Україна - Латвія 1:1. А ми вам, що казали…

01 квітня 09:02
Переглядів: 751
Україна - Франція - 2:0. Фото голів

Україна - Латвія - 1:1 (1:0) відео голів

31 березня, 2015. 21:00. Львів. «Арена Львів». 17.925 глядачів.

Україна: Бойко, Федецький, Кучер, Ракицький, Шевчук, Тимощук (к), Гармаш (Рибалка, 46), Ґусєв (Коноплянка, 60), Ярмоленко, Безус (Малиновський, 86), Кравець (Будківський, 75). Тренер – Михайло Фоменко.

Латвія: Колінько, Ґабовс, Яґодінскіс, Ґоркшс (к), Куракінс (В. Максименко, 46), Лайзанс, Жиґаєвс (А. Вішняковс, 46), Фертовс (Зюзінс, 46), Тарасовс (Дубра, 46), Ракельс, Шабала (Е. Вішняковс, 68). Тренер – Мар’янс Пахарс.

Попередження: Безус (48) – Жиґаєвс (39).

Голи: Ярмоленко (35) – В. Максименко (90+2).

Ось і зіграли команди по-товариськи. А ще одне зауваження: львівське панство переситилось футболом. Як виявилось, для багатьох уже і національна команда не є магнітом, який притягує вболівальника на трибуни. Очевидно, що безповоротно минули ті часи, коли стоялося ґречно у черзі, або зверталося до «свого» касира, за квитком на футбол, а за свою команду були готові стояти горою. Зрештою, не кожен раз у Львові гратиме «Баварія», а любов до своєї країни необхідно виховувати зі шкільної лави і домашньої хатинки.

Проте походів в Україні на футбол, навіть попри війну, ніхто і ніде не відміняв. Адже кожна гра це прояв нашої солідарності з гравцями національної команди, яка саме представляє нашу країну на міжнародній арені. Поза тим, гравці не роботи і не спроможні кожного матчу видавати на ура тільки перемоги. Футбол діло настільки (не)прозоре, що іноді через побільшувань скло не бачиш помилок, не тільки чужих, але й власних.

Безперечно українцям хотілося перемогти, але ж панове, сьогодні для успіху одного бажання уже не достатньо. Працювати необхідно в поті чола і на покладаючи …ніг ні на мить.

А що ми отримати після матчу з латвійцями? Незважаючи на забитий гол, помилки з Севільї помножились на два. Не тільки у середній лінії, але й по всьому периметру футбольного поля виникали вогненебезпечні місця. Горіло повсюди. На мою думку, єдино до Шевчука тренер не міг мати зауважень. Бо цей, без малого 36-літній футболіст, дослівно орав ліву сторону. А решта що? Мабуть, були зайняті підготовкою до чемпіонату України…

Але склалось враження, що розумний тренер не був почутий своїми підопічними. Тобто найняті працівники, з яких Фоменко прагне повезти 2016 року до Франції так і не зрозуміли суті справи і у якому вагоні вони їдуть.

У першому таймі українці перебували ще на іспанській землі і по інерції навіть забили гол. Ярмоленко, отримавши пас від ...Колінько цього разу не схибив. Україна попереду – 1:0.

Другий тайм і друга гра (вдруге поспіль). Михайло Фоменко був спокійний. Українці частіше використовували затяжні простріли постійно в боротьбу, але ніколи на партнера. Молодший Мар’янс Пахарс рвався у бій з підопічними. Але латвійцям теж не багато вдавалося на вістрі атаки.

Коноплянка ожив гру, але тільки завдяки своїм трюкам з м’ячем. Євген, мабуть, забув, що він на футболі, а не в цирку. І вся його робота коту під хвіст. Другий тайм запам’ятався невпевнений ударом Тимощука у ворота та масою неточних передач.

Ага і небезпечним моментом і голом у наші ворота. Спершу Колінько запустив м’яча на українську половину поля. Кучер програв епізод, а Ракельс опинився один перед Бойком. На щастя, наш воротар відвів загрозу. Та після розіграшу кутового наші футболісти подумки бігли до роздягальні, а латвійці продовжували грати у футбол. Віталійс Максименко безперешкодно головою відправив м’яча у сітку. Пізніше Бойко, сходячи з поля, комусь пояснював, що помилились захисники. Хоча у цей момент Фоменко і уся тренерська рать, готова була провалитись з сорому під землю…

Отож замість скромної перемоги мирова нічия – 1:1.

Як порахували статистики, для національної команди України матч проти Латвії був сотими домашнім поєдинком, тобто ювілейним. Наскільки він був радісним чи сумним не берусь судити. Але у порівнянні з тим, що твориться на сході, де дійсно щоденно гинуть люди і трагедія набирає все більших масштабів - дрібниця про яку ми усі швидко забудемо. Бо на черзі нові матчі та за ними не забаряться перемоги.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити