй команді і стати одним з героїв зустрічі, пробив прямо в руки воротарю і в такий спосіб став антигероєм гри.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити