«У нашому футболі відбуваються дивні речі»

05 травня 23:08
Переглядів: 280
Default Image

Ім’я Василя Соломонка добре знане і шановане в українському футболі. Заслужений тренер, заслужений працівник фізичної культури і спорту України та ще й професор вже не перший рік працює в технічному комітеті ФФУ. При цьому Василь Васильович з особливою ретельністю слідкує за виступами «Карпат». Воно й зрозуміло – він стояв біля витоків створення нашої команди. Тому було цікаво почути його думку про гру та перспективи «зелено-білих». Втім, розмова вийшла далеко не лише про гру «Карпат».

– Напевно я не буду оригінальним, коли скажу, що нинішні «карпати» значно частіше тішать своїх вболівальників, ніж засмучують, – почав розмову Василь Васильович. – А особисто мені дуже до вподоби, що гравці команди почали зріло мислити тактично. Інша справа, що не завжди через технічні огріхи окремих виконавців вдається у грі доводити до логічного завершення задуми тренерського штабу. Але це свідчить лише про одне – є ще над чим працювати. Та головне, в «Карпат» є перспектива росту. А той факт, що карпатівці в останні сезони постійно додають у грі, не викликає жодних заперечень.

– Ви говорите, що не завжди гравці втілюють на полі задуми тренера. То, можливо, «Карпатам» необхідне кадрове підсилення?
– Робота над підсиленням команди – це процес, який повинен тривати постійно. Адже межі в цьому питанні немає і не може бути. Однак я якраз хочу відзначити, що останні придбання «Карпат» були дуже вдалими. Кожен з новачків приносить реальну поміч команді і до того ж має ще чималий потенціал. Завдяки цьому у нас значно довшою і сильнішою стала лава запасних, а значить з’явилася і перспектива досягнення нових турнірних здобутків і ми в цьому плані суттєво наближаємося до європейського рівня. А от що відбувається з доморощеними молодими гравцями, я не розумію. Вони з якихось причин не додають у грі. Тут тренерам разом з керівництвом клубу потрібно добряче помізкувати, бо по-справжньому талановитих хлопців серед своїх вихованців є чимало і саме вони мають в найближчому майбутньому складати кістяк «Карпат». Так, я згідний, без класних легіонерів у сучасному футболі не обійтися, але вони повинні бути допоміжною силою, а основна ставка повинна робитися на українців, вихованців своєї школи.

– На вашу думку, коли «Карпати» зможуть реально боротися принаймні за «бронзу» в Прем’єр-лізі?
– Та вони вже до цього дозріли. Хіба в нинішньому сезоні вони не є претендентами на медалі? Та коли б не дві абсолютно не зрозумілі для мене поразки в Сімферополі від «Таврії» та «Севастополя», то вже сьогодні не ми б наздоганяли «Металіст» і «Дніпро», а вони б змушені були думати, як нас витіснити з трійки.

– Картина у турнірній таблиці могла бути зовсім іншою, але в останній грі з «Металістом» «Карпатам» не вдалося довести гру до перемоги.
– Але в цьому частка їхньої вини дуже маленька. Адже команда дуже добре грала і вела в рахунку, однак все перевернула з ніг на голову помилка судді, коли він вилучив з поля нашого гравця.

– Вважаєте, вилучення Зеньова було несправедливим?
– У нашому футболі відбуваються дивні речі. Зокрема, рівень гри команд помітно зростає, а от судді в кращому випадку топчуться на місці. Причиною цього явища є керівництво суддівського корпусу, а наслідком той факт, що жоден український арбітр не судить серйозні міжнародні ігри. Ви подивіться, що відбувається: УЄФА і ФІФА довіряють відповідальні міжнародні ігри як на клубному рівні, так і між національними збірними обслуговувати арбітрам навіть з Узбекистану та деяких інших країн, які далеко не на передових позиціях у футболі. А ми ж себе вважаємо футбольною державою, нам навіть довірили проведення Євро-2012. От тільки наших арбітрів на ньому ми не побачимо. То скажіть мені, хіба це не ганьба для нашого футболу?..

– І чому ж ми не можемо навести лад із суддівством?
– Бо судять не ті хто на це заслуговує. Замість того, щоб відбирати серед претендентів насправді найкращих з кращих і підтягувати їх до міжнародного рівня, наші керівники суддівського корпусу займаються просуванням своїх дітей, родичів, знайомих… Суддівство в українському футболі набуло спадковості. Я розумію, що в суддівстві, як і в будь-якій іншій галузі діяльності людства, можуть бути династії. Але ж не в такій кількості. А в нас це вже стало нормою життя. Достатньо переглянути списки арбітрів сьогодні і в минулому – одних і тих же прізвищ більш, ніж достатньо. А що ж робити насправді талановитим суддям?.. І звідки візьмуться тоді по-справжньому кваліфіковані судді? Сьогодні їх в нашому футболі практично немає!

– Упередженість в суддівстві – це виняток чи норма?
– З упередженістю боротися важко, бо її нелегко довести. Але значно частіше ми маємо справу з елементарно некваліфікованим суддівством. Розумієте, раніше судді вміли судити, але інколи дозволяли собі упередженість по відношенню до однієї з команд. А нині часто ми бачимо, що ці два моменти – низька кваліфікація і упередженість – перемішуються і тоді починається таке...

– В останніх іграх «Карпати» систематично страждають через суддівство. Невже це збіг обставин, що судді помиляються практично лише на користь наших суперників?
– Вся проблема в тому, що вони оцінюють лише останню дію, а не аналізують весь момент. Схоже, вони цього просто не вміють робити. От і в ситуації з Зеньовим Покідько, здається, взагалі сам нічого не бачив, а лайнсмен йому сказав, що карпатівець відмахнувся. Той і дістав червону картку. А чому ж вони не карають аналогічно за грубу гру і неспортивну поведінку Папу? Всі ж прекрасно бачили, як він себе вів – і вдарив Зеньова під час боротьби в повітрі, і намагався на нього стати, коли той лежав, і також штовхався не менше за карпатівця. А ще судді зовсім не думають про те, що їхня одна подібна помилка ламає всю гру команди і до того ж майже завжди тягне за собою їхні ж нові помилки та вибиває з психологічної рівноваги гравців.

– Можна більш детально пояснити вашу думку?
– От дивіться: мало того, що Покідько залишив «Карпати» у меншості і поламав їм гру, так це ще й призвело до кількох жовтих карток гравців львівської команди. Наприклад, Кожанов настільки завівся, що відверто вдарив суперника по ногах. Але замість червоної кратки отримав лише жовту, бо тут вже арбітр, відчуваючи свою провину перед «Карпатами», вирішив другого їхнього гравця не вилучати. От вам приклад того, як одна помилка арбітра тягне за собою іншу, бо судді весь час думають про те, як більш-менш вирівняти ситуацію зі своїми помилками по відношенню до команд-суперниць. На жаль, наші судді не можуть аналізувати ні те, що вже відбулося, ні спрогнозувати, до чого в подальшому може призвести їхнє помилкове рішення. Дуже добре це проявилося в матчі цього ж туру «Динамо» – «Шахтар».

– Ви маєте на увазі пенальті у ворота донеччан?
– Звичайно. Я так і не зрозумів, де в тому епізоді Можаровський побачив порушення правил з боку Срни на Шевченкові. Якщо давати такі пенальті, то їх в кожній грі буде не менше десятка. А найстрашніше, що це трапилося за рахунку 0:0, тобто коли в цій грі ще нічого не було зрозуміло. Так, «Динамо» виграло 3:0, але я б хотів побачити, якби все закінчилося, коли б не було того злощасного пенальті. Не заперечую, після 1:0 динамівці грамотно підловили донеччан на контратаках і забили ще двічі. Але з іншого боку, рахунок абсолютно не відповідає тому, як проходила гра. От яскравий приклад, до чого може призвести одна єдина помилка судді. Але тепер ще й не відомо, як це позначиться на кар’єрі самого Можаровського. Арбітр ніби то перспективний і може зробити хорошу кар’єру. Але якими будуть наслідки цієї помилки, сказати важко.

– Напевно, необхідно побільше публічно обговорювати суддівство, розбирати помилки...
– З обговоренням у нас також проблем більш ніж достатньо. Ось вам зовсім свіжий приклад. «Карпати» з «Металістом» грали в суботу, а в неділю під час трансляції одного з матчів її експерт, до речі знаний в минулому футболіст, заслужений тренер України Сергій Морозов, вирішив поговорити про гру в Харкові. Від того, що почув, я був просто шокований. Він заявив, що «Карпатам» потрібно поменше обурюватися під час ігор на дії суперників і арбітрів, а грати в футбол. Виходить, коли проти тебе грають відверто грубо, треба потиснути руку супернику і мовчки продовжувати гру, ніби нічого не сталося? Так само він пропонує «ковтати» суддівське свавілля. То може тоді краще взагалі не виходити на футбольне поле? Так, футбол – це чоловіча гра і без синців та помилок суддів в ній не обходиться. Але, коли тебе відкрито б’ють або цинічно знущаються над тобою, то потрібно діяти. Те саме він сказав стосовно протесту «Карпат» на гру з «Металістом» – мовляв, потрібно все вирішувати на футбольному полі, а не в кабінетах чиновників. Вибачте, то виходить, що я, як тренер, можу поставити на гру зайвого легіонера чи дискваліфікованого гравця, і моя команда за це не понесе ніякого покарання? Це ж до чого ми з такими горе-експертами дійдемо?..

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: